З1 січня 2021 фізичні особи підприємці (ФОП) мали забути про спрощену систему оподаткування. Усі вони мали видавати чеки (вести реєстрацію розрахункових операцій – РРО) та первинні документи, які підтверджуватимуть «неконтрабандне» походження товарів тощо. Або ж платити великі штрафи, у деяких випадках до 51 тис. грн. 

Виключення на законодавчому рівні стосовно РРО передбачалися тільки для деяких груп підприємців, хто торгує з лотків (без стін). Під мікроскоп контролерів із нового року насамперед мали підпасти вражені «контрабасом», або, як вказується у законі Данила Гетьманцева, ризикові групи товарів: технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту; лікарські засоби, вироби медичного призначення; ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; деталі та приладдя для автотранспортних засобів; текстиль; вживані товари. Для торгівлі вищезгаданим, РРО обов‘язковий.

Саме метою протидії тіньовому обігу товарів та тотальній контрабанді закон Гетьманцева виправдовував  ці та інші суворі норми. Однак, на думку ФОПів, дана реформа може призвести до краху мікро-підприємництва та в цілому малого бізнесу. Зараз політика загвинчування гайок не на часі в Україні. Підприємництво під час карантину й так ледь-ледь виживає. Для гальмування, насамперед, законодавчих змін Гетьманцева на всеукраїнському рівні був створений громадський рух #SAVEФОП. Втім до основних протестних вимог підприємців додалися ситуативні – серед яких скасування карантину вихідного дня.

До боротьби за збереження спрощеної системи оподаткування охтирчани підключалися поступово. Спочатку, як ватажок профспілки підприємців Охтирського району, на один з ФОПівських майданів у Києв з’їздила Наталія Біленко. Додому вона повернулася, набравшись рішучості та ініціювала місцевий протест ФОПів з перекриттям доріг біля мерії (вул. Незалежності та пров. Ярославського). Потім охтирські підприємці паралізували на годину трасу Суми-Харків.  

17 листопада близько 70 чоловік виїхали в Києв, щоб протестувати під стінами Верховної Ради. Охтирчани координували свої дії з іншими регіонами. Організатором мітингу виступило об'єднання підприємців "Рада Міст Захист ФОП". Оточивши ВРУ, пікетчики перестрівали нардепів, які направлялись на засідання, та домагалися обіцянок щодо врахування вимог малого бізнесу.

Охтирка разом з Сумами, Харковом, Чугуєвим розмістилися біля правого крила будівлі. Лівий бік зайняли Київ, Івано-Франківськ, Біла Церква. Активісти зі Львову, Дніпра, Тернополя перекрили вул. Грушевського. Під час акції протесту поліція застосовувала спецзасоби, в т.ч. сльозогінний газ. Розпилення відбулося в секторі, де знаходилися охтирчани. Попри витрачений час та перенесені незручності домогтися змін у законодавстві підприємцям тоді не вдалося. Втім на Майдані вони домовилися не припиняти боротьбу. 

Охтирчани тільки-но повернувшись додому почали планувати новий виїзд у столицю, а також стали шукати інші шляхи, щоб донести свою думку законодавчій владі. Захід, на який покладалися певні сподівання – перемовини з депутатом ВРУ від 162-го округу Миколою Задорожнім – відбувся 24 листопада у РБК. Разом з нардепом до підприємців прийшли податківці: Олексій Мазуренко – заступник начальника ГУ ДПС у Сумській області та Юрій Шахов – начальник відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту.

Серед переваг впроваджуваного закону, окрім фіскалізації та скорочення попиту на контрабанду, Задорожній вбачав викоренення явища ФОПоферм – коли задля більшої економії потужні мережі використовують групу підставних ФОПів, які працюють на спрощеній системі оподаткування.

