Селена - давньогрецька Богиня місяця. Поети називають Селену блискучим оком ночі. Їй було присвячено весняне рівнодення. Ну а ми присвятимо цей текст розповіді про Селену земну, одну із цікавих особистостей, яка створює себе, постійно змінюючи свій образ. Бо вона любить різноманіття...

ОЛЕНА КОЛОДЯЖНА на Фейсбуку назвалася SELENA. Чому? Колись, ще в школі, добрий знайомий назвав її таким ім'ям. Прийшов час і «SELENA» згадалася, щоб розкрити сутність Олени Колодяжної.

ОЛЕНА - білявка в окулярах, зі щирою посмішкою і бісиками в очах, витончена, інтригуюча. Вона не відкриває всі «карти», а викладає інформацію до певної міри...

Олені Колодяжній 29 років, мешкає в селі Бугрувате Охтирського району, закінчила Харківський національний педагогічний університет ім. Г. Сковороди і отримала три спеціальності: вчитель образотворчого мистецтва, дизайнер одягу, мистецтвознавець. Розлучена. Має двох дітей, 6-річного Єгорку і 9-річного Євгена.

Олена народилася в Сонячному, коли їй виповнилось три роки, батьки переїхали в Бугрувате. Там Олена вивчилась, вийшла заміж, народила дітей. За цей час ще й отримала вищу освіту. Із першим чоловіком не склалося, бо на якомусь етапі життя виявилось, що вони зовсім різні люди. Олена живе так, як їй подобається. Виховує своїх хлопчаків, читає їм казки, возить в Охтирку на карате тричі на тиждень, разом із старшим Женьою катаються на роликах сільськими вулицями. Разом з мамою і падати не страшно...    

Батьки поряд, в разі чого завжди допоможуть. З мамою вони наче подруги. А тато допомагає по господарству. Мама Світлана - вчитель початкових класів, тато Олег - колишній зв'язківець. Молодший брат Дмитро дружить  з Єгоркою і Євгеном. Така собі дружна сімейка Гончарових. Люблять подорожувати Україною. Відкрили для себе величні Карпати, казковий Львів, загадкову Шарівку, дивовижну Опішню, були в театрах Харкова, Полтави, Сум. В Охтирці також приємно прогулятись.

А відвідати 86-річну бабусю - то обов'язок. Бабуся Лариса мешкає в Сонячному. Олена її доглядає, через день долає 10 кілометрів, щоб навідатись до бабусі, принести їй смачного, дізнатись про здоров'я, щось допомогти і просто поспілкуватись. Отакі щоденні мандри. Нудьгувати зовсім ніколи.

БУГРУВАТЕ - не ЕМІРАТИ...

Село, в якому мешкає наша героїня, розкинулось вздовж річки Хухра і розташоване на кордоні трьох областей: Сумської, Полтавської, Харківської. На річці велика загата. Весною і влітку Бугрувате утопає в зелені... Бугрувате - обцяцьковане нафтовими вишками. З бугруватських надр забирають нафту - та зиску з цього селяни не мають. Правда інколи нафта може розлитись на полях чи людських городах. Дороги до села розбиті і все навкруги запилене і забагнючене, бо величезні важкі машини весь час курсують туди-сюди. З нафтовиками треба домовлятись про ремонт дороги. Нафтовиків серед бугруватців майже немає. Люди займаються городиною і вирощуванням худоби або їздять на заробітки за тридев'ять земель. Та все ж, молоді в селі багато.

У селі є все для життя: магазин, школа, будинок культури, був і дитсадок (його закрили і всередині вже витикаються деревця). Селяни переживають, що можуть закрити велику, прекрасну школу.

