Музеї – це, як правило, міський пріоритет. Але є на Харківщині село, куди їдуть звідусіль, аби побачити унікальну експозицію.

Село Соколове Зміївського району стало театром бойових дій в роки Другої світової війни, а згодом, 1958 року, тут заснували музей, який увічнив пам'ять бійців 1-го окремого чехословацького батальйону, що поклали голови на лінії смертельного вогню у березні 1943-го.

Зануритися в історію вдалося під час п’ятого прес-туру, який відбувся за участі ЗМІ Харківської, Сумської та Полтавської областей. Музей Бойового Братерства є єдиною в країні пам’яткою трьох сучасних держав: України,Чехії та Словаччини. За роки роботи він прийняв понад 2 млн. відвідувачів з більше ніж 100 країн світу. У 2013 році до 70-ї річниці спільного подвигу радянських і чехословацьких воїнів, музей було повністю реконструйовано. Сьогодні це зразок сучасного підходу до організації музейної справи. Тут і просторо, й інформативно. Хіба що забагато червоного кольору та георгіївських стрічок в оформленні, з огляду на останні події в країні.

У п’яти залах розповідається про початок Другої світової війни та перерозподіл Європи, про бойове хрещення чехословацького батальйону, визволення України та Чехословаччини від фашистів та дружні зв’язки братніх держав сьогодні. Окремої уваги заслуговує гордість музею – діарама і, звичайно ж, особисті речі бійців. Наприклад, військова форма англійського зразка, в яку були одягнені легіонери, або дерев’яні шахи, виготовлені командиром 1-ої роти Отакаром Ярошем.

Випускник Вищої електротехнічної школи у Празі, Отакар Ярош з 1933 року служив у чехословацькій армії, де спочатку закінчив школу молодшого командного складу, а згодом і військову академію. До 1939 року був командиром телеграфного підрозділу чехословацької армії, потім перехід до Польщі і чехословацький підрозділ під командуванням підполковника Людвіка Свобода…

1941 року у місті Бузулуці (тепер Російська Федерація) з числа чехословацьких громадян, чехів і словаків СРСР та закарпатських русинів почав формуватися 1-й чехословацький окремий піхотний батальйон, до складу якого потрапив і Отакар Ярош. 30 січня 1943 року батальйон відправили на фронт у складі 25-ої гвардійської стрілецької дивізії Воронезького фронту. 8 березня 1943 року батальйон прийняв бій з гітлерівськими військами біля села Соколове…

17 квітня 1943 року Указом Президії Верховної Ради СРСР О. Ярошу першому з іноземних громадян було присвоєне звання Героя Радянського Союзу посмертно. Похований у братській могилі у селі Соколове.

Історія воєн – це смерті молодих. Ярош загинув, коли йому було 30 років. Сьогодні у сільському музеї Бойового Братерства поряд з пам’яттю про полеглих у Другій світовій, накопичуються свідчення про героїв нової війни, тієї, що гримить на Донбасі…

Анна Протасова