До редакції газети "Город А" надійшов відкритий лист, який порушує дуже важливу тему. Як не втратити те, що маємо? Вже немає часу на роздуми і очікування. Слід визначати пріоритети і діяти. Читач, шановна у місті людина, пропонує ідею, яку варто підтримати.

Відкритий лист Охтирському міському голові, членам виконкому міської ради, керівникам фракцій, головам постійних комісій, депутатам міської ради.

На вході в колишній міський парк, серед фотографій нашого міста милує око фото будинку-красеня, єдиного в Україні шкільного планетарію. Він був одним з навчальних кабінетів гімназії. В ньому проводилися заняття з астрономії, фізики, географії, уроки в початкових класах, позакласні заходи.

Частими гостями планетарію були учні шкіл міста, працівники підприємств і установ міста, жителі Полтавської, Сумської, Харківської областей.

Що можна було побачити в планетарії? Зоряне небо (2,5 тисячі зірок), його добовий рух, різноманітні сузір'я, часткове  та повне затемнення сонця і місяця, зміну фаз місяця, панораму місячної поверхні, лунохід, ранкову та вечірню зорю, боліди, польоти космічних кораблів та інші астрономічні явища.

Особливою популярністю користувалися лекція «Міфи і легенди зоряного неба». Сотні вдячних записів залишили відвідувачі в книзі відгуків.

Про роботу планетарію писали місцеві, обласні, республіканські, всесоюзні газети і журнали.

Це було раніше.

Проходячи вулицею Фрунзе, побачивши обшарпаний будинок на території гімназії, як кажуть, живий жаль бере людей, які брали активну участь у будівництві і організації роботи планетарію, простих громадян міста. Є небезпека руйнації цього будинку, якщо не вжити термінових заходів порятунку.

Чому ми не зберігаємо, не відроджуємо те, що колись збудували наші предки? Натомість не будуємо, не створюємо нового.

Завод «Промзв'язок», «Сільгоспмаш», завод «Медмеблі», взуттєва фабрика, сьома і десята школа, школа-інтернат, дитячі садочки, будинок офіцерів, міський парк... Список можна продовжити.

На ремонт планетарію  за майже сорок років не виділялося жодної (!) копійки. Не виділено коштів і на цей рік. На зустрічах з виборцями кандидат на посаду міського голови Алексєєва І.Ю. запевнив громадян зайнятися планетарієм. І що?

В минулому році комісія міської ради відвідала цю будівлю, очевидно з метою накреслити плани порятунку цієї унікальної споруди, бажали послухати історію створення такого навчального кабінету.

Ідея мати в школі планетарій виникла несподівано.

В одному методичному журналі я бачив фотографію планетарію в школі селища Архипо-Осипівки, що знаходить на Кавказі.

За дві доби делегація нашої школи на вантажному (!) автомобілі добралися в Архипо-Осипівку, відвідали школу, ознайомилися з планетарієм. Це була невелика будівля з шестиметровим куполом, апаратурою, виготовленою умільцями школи. Нас таке не влаштовувало.

Згодився поїхати в Москву і скопіювати проект планетарію, що знаходився в парку Центрального будинку армії інженер проектно-кошторисного бюро Пищик І.Я. Він же здійснював технічний нагляд за будівництвом.

Всіляко підтримували нас керівники міста і області: завідуюча Охтирським райвно Кучеренко Т.Р., завідуючий фінвідділом міста Бухолдін С.П., керівники заводу «Промзв'язок», заводу «Медмеблі», НГВУ, рембуддільниці, Охтирбуду та інші.

Будівництво закінчено. Що далі?

Апаратуру виготовляли тільки на фірмі «Карл Цейс» в НДР. Їдемо в Харківський планетарій. Механіки повідомили, що демонтований апарат «Карл Цейс» переданий в м. Ізюм, де планували збудувати планетарій (який так і не почали будувати за три роки).

Їдемо в Москву до голови  Всесоюзного товариства «Знання» академіка І.І.Артоболевського (планетаріями опікувалося товариство «Знання»).

Як переїхав «Карл Цейс» з м. Ізюма в Охтирку, можна розповідати годинами.

Механіки з Харкова почали монтувати апарат у нашій школі.

Знову їдемо в Москву. Знаходимо експериментальну фабрику, що виготовляє різноманітну апаратуру для планетаріїв. Директора фабрики запросили на відпочинок на річку Ворскла в Буймерівку.

А тим часом два механіка з Москви привезли і змонтували декілька апаратів у планетарії.

Першу лекцію в день відкриття прочитав науковий працівник з Харківського планетарію.

Багато років на громадських засадах в планетарії працював вчитель фізики Громак І.І. (як заповів він, на гранітній плиті його могили викарбовано будинок планетарію).

Цей заклад міг би поповнити список «Туристична Охтирщина», стати візитною карткою міста.

При хорошій організації роботи планетарію можна було би заробляти якусь копійку для його потреб.

Не все ж треба вимірювати рівнем прибутковості!

Я готовий на громадських засадах подати допомогу у відродженні планетарію.

Прошу міського голову, депутатів міської ради вжити термінових заходів для порятунку і відродження єдиного в Україні шкільного планетарію.

Б.Вавенко,
заслужений вчитель України, директор школи-інтернату, гімназії, ініціатор створення в місті гімназії