У селі є навіть парк та після того, як там обрізали дерева - має жалюгідний вигляд. Найважливіша подія у Бугруватому - це ремонт БК. Там селяни люблять проводити свій вільний час. У БК діють гуртки хорові - «Любисток», «Подруженьки», «Живчики», «Іриси» і хореографічний - «Перлинки». У клубі також діють гуртки квілінгу і вишивки. Тож коли вдалося «вибити» гроші на ремонт клубу і коли його привели в божеський вид - замінили стелю, перекрили дах, пофарбували стіни, повісили нові штори і сцену прикрасила свіжа завіса - це стало великою радістю для всіх.

ЗАХОПЛЕННЯ

Олена має масу захоплень. Дуже любить читати, особливо українську сучасну літературу. Вишиває бісером, виготовляє обручі із фоамірану. Її  будинок прикрашають картини, вишиті власноруч. Також Оленка вишила сорочки собі і всій своїй родині. Собі ще вишила сукню, болеро, спідницю. Тож традиційні наряди завжди напоготові. В них можна виступати на сцені і зустрічати традиційні українські свята. Оленка співає в «Любистку». Багато пісень про весну. А вона любить травень, коли цвітуть сади. Вона взагалі любить творчий підхід до життя і не любить, коли їй нав'язують те, що вона знає краще.

Олена любить створювати нові образи. Раніше її одяг був у романтичному стилі, а останнім часом переважає спортивний. Бо в житті Олени з'явився фітнес.

ФІТНЕС

У Будинку Культури діяв жіночий клуб, керівником була Катерина Ткаченко. Спочатку там читали лекції, чаювання-спілкування. А тоді захотілось чогось незвичайного. Прозвучало «ФІТНЕС». Це було 4 роки тому. В Бугруватому з'явилась нова людина - Оксана з Маріуполя, колись вона займалась фітнесом. Тому їй і карти в руки. Так в селі з'явився фітнес-клуб. Але потім Оксана поїхала на заробітки в Чехію і заняття припинились.

Але ми забули про один цікавий факт із студентського життя Олени. В університеті замість фізкультури обов'язковим предметом була хореографія. І Олена закохалась у танці. Саме цього їй так не вистачало. І от фітнес, танці, аеробіка ... РУХ ...

Життя саме підказувало, що робити. Невдовзі Олена побачила запрошення на курси фітнес-тренера при Сумському педагогічному університеті. Пройшла підготовку, закупила степ-платформи і ... запросила жінок Бугруватого у свій фітнес-клуб. Зараз Олена веде дві групи. Це старшокласниці, медики, педагоги, бібліотекарі, продавчині, домогосподарки, вчителі. Їх вік від 15 до 50.

Яка різниця, де живе жінка - у місті, чи в селі? В наш час - це не найважливіше. Де подобається, там і живе. Головне це любов до життя. Вони вдень працюють, ведуть господарство, виховують дітей, догоджають чоловікам, а ввечері кидають усе і поспішають на фітнес, щоб одну годину приділити собі коханій, своєму здоров'ю та красі. І от уже позбулись лишніх кілограмів, стали стрункішими, граційнішими і накачанішими.

Фітнес - це здатність до витривалості, напрямок масової, оздоровчої фізкультури, здатність опиратися негативним впливам зовнішнього середовища. За допомогою степ-платформ жінки мають змогу займатись степ-аеробікою, танці, рухи під ритмічну музику. Ну як можна від такого відмовитись?

І в Олени вже є плани на улюблений місяць травень. Разом зі своїми «фітнесняшками» сядуть на велосипеди і поїдуть на хутір «Мойка». Це вже Харківщина і там дуже гарно, проведуть там свій урок на природі. І буде фотосесія... А далі  багато планів. Фітнес-тур по Україні, наприклад. Іще Олена мріє, щоб У Бугруватому створити музей традицій і свят, щоб туристам було цікаво.

СЕЛЕНА після тривалої мандрівки умивається в Океані, одягає свої осяйні шати, запрягає до своєї колісниці блискучих коней і... запалює смолоскип, щоб повести за собою зірки...

Марина Мороз