Багато місяців поспіль в Охтирці успішно функціонувала шоста газета- “ Ахтырский портал ” в Інтернеті. Найталановитіших дописувачів зібрав на віртуальних шпальтах відомий в місті Андрій Шор (я навіть не знаю достеменно - як його представити: програміст? комп ’ ютерник? журналіст? письменник?) Це найоперативніша і – візьму на себе сміливість сказати - найширіша газета Охтирщини. До того ж без будь-якої цензури. У другій половині дня 28 січня саме ця газета, як здалося мені, перестала бути віртуальною - вона, як ріка у повінь, вийшла з берегів - рамок комп ’ ютерної мережі, вихлюпнулуся у місто, а потім розталою, тобто живою, водою сконцентрувалася у залі Будинку молоді.І ще мені здалося: луснув такий собі чиряк безгласності, з котрим носилися довго, панькали його, нянькали, а він усе заважав жити і відчувати радість.

Відбулися збори жителів нашого містечка. Офіційно на них зареєструвалося (пред ’ являючи паспорт) 399 чоловік. Але насправді прийшло набагато більше. Оскільки зал Будинку не вмістив бажаючих, багато люду лишилося стояти у проходах, у фойє, у холі, навіть на вулиці. Живі, зацікавлені лиця. Бо порядок денний:

1. Про доцільність проведення місцевого референдуму у м.Охтирці Сумської обл. з метою дострокового припинення повноважень міського голови Демченко І.І.
2. Про формулювання питання, що пропонується винести на місцевий референдум.
3. Про обрання ініціативної групи, якій доручається організація збору підписів громадян для проведення місцевого референдуму.

Голосували так: “за”- 352 чол., проти-46, утримався-1.

(До речі, “проти” тягли руку представники безперечно залежного від голови місцевого чиновного корпусу, котрі також прийшли сюди “парами” й “шеренгами”. Сама міський голова зайшла до зали в оточенні найбільш довірених осіб. Це керуючий справами виконкому Тимченко С.Л., Гопко Ю.В., Криворучко В.Г.). Вони зайняли лівий куток біля подіуму, трохи згодом їм знайшлися місця.

Збори обрали головою місцевого підприємця Шарая І.С., секретарем – юриста Діброву К.Ю. Констянтин Юрійович надав присутнім детальну інформацію щодо порядку проведення місцевого референдуму з питання дострокового припинення повноважень міського голови згідно з чинним законодавством України.

З першого питання виступи розпочала голова правління міського відділення Асоціації платників податків України “Щит”, голова охтирського осередку Української партії промисловців і підприємців Підберезняк Т.В. ЇЇ виступ – пряме звернення до міського голови – поділяється на дві частини, що органічно переплітаються. Лейтмотив першої: “Ви не маєте політичних переконань”. Другої: “Лукава влада- під Вашим керівництвом”. Але подамо основне з цього виступу:

- Шановна громадо! З вашого дозволу хочу звернутися до міського голови:

- Шановна Ірино Іванівно!

Під час мітингів у нашому місті громадою прийнято дві резолюції з вимогою до Вас, як до міського голови, визнати Президентом України В. Юшенка або скласти свої повноваження. Подібнуж вимогу підписали ряд політичних партій та громадських організацій міста. Вам також було повідомлено, що більше 3-х тисяч громадян підписали звернення до Вас з пропозицією добровільно скласти повноваження. Ви ж написали заяву до прокуратури, де звинувачуєте лідерів коаліції “Сила народу” в самоуправстві та порушенні Ваших прав як громадянки на політичні переконання.

Зрозумійте, врешті, що не про це йшлося у зверненні. По-перше, Ваші політичні переконання ми не беремо до уваги взагалі, бо Ви їх не маєте . Згадайте, у 2002р. Ви йшли на вибори як представник блоку “Наша Україна”, і саме ця позиція привела Вас до перемоги. По-друге, звернення мітингуючих до Вас були не як до рядової громадянки, а як до значної посадової особи- міського голови, захисника права. Ви більше не маєте довіри громадян міста. Ви були правопорушницею увесь термін перебування на посаді міського голови. Наведу приклади:

3 вересня в Охтирці, як і повсюди в Україні, святкували День підприємця. Біля “Кнежі”- святкове дійство, де мали виступити підприємці. Але жодному з них не дали слово! Бо вони були задіяні у громадських штабах кандидатів Ющенка та Кінаха.

Я, як довірена особа Кінаха, у жовтні намагалася знайти приміщення для зустрічі з цим кандидатом у Президенти. Зверталася до керівництва “Кнежі”, редакції газети “Прапор перемоги”. Всюди відмовили посилаючись на заборону “зверху”. Пішов “наверх” громадянин Чаговець Б.М. з проханням зняти заборону, але Ви його зухвало відштовхнули.

