Кому бордюр, а кому й поребрик |
Автор Город А | |
14.08.2017 г. | |
Літо-2017 в Охтирці відзначилося не тільки нестійкою погодою, але й завзятою роботою там, де раніше кінь не валявся. У дворах багатоповерхівок відновлюють тверде покриття: кладуть плитку, асфальт; криють дахи будинків, інформуючи про зроблене на офіційному сайті ради. За повідомленням згаданого джерела, серед решти надбань у місті з'явився «поребрик»...
«Двори й вулиці Охтирки оновлюються завдяки виконанню Програми соціально-економічного розвитку міста Охтирки на 2017 рік», - повідомляє офіційний сайт міської ради. Отже, що запланували, те й зробили...
Повідомляється про капітальний ремонт тротуару по вул. Армійській та міжбудинкових
проїздів по пров. Харківському, 15, вул. Київській, 100, вул. Полтавській,
10-а, 10-б. Про капітальний ремонт 4-х ліфтів за адресою вул. Київська, 97, про
капітальний ремонт даху по вул. Снайпера, 48, пров. Дачному, 3 та вул. Батюка,
49. Про реконструкцію пл. Соборної біля райвідділу ЗАГС та парку по вул. Парковій.
Про закінчення запланованих на 2017 рік робіт з капітального ремонту тротуару
по вулиці Сумській на ділянці між провулками Народний і Бригадирський. Про завершення
капітального ремонту тротуару по вул. Андрія Шаталова (рішенням сесії від 27
липня назву змінено на Першотравнева) та дворових проїздів по пров. Григорія
Чикала, 2. «Поребрик» вже не той: як у мову входять слова Звітуючи про зроблене, міська рада повідомляє про значні обсяги використаної тротуарної плитки та інших матеріалів, зокрема йдеться про встановлення «поребрика», за який я і зачепилася. Бо слово «поребрик», якого б первісного походження воно не було, стало зловісним хітом у 2014 році, а згодом набуло більш масштабного, але абсолютно конкретного смислу - початок і джерело збройного конфлікту на Донбасі. «Пацаны, я прошу, отойдите! Дальше, за поребрик», - тицяючи автоматом, вигукував кремезний чоловік у військовій формі й чорній масці на обличчі на відео від 12 квітня 2014 року, коли сепаратисти захоплювали райвідділ міліції у Краматорську. «Штурм в Краматорске. Вооруженные люди без опознавательных знаков используют исконно питерское слово «поребрик». Так не говорят не только в Донецке, но даже в Москве. Вопросы о принадлежности борцов за украинский федерализм есть?» - написав тоді на своїй сторінці у Facebook нині покійний російський опозиційний політик Борис Нємцов.
У дорожньому будівництві «поребрик» - облямівка краю тротуару, що відділяє проїжджу частину від пішохідної, виконана бортовим каменем, поставленим на ребро. Але слово «поребрик», окрім фахівців, в Україні ніхто не вживає. Кажуть «бордюр» - від французького bord - «край», або просто «брівка».
У тлумачному словнику української мови на 65 тисяч слів, за редакцією доктора філологічних наук В.Дубічинського, слова «поребрик» взагалі немає. Його можна знайти на сторінках інтернет-магазинів, котрі торгують бортовим каменем, а ще як термін, що означає вид орнаментальної цегляної кладки, ряд цеглин, покладених під кутом до зовнішньої поверхні стіни. Ресурс «Моя освіта» запевняє, що в ГОСТі термін «поребрик» не використовується, отже питання - бордюр чи поребрик? - стосується більшою мірою розмовних переваг жителів того чи іншого міста. (В Охтирці від людей слова «поребрик» я не чула). А з 2014 року воно стало ідіомою оновленої української мови, наприклад: По самі поребрики Поребрик перейдено За поребриком (за східним кордоном) Коли ти дивишся на поребрик, поребрик дивиться на тебе Хто до нас із поребриком прийде, той від поребрика й загине Битва за Поребрик Життя прожити ‒ не поребрик переступити Білим поребриком шито Чи є життя за поребриком? Відсунути за поребрик.
У згаданому вище тлумачному словнику з коренем від слова «ребро» і префіксом «по» є лише українське гастрономічне «поребрина». А щодо слів, які доцільно вживати при означенні мощення вулиць, словник Дубічинського теж має відповідь: брівка - край шляху, або бордюр - смуга з каменю, що відділяє дорогу від тротуару. Анна Протасова
|