Як в Охтирці святкували День Соборності?
Автор Газета "Город А"   
01.02.2016 г.

ImageСкромно, тихо й непомітно. Підвищеного патріотизму не спостерігалось. І нічого не вдієш - в області був оголошений карантин. А ми, як законослухняні громадяни, дослухались і не стали проявляти ініціативу. Взагалі, в нашому місті планувались більш масові заходи до Дня Соборності, святковий концерт в РБК, патріотичні заходи в бібліотеках та в краєзнавчому музеї. Але свинячий грип став на заваді... Та все ж,  охтирчани відзначили знаковий для України день: на радіо, в бібліотеці, в музеї, в терцентрі. Громадські організації проігнорували національне свято.

22 січня міський голова Ігор Алєксєєв привітав своїх земляків у прямому ефірі. На охтирському радіо також відбулася зустріч із Олександром Скибою (всеукраїнське товариство «Просвіта») та з посланцями на Західну Україну.  Це вихованці музичної школи та їхні викладачі Лариса Крошка та Руслана Лісова. Вони розповіли про свої враження від різдв'яного Львова.

Відповідальні особи поклали квіти до пам'ятника Кобзарю.

У краєзнавчому музеї підготували цікаву програму до Дня соборності, представлену у фільмах і матеріалах із фонду. Це фільм-хроніка від 22.01.1919 року, документальна презентація із творів наших земляків Бориса Антоненка-Давидовича та Івана Багряного, газети, листівки, афіші. Поки що карантин завадив провести повноцінні зустрічі зі школярами. Але після 1-ого лютого діти прийдуть у музей і кожен бажаючий  охтирчанин також може зайти в музей і дізнатись більше про історію України, зокрема, про День Соборності.

У міській бібліотеці організували тематичну виставку. В терцентрі підготували святкову програму.

У районній бібліотеці патріотичний захід до Дня Соборності влаштували 21 січня. На свято завітали представники громадських організацій, митці та учні ДНЦ «Охтирський центр ПТО» (ліцею). Організатор заходу Людмила Кудленок та Наталя Грибова.

Про хронологію свята розповів Олександр Скиба.  Валентина Луценко, представник ГО «Свобода» повернула нас подумки в минуле, а саме, у рік 1919-й, на Софіївську площу у Києві. Пані Валентина зачитала Акт про Воз'єднання УНР і ЗУНР, текст якого написав і оголосив Лонгин Цегельський, прадід Олега Тягнибока.

Іван Краснокутський нагадав про величність і значення рідної мови для українців і засудив тих людей, що вносять розбрат у суспільство замість єднання.

Кореспондент газети  розповіла про тих українців, які стали вимушеними переселенцями у різний час. Сьогодні вони представляють українську діаспору на всіх континентах. І сьогодні вони допомагають Великій Україні  в боротьбі за свої кордони і за своє майбутнє. Україна - єдина!

Тетяна Акіменко прочитала свою лірику, яка нещодавно вийшла друком в альманасі «Антологія сучасної української літератури».

А впродовж патріотичного заходу присутні слухали українські пісні у виконанні учнів ліцею. І це було, як ковток свіжого повітря. «Човен» на слова Івана Франка звучав по-новому і надихав нас пливти до нашої мети. Молодь зверталась до тих, що на другому березі ріки: «Приєднуйтесь, разом будемо сильніші!». Пісні символічні, в оригінальному виконанні наповнили читальню добром і щирістю. Микола Обуховський - керівник гуртка -  сказав, що це просто зібрались цікаві учні, і в них гарно виходить. Учні - Олександр Тарабан, Анастасія Кисіль і Юлія Балюбах. Молодь завжди потребує іскри...

Майбутнє все ж за молоддю. Було б добре, якби наступного року ми співали українських пісень разом на великій площі і утворили  ланцюг єднання від площі до площі, а можна й по всій Охтирці, як зазвичай єднаються українці в інших містах по всьому світу. Як ви думаєте, шановні?

Image Image Image 

Валерія Бакуліна