Відкритий лист М.А.Новосельскому
Автор Роксолана   
06.02.2005 г.
Відкритий лист М.А.Новосельскому
Після місцевої радіопрограми з його виступом на прес-конференції
Роксолана, №5/05<

Ми і досі під враженням Вашого «оптимістичного» просторікування в черговому радіоінтерв’ю про долю рідного міста. Виявляється, що пильнуєте і боретесь за це ось уже протягом 30-ти років! День і ніч тільки те і робите, що примножуєте його красу. Подорожуєте по Суздалях, Прибалтиках, переймаючи досвід.
Ви справді переконані, що історичний та культурний центр міста завдяки Вашим зусиллям збережено для нас і нащадків?
{mos_sb_discuss:15}

Та давайте пройдемось по Жовтневій. От косметичні потуги із замальовуванням та підштукатурюванням фасадів на метрову висоту, це коли з мером мріяли заполучити державну премію. На що вони схожі тепер і якому стилю ти технології відповідають?

«Прихалабудки» не зникають, а множаться, вистрибують на тротуари, як глум над людьми і їх вимогами. Їх багато. Лише про один згадаємо. Вийдіть якось і побудьте біля ліцею (профтехучилища). Там весь день круговерть. Всі міські автомаршрути і таксі сходяться, не оминеш цього місця, прямуючи до багатьох міських установ, підприємств, а ще організували дві розважальні точки. Саме там Ви дозволили спорудити на тротуарі капітальне приміщення, залишивши прохід шириною в один метр.

Говорите, що врятували від знесення унікальне приміщення, де колись був телеграф, потім фінотділ, а тепер банк «Володимирський». Ну, фантазуєте ж! Ніхто його ніколи не збирався зносити. Боїтесь зізнатись, що «прогнулись» і Ви особисто, і міськвиконком перед властьімущими.

Таким чином «рятували» Ви і готель. Ну не блюзнірствуйте. В 1999 році, коли відносно нього ухвалювалось рішення, приміщення було цілесеньким.. Говорите, ухвалили рішення про реконструкцію, а потім виявилось, що коштуватиме значно дорожче від запланованого, ах 1,5 мільйона гривень. Не під силу. Як же Ви готували документацію, кошториси? У Вас бракує компетенції, чи у Ваших підлеглих? Не дідько ж заходився хату ремонтувати. Так і він прогнозує наперед.

Щось незрозуміле чулось з Ваших вуст відносно перепланування квартир під магазини по провулку Харківському, 10. Говорите, що відбулись там дві експертизи. Назвіть же якісь їх висновки, хто замовляв. Ви? Приходили, правда, до будинку кілька разів. Так вели себе, як шкідливий школяр. Підгинали плечі, боялись слово праведне мовити. А будинок і зараз майже в аварійному стані, а з Вашої волі підприємці кремсають несучі стіни. Тепер говорите про якесь рішення суду. Адже неправда, немає такого рішення!

Відхрестились, не моргнувши оком, від гігантської бензозаправки по вул. Шевченка. «То не ми, то з Сум приїхали, проаналізували, поміряли і нічого страшного не знайшли». А де ж місцеві «господарі» міста? Як Ви поясните необхідність двох великих заправочних комплексів на відстані в кілометр один від одного? Та ще й по самісінькому березі річки, яка гине!

Загальний сором і біль – «Дачний». Крім прилеглого лісового масиву, який, до речі, захаращено, сплюндровано, там немає де відпочити. Єдиний сквер у жилій зоні по Червоноармійській тепер – охтирська «барабашовка».

Непереконливо говорили Ви відносно зелених насаджень. Природно, дерева старіють і їх треба міняти. Але не нищити. Нині ж вирубують з розмахом і старі, і не зовсім старі. Натомість з’являються не саджанці, а дубчики, які здебільшого засихають або виламуються.

А маємо ж чудовий досвід відновлення зеленого вбрання міста у 60-х роках. За ним не їздили ні в Суздаль, ні в Прибалтику. Просто висаджували викопані з мерзлого ґрунту кількарічні саджанці лип і вони вже наступної вести давали і тінь, і благодатний мікроклімат.

Боляче дивитись на нашу річечку, що протікає центром. Мабуть, скільки років Ви «прикрашаєте» місто, скільки йде мова про її впорядкування. Хіба не можна зобов’язати підприємства, установи, що розташовані поруч неї, зробити це? Вони не бідні.

Можна наводити безліч фактів. Досить. От лише не втримаємось, щоб не згадати останній винахід місцевих зодчих. Маємо на увазі велетенську, багатотонну металеву конструкцію, що здіймається в центрі площі Леніна, яку вже назвали «цитатником мерші». Незрозуміло, чи це черговий виклик громадськості, чи ще одне свідчення головотяпства. Поясніть, Михайле Антоновичу, в наступному інтерв’ю.

А краще, радимо, відмовтесь взагалі від таких «виходів» на люди. Вони дратують, бо не мають правди. Мовчіть і спробуйте зробити хоч крихту користі для збагачення краси рідного міста. Зробить це безкорисливо і щиро.

І.Степаненко.

{mos_sb_discuss:15}