Давня Охтирка мала випадкове планування вулиць. Територіально вона розвивалася в основному в північному напрямку, перешийками поміж озер, а також навколо фортеці.

У правобережній частині міста планувалося створення ще одного центру (сучасна площа Леніна), на який повинні були орієнтуватися радіальні вулиці району. Вулиці дореволюційного міста забудовувалися переважно одноповерховими будинками.

У першій половині 19 ст. в Охтирці було 2,5 тис. будинків, серед яких лише 7 кам'яних. У 1837 році на території міста проживало 14205 чоловік, які, в основному, займалося сільським господарством.

Багато хто із них ходив на богослужіння до Успенської церкви - однієї з найдавніших в Охтирці. Відомо, що дерев'яний храм Успіння Пресвятої Богородиці був збудований у 1666 році.

Успенська церква - перша кам'яна споруда Охтирки - була двоярусною культовою спорудою (в нижньому ярусі розміщувалася тепла церква, у верхньому - холодна). Диво українського зодчества зруйнували у 1939 році. Церква проіснувала два століття, тривалий час це був головний храм міста, допоки цю функцію не перебрав на себе Покровський собор. Успенська церква була збудована у 1738 році «тщанієм» полковника Охтирського козацького полку Олексія Леонтійовича Лесевицького, який в цей період (1734-1744 рр.) був командиром (бригадиром) всієї Слобідської бригади. Славилася церква Успіння Пресвятої Богородиці і тим, що мала три престоли у верхньому ярусі і один - в нижньому.

Уродженець м. Харкова художник Володимир Дмитрієв розписав головний іконостас у грецькому стилі. Огорожа церкви вражала своєю красою і витонченістю, недарма її фрагмент знаходиться в Ермітажі.

У підвалах церкви мешканці міста переховувалися під час бомбардувань в роки Великої Вітчизняної війни. Старожили міста свідчать, що з цих підвалів вели підземні ходи аж до самої річки Ворскли та до Поковського собору. У 50-х роках минулого століття під час розширення площі Леніна підвали зруйнованої церкви були засипані.

Цікаво, що в Успенській церкві мирно уживалася і парафія Української автокефальної церкви, яка почала своє існування в перші роки радянської влади. До знищення храму вона розташовувалася в нижньому ярусі церкви.

Що стосується дзвіниці церкви Успіння Пресвятої Богородиці, то вона після знищення храму проіснувала до 1970 року. Дзвони вже не кликали на молитву, а сповіщали про пожежу. Дзвіниця використовувалася тривалий час як пожежна каланча, пізніше як водонапірна вежа. Перед своєю руйнацією з появою телебачення на місці зруйнованої маківки дзвіниці була встановлена телевізійна антена.

Дзвіниця, витвір людських рук, була збудована в 80-х роках XIX століття за проектом невідомого нам автора. Вона мала 4 яруси, була квадратною зі зрізаними кутами, вінчав її купол з 4 трикутними фронтонами по сторонах споруди.

Недивлячись на те, що хрест із дзвіниці давно був скинутий, і вона отримала нове призначення, її сусідство з пам'ятником Леніну дуже не подобалося войовничим атеїстам. Дзвіниця своєю висотою та красою затьмарювала образ вождя. Скульптура Ілліча була виготовлена в Харківських виробничих майстернях у 1953 році. Виготовлення подібних скульптур тоді ставили на потік. До війни пам'ятник вождя пролетаріату стояв у центрі площі його імені. Пам'ятник Леніну належить до пам'ятників мистецтва, але важко побачити в ньому справжню красу, особливо, коли кілька років тому всю скульптуру пофарбували зеленим кольором, що дало підставу жартівникам називати її «Фантомасом», «Нінзя-черепашкою». Пам'ятник Леніну на площі залишився в Охтирці єдиним пам'ятником вождю, який стоїть на обліку у Міністерстві культури і туризму, долю інших віддано на розсуд міської ради.

Окрасою площі був колись двоповерховий. „Дом общественного собранія", в якому після революції був райкомом партії більшовиків. У роки Великої Вітчизняної війни цей будинок був пошкоджений авіабомбою і повністю розібраний у 1946 році. Тепер на його місці стоїть будинок зв'язку.

Поблизу нього розташовувалася школа, учнями якої були дівчатка. Можливо, це приміщення сучасної ДАІ? Заняття у школі почалися 1 вересня 1904 року.

Земство засідало у приміщенні, де тепер перебувають служби райдержадміністрації. Повітова земська управа в Охтирці була створена у 1864 році.

В останні роки все частіше звучать голоси мешканців міста, щоб відновити Успенську церкву. Похвально, що міська рада розділила думку громадськості і виділила земельну ділянку для будівництва церкви та надала дозвіл на виготовлення проектно-кошторисної документації. У грудні 2006 року були внесені зміни до раніше прийнятого рішення, відповідно до яких буде споруджений соборний комплекс церкви Успіння Пресвятої Богородиці. У січні 2007 року після цього рішення на території колишньої церкви був встановлений хрест і почався завіз цегли для будівництва каплиці. Дуже прикро, але благу справу почали на кістках колишніх священиків, яких традиційно хоронили поруч з церквою. З архівних даних відомі прізвища 7 церковнослужителів.

Із старих будівель, що залишилися на колишній Успенській площі, яку ще звали Красною площею за її красу, є пам'ятка архітектури місцевого значення, про яку ви дізнаєтесь у наступних номерах газети.

■ Марія ПОЛІЩУК, методист туристсько-краєзнавчого напрямку міського центру дитячої та юнацької творчості