Дуже просто дізнатися про ті події, якщо про них було написано. Але ж багато тисячоліть після появи людей на землі ніхто з них не вмів писати, або й самого письма ще не існувало.

Про події "дописьмової епохи" ми довідуємося лише з конкретних матеріалів - слідів діяльності найдавніших людей: із виготовленого ними знаряддя праці, зброї, домашнього начиння, прикрас, залишків будівель тощо. Вчені-археологи "прочитали" неписане, а зроблене прадавніми людьми, визначились в їх часі і доповіли світові про життя та зайняття найдавніших людей, про створені ними перші цивілізації.

Довгий час вчені вважали, а ми за ними повторювали, здобуваючи освіту в навчальних закладах, що ці перші цивілізації склалися в Єгипті, Межиріччі, Індії, Мексиці, Перу. Лише не так давно з'являються твердження про існування розвинених племенних союзів на терені України (трипільська культура). І зовсім інші, чи не сенсаційні висновки вчених з'являються в останні десятиріччя, коли, звернувши увагу на Більське городище, ретельно дослідили археологічні знахідки, які висвітлюють шлях і до Єгипту, і до Межиріччя (Месопотамії), у не менш загадкову країну Шумер або Сумер, де віднайдено кап-у-кап подібні знахідки, що їх розкопав на Більському городищі професор Б.А. Шрамко. Це наводить вчених на думку, що праукраїнці (про них ми дещо ширше згадаємо нижче) прийшли сюди, в Шумер, з описаного у 20-томній історії давньогрецького вченого, "батька історії" Геродота, міста Гелон, що.за його описами, знаходилося в країні будинів на території Східної Європи на північ від Чорного і Озівського (Азовського) морів, яке вразило давнього історика своїми розмірами і величними дерев'яними будовами -далеко не рядовим поселенням навіть у порівнянні з багатьма містами-державами античного світу.

Усе частіше погляди вчених спрямовувались до нашого краю. Особливу увагу привертало Більське городище, яке розпочинається тепер відразу за Куземином і тягнеться у сусідній Котелевський район Полтавщини. Уже в 1906 році відомий дослідник В.Городцов почав вести тут невеликі розвідки, завдяки яким зібрано вражаючу колекцію археологічних знахідок, яка давала підстави стверджувати: таємничий Гелон тут! Але в каламутних хвилях 1917-го колекція, так до кінця й не досліджена, була розпорошена і питання місцезнаходження стародавнього Гелона залишились відкритим.

Аж у 1954 році експедиція Харківського університету на чолі з 35-річним вченим - тепер патріархом української археології - Б.А. Шрамком розпочала нові епізодичні, а з 1958 року і систематичні розвідки Більського городища, які з деякими перервами тривають й досі. Сам Борис Андрійович зізнався якось, що розпочинаючи тоді розкопки, й гадки не мав, що розкопує найбільше в світі городище. Нові дослідження підтверджували думку дослідника В. Городцова: згадуване Геродотом місто Гелон є не що інше, як Більське городище. А ще: унікальні археологічні знахідки, не вдаючись до їх глибокого аналізу і обгрунтування історико-археологічних аспектів, не надаючи їм специфічної наукової термінології, промовисто говорять про те, що на території України існувала досить розвинена цивілізація ще до появи тут скіфів. А більш конкретне і ретельне їх дослідження навертає дослідників до висновку, що тут існувала чи не перша в світі цивілізація, створена автохронним (корінним, що ні звідки не приходило) населенням. Навпаки, через перенаселення цих регіонів (як і за інших причин) це населення само кілька разів мігрували в близькі і віддалені регіони і краї світу. Велика частина його осіла на теренах Прикарпаття та Поділля, утворивши так звану Галичину. Це вже було друге переселення на захід. Перше було десь між 2300-1300 роками до народження Христа. Англійський літописець Від писав: "Зі Сколотії (Скіфії) на захід (до Франції, Іспанії, Англії) прийшли пікти і гелони і розселилися аж до Шотландії, а на півдні - на Балканах, в Італії, Межиріччі. Дослідник С.Вовкодав в одній зі своїх статей зазначає: "...іранські археологи провели порівняльний аналіз з власних археологічних знахідок з тими, що відкопав Б.Шрамко, і лиш руками розвели: "А ми думали, чому нас тягне в Україну". Тож, як би сенсаційно не звучали твердження Бориса. Андрійовича, що предки сучасних іранців прийшли в Іран 2500 років тому з околиць Гелона, підкорили місцеві племена і створили свою державу, довго ще не пориваючи зв'язків з землею суччасної України, археологічні пам'ятки підтверджують цю сміливу думку дослідника. Мабуть же не "від ліхтаря" говорив американський зверхник Білл Клінтон під час державного візиту Президента України Л.Кучми до США, компліментуючи йому, що він є посланцем наймолодшої незалежної європейської держави та репрезентантом найстарішої світової нації.

