Січень на завершення потішив снігом. Ну чого сидіти вдома? Гайда на природу!

Так вирішив і керівник гуртка спортивного туризму Валентин Сталинський: «У нашому гуртку вівторок і п’ятниця – теорія, субота, неділя – практика. От і відбулося наше поєднання теорії і практики саме на останні дні січня. 

Погода підходяща, природа неймовірна, настрій пречудовий у всіх - тільки гуляти! У суботу ми вирушили в сторону Горобіївки. Так раніше називали  вулицю Заводську. Ми пройшли по Ківшару, вздовж річки Охтирки, до об’їзної дороги. Нас було не більше 10, дотримуємось карантинних обмежень. На практиці вивчали виживання в екстремальних умовах: коли замерзли ноги, провалився в крижану воду, заблудився… Що обов’язково треба мати з собою? Сухий спирт, сірники, сміттєві пакети. 

Дійшли до мостів. Тут зайшла мова про повені. Що робити в першу чергу? 

Ось так пройшов перший вихідний. Ми гуляли з 10 до 16-ї години. Поєднували теорію з практикою, споглядали за природою. Помітно, що річка Охтирка у тому районі стала чистіша, мешканці Горобіївки піклуються про екологічний стан свого довкілля. 

Після локдауну діти були ослаблені фізично й морально. Тож перший день ми «виходили» із карантину. Наступного дня запропонував піти на Пристань. Попереджав, що далеко і буде важко. Та це не злякало моїх туристів. Знову зібрались дорослі й діти і рушили через засніжені луки, очеретяні зарості, ліс, схили і скелі, повз річку Ворсклу. Трималися лінії азимута.

Як без компаса визначити сторону світу? Як користуватись GPS-навігатором? Дорога не така вже й далека, коли робити перепочинки. В цей час у нас були уроки споглядання, милування природою, як у японців. Все краще дітям! 

Вчились «схопити чудову мить» на фотокамеру. А наша природа дивує. Якщо відійти від Гулової гори, на повороті від старого русла Ворскли до Доброславівки, і оглянутись – то здається що то Крим чи Карпати…

Засніжений ліс - підйоми, спуски, запах хвої і свіжого снігу, хрустка білосніжна ковдра і ми виходимо до Ворскли. Річка ще не замерзла. А чому? І таких «а чому?» було багато. Так незчулися як подолали 12 км. Задоволені та щасливі повернулися додому. Все пройшло ідеально».

Хто сидів удома, не виходив у зиму – можуть тільки позаздрити нашим юним туристам і дорослим також. Валентин Сталинський свою справу знає.

Валерія Бакуліна