З давніх-давен дзвони, окрім богослужіння, повсюдно використовувалися як набат для сповіщення про якесь лихо, біль. Сьогодні вони б'ють на сполох, закликаючи до милосердя, доброти, які роблять нас справжніми людьми. На жаль, порядності та співчуття так бракує в сучасному світі. Нам необхідно вчитися гуманному ставленню до інших, надавати підтримку й допомогу, відкривати своє серце чужій біді. А вона, така підступна, може підстерегти тебе зненацька, незалежно ні від віку, ні від професії, ні від достатку.

Неочікувано підкралася вона й до Охтирської ЗОШ № 3. Занедужали учителі... Динамічний ритм сучасного життя, постійні стреси, на жаль, не сприяють зміцненню здоров'я людини, навіть молодої. Його легко втратити й важко відновити. Тому ціна здоров'я висока. Як грім серед ясного неба для молодих життєрадісних учителів стала звістка про підступну хворобу -туберкульоз.

Це неабияк стривожило педагогічний колектив, батьківську спільноту. Як могло таке статись?! Адже для вчителів є обов'язковим щорічний профілактичний медогляд. Відповідно до чинного законодавства всі працівники нашого закладу один раз на рік проходять медичний огляд, і жоден не був прийнятий на роботу та допущений до виконання посадових обов'язків без запису щодо допуску до роботи та відповідної печатки КЗ «Охтирська ЦРЛ». Усі ми зацікавлені в збереженні здоров'я учнів, власного здоров'я та здоров'я членів своїх родин, тому своєчасно проходимо медичні огляди. Та, на жаль, розпізнавання хвороби за зовнішнім виглядом - це іскра Божа, якою обдаровує Всевишній.

У школі одразу ж ужили необхідних профілактичних заходів. Провели власними силами дезінфекцію. Лаборанти СЕС здійснили необхідну протиепідемічну обробку класних кімнат, рекреацій, туалетів, їдальні, препараторських. Спільно з працівниками КЗ «Охтирська ЦРЛ» організовано обстеження всіх школярів, які контактували з хворими вчителями та працівників закладу. На щастя, у результаті діагностики випадків захворювання не виявлено.

Зважаючи на стурбованість батьків, адміністрація разом з медичними працівниками вважали за потрібне організувати зустрічі фахівців медслужб з батьківським та педагогічним колективом школи. Батьківську громаду представляли батьки учнів, які контактували з учителем, та члени батьківських комітетів (по 3-5 чоловік) 1-11 класів, педагоги школи.

Хочемо сказати, що проводилися індивідуальні бесіди з батьками, і на батьківських зборах в актовій залі директор школи чітко й зрозуміло, у коректній формі з дотриманням етики, толерантно доводила батькам, що відкрито не має права повідомляти лікарську таємницю, бо цього вимагає посада, яку вона обіймає, але все необхідне для збереження здоров'я дітей було зроблено. Відразу після підозри на захворювання педагоги розпочали обстеження, а згодом лікування в спеціалізованому закладі.

Дуже прикро й боляче, що деякі батьки в цій непростій ситуації, замість співпраці, керуючись чутками, недослухалися до кваліфікованих порад, бурхливо реагували на вмовляння педагогічного колективу до співпраці, обговорювали інформацію про діагноз, називали прізвища вчителів. Немає сенсу з'ясовувати неправдиві висловлювання, що були написані чи сказані в ЗМІ, головне - спільними зусиллями дотримуватися профілактичних заходів щодо цієї підступної хвороби та підтримати морально педагогів, що допоможе їм вилікуватися.

Аксіомою є слова, що «школа - це другий дім». Справді, діти більшу частину свого дитинства проводять тут, тому педагогічний колектив створює всі умови для збереження та зміцнення здоров'я своїх вихованців: організовано превентивне виховання, раціональне повноцінне харчування, створені умови для загартовування організму, навчання проводиться у світлих, просторих, комфортних класах. Добре розуміємо: здоров'я наших дітей - у наших руках; здоров'я і життя - це найвищі цінності, які не купиш ні за які гроші.

Ми, педагогічний колектив, пишаємося цією домівкою, у якій живемо й самі, і вважаємо її великою дружною родиною.

І, як усі батьки, керуємося в житті принципами людяності.

Хочемо звернутися до всіх: нехай ваші душі випромінюють доброту, нехай серця б'ються частіше, коли бачите поруч людину, яка потрапила в біду. Кажімо один одному хороші слова. Лікування добротою потребують не тільки хворі, а й цілком благополучні й здорові люди. Лікування милосердям потрібні й тим, хто не бачить і не чує кривди й болю.

Дослухайтесь до слів відомої мудрої поетеси Л.Костенко:

.. .світ вже так замішаний на злі,
що як платити злочином на злочин,
то як же й жити, люди, не землі?

67 підписів