ДОЛЯ ПЕТРОПАВЛІВСЬКОЇ ЦЕРКВИ |
Автор І. Сергієнко | |
15.01.2005 г. | |
Не перелічити скільки чудових творінь винайшла людина в цьому світі, скільки створила і... зруйнувала. Раніше в кожному з сіл району була церква. Сьогодні їх лишилися одиниці. Напевне всім відомі Бакирівська дерев’яна церква, Ясенівська, теж дерев’яна – Воскресіння Хрестова, Журавлянська - Святого Михаїла. Та зруйнованих церков, від яких не залишилося й сліду, набагато більше. В Малій Павлівці проживає багато людей, які добре пам’ятають цю церкву. Звичайно, старожили, саме ті люди, які більш детально могли б розповісти про святиню, вже відійшли у вічність. Швидкоплинний час розвіяв багато імен і дат. У розмовах з людьми поважного віку дізнаюся, що ця красива споруда височіла в центрі села. Тепер тут міститься подвір’я поважної господині. Розповідають, що Петропавлівська церква виблискувала банями позолоти і була споруджена предками на рубежі ХІХ-ХХ століть. Весною та влітку стояла вона вся в зелені кленів та лип. Біля входу до храму - брама, з хрестом на ній. Як запевняють, прекрасну споруду та її сяючі хрести було далеко видно, а передзвони чути аж у сусідні села та хутори. Церкву прикрашали чудові ікони. Півчі мали такі голоси, що рівних їм не було в усій окрузі. З приходом до влади більшовиків село стало занепадати. Церкву закрили, дзвони поскидали, а на дверях храму почепили великого амбарного замка. Як стверджують, у той час на церковному хресті ночами пугукав і по-кошачому нявкав сич-віщун. „Не к добру”, - журилися селяни. Почали нищити Петропавловську церкву близько 1932 року. Розвалили і добротний паркан навколо неї. Старий дідусь розповідав, що до Москви був надісланий лист, коли ще тільки почали нищити церкву, з проханням дозволу на її руйнування. Не діждавшись рішення з Москви, хтось із місцевої влади наказав облити церкву дьогтем, мовляв, у стінах з’явилися тріщини, що є небезпечним для людей. На славу робили наші предки розчин, з домішкою курячих яєць. Стіни церкви довго не піддавались руйнуванню. А потім будівельний матеріал вивезли ніби-то в Грунь і побудували там двоповерхову школу. Селяни рознесли по домівках ікони. На жаль, образ Петропавлівської церкви живе нині тільки на старих, пожовклих від часу фотокартках. ... Колись церкви руйнували. Сьогодні ми будуємо нові та реставруємо старі. Визначено територію під будівництво храму і в Павлівці. Як втілиться в життя ця добра справа – покаже час. Іван Сергієнко |