Серед найбільших критиків позиції депутата виділялися Наталія Біленко, Володимир Кучерявий та Вікторія Маркова. Діалог на зустрічі не заладився від самого початку. Задорожній хотів визначити послаблення, які варто внести в закон, у той час, коли присутні наполягали на його повному скасуванні. Позиції сторін не зближувалися. Після чергової перепалки на підвищених тонах активіст Кучерявий першим залишив зал. Згодом до нього приєдналася переважна більшість присутніх. 

На заході підприємці підписали колективного листа із вимогами, який Біленко передала особисто в руки Задорожньому. Отримавши петицію, депутат прокоментував, що подібні листи йому вже вручали в других громадах, тому прекрасно здогадується, що там написано. Після емоційного виступу Наталії Біленко близько 50 чоловік пішли з залу, влаштувавши таким чином демарш. 

Коли Задорожній завершував свою промову у залі лишалося 17 чоловік з них половина – представники влади (в т.ч. мер Павло Кузьменко) і преса. Після політика слово взяв Олексій Мазуренко. У своєму коротенькому виступі податківець дав кілька доцільних порад та рекомендацій тим, хто лишився, а також оголосив суми адміністративних стягнень, які за його словами, у десятки разів менші, ніж 51 тис. – штраф озвучений протестувальниками.

Серед підприємців, які задали найбільше практичних питань беззаперечним лідером була Марина Портна. Ближче до кінця заходу частина підприємців на чолі з Біленко повернулася в зал, але від подальшої активної участі у дискусії вже утримувалася. 

Після зустрічі підприємці ділилися у фойє думками про недієвість подібних заходів, тому що дуже різні позиції сторін та складали плани щодо другої поїздки на Київ. Задорожній також казав про невисоку ефективність зустрічі, але перш за все з-за надмірної емоційності, політизованості та спекуляцій.

Дехто з охтирських підприємців вже зневірився у можливості домагатися змін у законах шляхом тиску на політиків. Тим не менше у вайбер-групі підприємців, де понад 2 сотні чоловік, активістам вдалося назбирати 30 охочих, які 1 грудня рушили на Майдан.

Андрій Міхєєв

Під тиском вулиці влада пішла на поступки

1 грудня прийшли новини з Києва. Верховна Рада проголосувала за відтермінування до 1 січня 2022 року застосування обов’язкових касових апаратів для фізосіб-підприємців.

Рада розглянула за процедурою ad-hoc та підтримала доопрацьований Податковим комітетом законопроєкт 4439-д про відтермінування обов’язкових касових апаратів (РРО або ПРРО) для ФОПів. 

Як повідомила Українська правда, "За" проголосувало 319 депутатів, "проти" - 1, "утримались" - 4. У Парламенті домовились підтримати законопроєкт усіма фракціями.

Коментар Ярослава Железняка, заступника голови Податкового комітету, під час виступу: 

"Більше ніж 3 тижні ми спостерігаємо людей біля парламенту. Ми можемо погоджуватися з ними, ми можемо сперечатися, але це ті люди, які зараз стоять під будівлею Верховної Ради в той час, коли вони втрачають прибутки. Тому, що поки вони тут - більшість бізнесів їхніх не працює. І це наш обов'язок сьогодні проголосувати зміни, які частково можуть виправити ситуацію". 

Зокрема, законопроєктом впроваджуються:

перенесення фіскалізації ФОПів 2-4 груп до 1 січня 2022 року;

скасування кешбеку;

зменшення списку ризикових видів діяльності;

прив’язка всіх лімітів до ставки мінімальної заробітної плати, в тому числі ліміту фіскалізації.

"Це був компроміс. Ми відміняємо велику кількість штрафів, які найбільше бентежили підприємців і, нагадую: мораторій на перевірки до кінця карантину ніхто скасовувати не буде. Я розумію, що цей текст може не подобатись. Мені він теж не подобається, але це є компромісом", - підкреслив Железняк.

Компромісність законопроєкту підкреслили в усіх фракціях.