Душилися і душаться в Охтирці паростки будь-яких демократичних проявів. Майже завжди відмовляють у гострих, актуальних публікаціях матеріалів у газеті громад міста і району “Прапор перемоги”. Так, 2 грудня ініціативною групою з числа підприємців створена і подана до публікації тематична сторінка “Ділова Охтирщина”. Її нам повернуто редактором без коментарів відмови. Потім ми дізналися, що цю публікацію заборонив “цензор” “Прапора перемоги” працівник виконкому Тимченко С.Л. (ст.15 Конституції України гласить: “Цензура заборонена”). Не вдалося також жодного разу розмістити оголошення та виступи підприємців на муніципальному радіо. Як у газеті громади, так і на її радіо, що утримується за рахунок платників податків, красувалися в основному Ваші, Ірино Іванівно, портрети та інтерв ’ ю.

Ваші методи роботи – це інтриги, тиск на підлеглих, ігнорування ініціатив членів громади. Результат – систематичні порушення законодавства. Неодноразово Вами приймалися безграмотні з юридичної точки зору, необгрунтовані рішення, програми. Вже після того, як стало зрозумілим, що переможе Ющенко, відмінено рішення міськради щодо надання фінансової “допомоги” Сумському ТОВ “Агроконтракт”... Ви раніше чинили тиск на людей, котрі застерігали Вас від того, діяли погрозами і шантажем. У місті розтринькувалася нерухомість , що належить громаді: будинок, де знаходився міськфінвідділ, деякі приміщення станції юних техніків знайшли власників, котрі внесли за них до міського бюджету копійки...

Лукавство влади під Вашим керівництвом полягає і у тому, що декларувалася підтримка місцевих підприємців, існувала навіть спеціальна програма, але на ділі приватна ініціатива всіляко придушувалася. Згадаймо хоча б приватне “Бюро землевпорядкування ”, якому 3 березня 2004 р. Ви винесли вирок, заборонивши начальнику міського управління земельних ресурсів підписувати документацію бюро через начебто незаконну печатку. Та це був саме той “гачок”, майстром якого Ви є! Насправді печатка була закінною, виготовлена із дозволу. А якщо там і не вистачало якоїсь літерки, Ваші ж спеціалісти мусили пояснити це і негайно допомогти виправити ситуацію. Справжня ж причина цькування фірми полягає у тому, що вона є конкурентом відділення Державного земельного Кадастру в м. Охтирці, яке очолює Ваш чоловік Демченко О.М. Потерпають сотні й сотні охтирчан...

Ми, громада,- не правоохоронці, судового вироку Вам винести не можемо, але думаємо, що відповідні органи своє слово скажуть. Але ми нагадаємо Вам про норми людської моралі, совісті. Та затхла атмосфера брехні, беззаконня, попирання інтересів громади, яку Ви створили у представницьких органах місцевої влади, потребує негайного оздоровлення! Тому вважаю за необхідне проведення міського референдуму з метою визначення доцільності припинення повноважень міського голови Демченко І.І.

Автор цих рядків виступила другою і сказала ось що:

- 34 роки я працюю в Охтирці, з них 27-у журналістиці. За цей час в силу своїх службових обов ’ язків бачила немало мерів, перів...

Найяскравіша особистість із них – Демченко І.І. Вона обрана людьми не з чийогось примусу! І яке розчарування. Прикро що ця яскрава “зірка” з найдосаднішої сторінки в історії Охтирки. Скажу як багатодітна мати: саме Демченко ініціювала і очолила похід проти дитинства у нашому місті. Рахунок відкрила 10-та школа, котру не змогли закрити ні голод 33-го, ні фашисти. А ця школа була з унікальним психологічним кліматом. Демченко не дала відмітити школі навіть 100-річний ювілей! Продані за безцінь малому підприємству новобудови СЮТу по вул. Димитрова. Викинута з роботи директор ДЮЦу Л.А. Забашта, інші кадрові зміни теж не пішли на користь дітям у цьому закладі.

Як журналіст, я глибоко обурююся ”роботою” “цензора” Тимченка С.Л. Навіть за часів Брежнєва була лише дуже обмежена постцензура, а нині у кабінетах виконкому крадькома вичитуються матеріали, що лише готуються до друку. Колектив редакції буквально вишмагнули із співзасновників газети, хоча у вихідних даних ще засновники стидаються про це заявити офіційно... “Наймані працівники”- так охрестив Тимченко С.Л. журналістів, але журналістика- особлива соціальна інституція.

Коли Демченко І.І. агітувала за себе, вона здійснила методичний подвірний, поквартирний обхід. А тепер? Я пару разів, у тому числі й письмово, радила їй повторити цей похід... Але це вже нереально. Вона не зважиться на це. Що їй скажуть люди?

Представник “Яблука” КорабельськаТ.О. заявила, що після народного мітингу Демченко І.І. мала б піти з посади сама, але тримається за неї як воша за кожуха. Списки виборців були жахливими, за їх якість відповідала міська адміністрація.

Колишня вчителька, а нині пенсіонерка Дика Л.О. вказала, що освіта у місті- як пародія на освіту. Неодноразово робилися спроби закрити дитячу бібліотеку по вул. Червоноармійській,2. Знищена позакласна робота, гуртки. Лідія Олександрівна наголосила: “Подальше перебування Демченко на посаді міського голови небезпечне для всього міста!”

