Семеро охтирчан здійснили тренувальну поїздку до Карпат. Подорож
відбулася в межах туристсько-краєзнавчої роботи ОМЦПО-МАН на зимових канікулах,
з 26 грудня по 8 січня.
За добу дісталися на місце... О, як тут гарно: хоч і
багато хмар, але гори навколо проглядають навіть через них.
Вже після першої прогулянки стало зрозуміло, що
навчально-тренувальна поїздка - це не просто «відпочинок». Враховуючи моральну,
фізичну та технічну підготовку учасників навантаження були поступовими, з
постійним збільшенням. Погода давала можливість насолоджуватися гірською красою у
безхмарні дні.
Перед сходженням у гори охтирські туристи побували у м.
Рахів, відвідали музей екології, Географічний Центр Європи, на Яблунецькому
перевалі та одноіменній горі Яблуниця. І все це ще в 2016-му році.
Зустріч нового 2017 року організовували самі для себе, а
подарунком для колективу був день відпочинку та ближче до вечора збір
спорядження і рюкзаків для походу.
Головною ціллю нашої поїздки були гори, тому о 4.30 2 січня після
раннього підйому, під'їхавши на замовленому транспорті 7 км до
підніжжя, почали стрімко підійматися угору.
Краса гір захоплює своєю чарівністю та морозним повітрям
(приблизно -15 С). Швидкий набір висоти пішки з рюкзаками по 10-15 кг та ранкові
промені сонця над горами! За 5 км і чотири з половиною години
ходи ми змогли підійти майже до Говерлянки (це невелика рівнина біля
підніжжя г. Говерла) та, незважаючи на наше бажання, погода зробила свої
корективи, а саме, дуже сильний вітер до 50 км/год не дозволив
продовжувати сходження.
Вирішили повернутися назад. При дуже гарній видимості краєвиди
описати словами непросто: хмари десь під нами, гірські вершини повністю
відкриті, хоча дивитися в далечінь та насолоджуватися довго не можна через
мороз, який про себе постійно нагадує, та й до місця ночівлі замість 5 кілометрів уже десь
близько 9 гірськими, лісовими стежинами та метровими заметами снігу.
Місце ночівлі в горах було гарним, незважаючи на невелику
прохолоду: - 19 на вулиці. З ранку було дещо прохолодніше, але нас це не
засмутило, тож після сніданку ми пішли далі.
Через 7 км були на полонині Головчеська, а ще за 2 км дуже складного
підйому, ми вийшли на вершину г. Петрос (2020 м). Вершина нас
зустріла вітром до 30 км/год, але
вся наша група була заздалегідь зібрана у зв'язку і тому були впевнені, що всі
у безпеці і нікого не здує. Знову стрімкий спуск і назад до
села, але вже при світлі ліхтариків всі 17 км.
Вражень багато, пішки пройшли за 2 дні 42 км гірськими
дорогами. В наступні дні: екскурсія в м.Яремче, стежка Довбуша та багато
іншого.
Коли їхали додому, потрібно було зробити пересадку
у м. Львів, де у вільний час ми гуляли вулицями міста, милувалися
його будинками, церквами та соборами.
Загалом поїздка була вдалою, всім сподобалося, а попереду - нові
заняття та подорожі.
Всі охочі можуть долучитися до наступних мандрівок. Ми
відкриті для співпраці та можемо зробити ваше дозвілля цікавим і змістовним.
Вивчайте навколишній світ, щоб життя не минало марно.
Валентин Сталинський
|