Підтвердженням того, що в Україні, а саме в Гелоні, існувала найдавніша цивілізація, є й дослідження Б.Шрамка. Він стверджує, наприклад, що в Гелоні культ бога Діоніса, покровителя садівництва, виник раніше, ніж в Елладі (Греції). Або такий факт: під час розкопок Більського городища були знайдені єдині - підкреслюємо: єдині - поки що на всю Євразію анатомічні скульптури тварин, у будові яких чітко видно не лише кістяк, а й усі внутрішні органи. Це говорить, що гелонці мали передові на той час анатомічні знання. Вражає і розвиток медицини в Гелоні. Знайдені скальпелі, що кап-у-кап схожі на сучасні. Більш того: виявлено чимало черепів зі специфічними отворами в лобовій частині. Ці знахідки були віддані на експертизу провідним хірургам Харкова, які зробили висновок: медики Гелона вміли робити отвори у черепах і промивати мозок спеціальним лікувальним розчином, після чого прооперовані жили ще зо двадцять років. А хіба не дивує той факт, що в тому ж Гепоні виявлено (зову ж таки найраніше в Євразії!) печі для обпалювання глиняного посуду, виплавлення бронзи, сушіння фруктів. Останньою користувалися близько двох з половиною тисячоліть, яка за ознаками така ж, якими користуються й тепер селяни Охтирсько-го, Котелевського та Зіньківського районів. Вражає й стародавня кузня з гранітним ковадлом, бронзові штампи для виготовлення ювелірних виробів, зокрема прикрас із золота, велика кількість зброї і бойового спорядження для коней тощо.

Подібних аргументів, які навертають на думку, що тут, у Гелоні, тобто у Більському Городищі, була найдавніша цивілізація праукраїнського народу, виявлено стільки, що висновки, зроблені при їх вивченні, не підлягають запереченню. їх просто "рекомендували" не розголошувати, бо офіційна наука впродовж кількох сторіч твердила: український народ з'явився лише у XIV сторіччі і то як одна гілка з "кореня трьох народів", якій відводилась в кращому разі роль "молодшого брата", а до того він був "насєлєнієм" без роду і племені, без державності, такий собі народ-простак, про який мало хто знав. Адже й сьогодні Україна - це "незнана земля" у світі. Ми відсутні у світовій історії, а часто-густо не маємо власного вирозуміння історичного минулого, виглядаємо сліпцями у пошуках свого, українського, кореня. Та й як нам не бути сліпцями, коли нам не давали долучитись до того кореня. Добре, що є така історична наука, як археологія, яка навіть без писемних пам'яток може відкрити нам очі на наше далеке минуле.

Тож підемо слідом за вченим Харківського університету Борисом Андрійовичем Шрамком та іншими дослідниками на Більське городище, в таємниче місто Гелон, аби довідатись про прадавню історію України і нашого рідного краю.

На північ від Понта Євксинського (Чорного моря) в басейні Славутиці - Борисфена або Бористена (нині р. Дніпро), в тому числі і в басейні Ворскли, з прадавніх часів жили племена сколотів або скитів, по-грецьки скіфів, котрі утворили державу Велика Скуф або Скіфія.

Грецький вчений-мандрівник Геродот з Галікарнаса, котрого називають батьком історії, у своїх оповідях ("Мельпомена") висуває три версії походження скіфів.

Від самих скіфів він нібито чув, що на березі Бористена (Борисфена) від скіфських богів Папая і Апі - доньки Бористена (Дніпра) народився перший скіф Таргітай (або Тар-гітаон), який мав трьох синів: Ліпоксая, Апроксая і Колаксая. Папай подарував їм (злетіли з неба) золоті плуг, ярмо, сокиру і чашу. Коли те золото хотів забрати старший син, воно загорілося. Те ж сталося, коли золото хотів привласнити середульший. Лише молодший зумів узяти ті речі, тому і став за головного царя над скіфами. Від тих синів походять племена: від Ліпоксая - авхати, від Апроксая - катіари і траспії, а від молодшого - паралати. Всі ті племена називаються сколо-тами, а греки нарекли їх скіфами.

Отже, маємо підвалини для автохтонної версії, тобто скіфи споконвіку жили на цій землі, що тепер зветься Україною.

Друга версія гласить, що Геракл після дванадцяти подвигів гнав коней, яких забрав у потвори Геріона. У землях, де потім стали жити скіфи, його застала зима. Він розстелив левову шкуру, ліг і заснув. А тим часом коні, з божої волі, щезли.

Олександр ГАЛКІН, краєзнавець, член Національної спілки журналістів України

Далі буде.