Лікують не ліки, а добре слово. Цю істину добре засвоїли і використовують на практиці працівники Охтирської стоматологічної поліклініки, з якими мені довелось поспілкуватися. Повага до людини, чемність, привітне ставлення до відвідувачів - це не просто поведінка медичних працівників. Це - спосіб їхнього життя, причому не окремих осіб, а всього колективу.

На підтвердження цієї думки наведу конкретні приклади. Приємно було спостерігати, як прибиральниця ввічливо пропускає поперед себе в приміщення старшу за віком жінку. Подібне довелося бачити і біля віконця реєстратури. Там працюють Ольга Семенівна Цибулько, Лариса Сергіївна Жижко та Олена Іванівна Демичева. За лічені хвилини одна знаходить медичну карту та випише направлення, а інша вийде та ще й проведе до кабінету лікаря. Повірте, це справляє надзвичайно приємне враження.

Ще назву одну службову особу, яка, на перший погляд, не має ніякого відношення до лікування. Це касир Юлія Олександрівна Юхно. Основне завдання касира - прийняти гроші за обслугу та видати документ. Але, окрім цього, вона веде список на чергу до лікаря, в якому запише адресу хворого й порадить, коли краще прийти, а пацієнтам, що мають пільги, порадить не турбуватись, як тільки підійде черга, вона сама викличе їх до поліклініки.

Цей перелік я міг би продовжити, але й цього досить, аби довести, що якість обслуговування в поліклініці доведена до рангу вищих стандартів, це - візитна картка даної установи. Заслуга в цьому належить керівнику названого лікувального закладу Ірині Володимирівні Волковій. З багатьма лікарями мені не довелось поспілкуватися, але побував на особистому прийомі у двох лікарів: у Сергія Анатолійовича Біловола та Валентина Валентиновича Ткаченка. Я впевнений, що всі лікарі поліклініки - такі ж добрі люди, справжні майстри своєї справи, про що неодноразово доводилось чути від багатьох мешканців Охтирщини. Керівництво Охтирської центральної районної лікарні може пишатись таким чудовим колективом.

О. Новаченко, ветеран війни та праці