Чим здивує охтирчан Марина Глущенко?
Автор ГородА   
30.01.2017 г.
ImageВ Охтирському міському центрі культури та дозвілля тепер новий керівник. Пройшовши всі етапи конкурсу, директором стала Марина Глущенко. Охтирчанам, мабуть, цікаво з нею познайомитись та дізнатись, які плани в галузі культури чекають наше місто. Для цього і відбулося наше інтерв'ю.

 

МАРИНА ГЛУЩЕНКО. Народилась в м. Суми, все життя мешкає в Охтирці. Навчалась у гімназії. Освіта - вища. Закінчила СумДУ, факультет менеджменту. Сім'я - чоловік Олександр, доньки - 8-річна Даринка та 9-місячна Софійка. Весь вільний час призначений дітям.

Пані Марино, які відчуття на новій посаді?

Після ейфорії вхожу в курс справи. Розумію, який великий спектр роботи треба осягнути. До цього я займалась виключно творчою роботою, а тепер розбираюсь із тонкощами матеріальної, фінансової, кадрової складової роботи керівника. Треба багато всього знати й розуміти і не прогавити найголовнішого, все зробити вчасно. Я буду старатись. В той момент, коли ми робимо незнайомі раніше кроки, ми розуміємо, що це цікаво і ми це зможемо.

Ми - це...?

Це весь колектив, творча родина центру культури та дозвілля. Наші стратегії - мистецтво колективу ОМЦКД, творчий тандем усіх без винятку. Ми повинні створити якісний продукт і подарувати його людям.

Коли і чому ви прийняли рішення стати директором центру?

Все дуже просто - побачила оголошення про конкурс на вакансію керівника на сайті міської ради і вирішила спробувати свої сили.

Як давно Ви працюєте в ОМЦКД?

З 2005 року, після закінчення Сумського вищого училища культури та мистецтв ім. Д.С.Бортнянського. Йшла працювати за покликанням душі. Але спочатку я почала навчання в СУМДУ, на факультеті менеджменту. Провчившись рік, зрозуміла, що то щось далеке від мене. Коли ще навчалась у школі, була учасником театрального гуртка, тому прийшло рішення навчатись в Сумському училищі культури. Так паралельно одержала два дипломи, а потім ще додатково в Державній академії Кадрів Культури та Мистецтва.

З освітою у Вас все в порядку. А якими проектами можете похвалитись?

До цього я працювала на посаді методиста. Ми проводили велику роботу з різними культурними заходами. Цікаво було брати участь у різних конкурсах. Запам'ятався конкурс у 2012 році, коли наш колектив зайняв 1 місце. Це був майстер-клас для музичних керівників міста й району. Ми провели його на базі вокальних колективів «Крошки», «Бібіка», «Дударики». Також цікаві конкурси були організовані з клубом любителів мистецтва «Сокіл».

Чим запам'ятався 2016-й рік?

... народженням моєї донечки Софійки.

 Чи будете встигати скрізь: і вдома, і на роботі?

Встигатиму. У мене є моя родина - мої батьки і мій чоловік. Завдяки їм я досягла того, що маю. За це їм дуже вдячна. Мій Олександр завжди мене підтримує і тепер ми разом. На чоловіка велика надія.

Чи є проекти, про які мрієте давно?

Хочеться провести захід окремо від календарних дат (які по плану повинні бути). Створити для охтирчан концерт легкий, цікавий, світлий, відволікти їх від буденності і від усіх щоденних турбот. Створити свято душі.

Як і коли відремонтують сцену в «Кнєжі»?

На даний момент не знаю, але розумію, що це питання №1, найболючіше питання. Бо для такого шикарного міста, як Охтирка - це великий мінус. Без сцени всі наші великі плани зводяться нанівець. Ми не зможемо нічого якісно провести. Я буду працювати заради цього. А ще нам треба оновити фасад, змінити інтер'єр у фойє на більш сучасний. Оновити східці, вирішити проблему зі звуком і освітленням. Проблем багато, якби я мала достатньо коштів... Але все це робочі питання, які будемо вирішувати.

Які творчі плани на рік?

План на рік, в першу чергу складається відповідно до календарних дат. Це охтирчани отримають. Але нові ідеї з'являються так несподівано і де завгодно і коли завгодно, я думаю, що ми здивуємо охтирчан.

Що для вас щастя?

Коли люди навколо тебе посміхаються. Посмішка налаштовує на позитив і відганяє негатив, тоді все навколо випромінює позитивну енергетику.

Кого вважаєте своїм вчителем?

На кожному життєвому етапі мала своїх учителів. Це батьки, в першу чергу, шкільні вчителі. А в училищі в мене був справжній наставник на факультеті режисури - Лиманський Іван Іванович, заслужений артист України. Дуже вдячна за знання, які отримала.

Побажаємо нових досягнень і нових культурних подій. Успіху Вам, Марино!

Валерія Бакуліна