Кутовий А.І. привселюдно щиро зізнався, що йому, вочевидь, найтяжче з усіх тут виступати з цього приводу, бо хто ще стільки, як він доклав зусиль до становлення Демченко І.І. як міського голови? “Ми не чекали, що займемо якісь керівні посади, - наголосив Адольф Іванович. – Але команда, що підтримала голову на виборах, не повинна бути в тіні. У місті повно безробітних. Багато обладнання промислових підприємств ріжуть на брухт. Медобслуговування - не на рівні. Жінки ладні тікати родити будь-куди, аби не в нашому відділенні ЦРЛ.” (І тут зал спалахнув пристрастними оплесками!)

Виступили також Косарєва О.І., Мартиненко О.С., Чередниченко М.Г., Коваленко Р.І. Вони, як і попередні оратори, палко підтримали ідею референдума

У своєму виступі голова зборівШарай І.С. на запитання із залу:

“Скільки коштуватиме референдум?” відповів запитанням:
- А скільки коштує розтоптана душа людини, мораль? Скільки коштує людська гідність?!

І далі Ігор Станіславович продовжив:

- Революція тільки-но розпочинається. У нас є унікальна історична можливість- обрати нову владу. Тих, хто буде захищати своїх виборців. А закон повинен бути законом для усіх.

З великими труднощами Демченко отримала 3 хвилини для слова. Але не сталося звичного, як на сесіях ради, нарадах, її негетативного, із психологічним притиском, виступу. Народ- не три десятки депутатів, не купка підлеглих, залежних людей. Крики, навіть гвалт, бурхливою хвилею,свого роду цунамі, піднялися у залі, тільки-но люди зрозуміли, що міський голова укотре має намір “красиво заговорити” гострі проблеми. Номер не пройшов! (А мені цієї миті пригадалися слова Тимченка С.Л., куратора преси, як він сказав колись у залі преси “Прапора перемоги” у відповідь на домагання журналістів - чому ж таки колектив редакції влада викинула із співзасновників, раніше ж бо до нашої думки дослухалися?! Підполоковник запасу (військово-повітряні сили) Тимченко С. Л. відповів:

- Ат! То було на гребні хвилі демократії!

Здається, гряде дев ’ ятий вал демократії... (в будь- якому випадку штилем і не пахне). Цунамі- хвиля, котра зливає все нетривке , недішле, вибудоване абияк.

Фактично голові не далли договорити. – Ганьба! Гань-ба! – скандували обидва зали, під свист і сміх присутних покинула трибуну, злостиво з натугою викрикнувши останні слова...

З першого питання зібрання вирішило: “За незабезпечення на території м.Охтирка дотримання Конституції та інших законів України, незабезпечення міським головою Демченко І.І. здійснення наданих їй повноважень, за порушення прав і свобод громадян , на підставі вимог ст.ст.42,79 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, вимог Закону України “Про Всеукраїнський та місцеві референдуми”, вважати за доцільне проведення місцевого референдуму в м.Охтирка Сумської обл. про дострокове припинення повноважень міського голови м.Охтирка Демченко І.І. “За”-287 чол., “проти”-40, утрималися-2.

Питання, що буде надруковане у бюлетені референдуму, збори затвердили переважною більшістю голосів у такому формулюванні: “Ви - за дострокове припинення повноважень міського голови м .Охтирки Демченко І.І.?”

“За” - 267 чол., “проти” - нікого, ніхто не утримався. Решта зареєстрованих не взяли участь у голосуванні.

Збори також обрали ініціативну групу, котрій доручили зібрати підписи громадян для проведення місцевого референдуму, у складі 32-х чоловік. Це:

1. Бестік Н.Г.
2. Бутенко І.О.
3. Влезько А.С.
4. Гаркуша С.І.
5. Діброва К.Ю.
6. Жила О.М.
7. Кладько Л.М.
8. Коваленко Р.І.
9. Корабельський І.І.
10. Корабельська Т.О.
11. Колодяжний М.Г.
12. Косарєва О.І.
13. Криницька О.П.
14. Квірквелія Г.Р.
15. Курочка Ж.Д.
16. Кутовий А. І.
17. Лишенко Л.М.
18. Лисенко В.І.
19. Лябах Н.О.
20. Лещенко М.О.
21. Маслюк О.І.
22. Мартиненко О.С.
23. Підберезняк Т.В.
24. Педченко Н.П.
25. Савченко А.І.
26. Смислова Н.П.
27. Садівнича Г.М.
28. Троценко А.М.
29. Тимошенко Н.М.
30. Трушин В.П.
31. Чаговець Б.М.
32. Шарай І.С.

Тепер перш за все необхідно зібрати підписи у кількості 10% від загальної кількості виборців охтирчан.

ОЛЕКСАНДРА СТРЕЛЬНИКОВА (КРИНИЦЬКА), депутат міськради,
член ініціативної групи з проведення міського референдуму.