На останню, для цієї каденції депутатського корпусу, сесію, яка відбулася 10 листопада, всіх депутатів зібрати не вдалося. 

 Хоча за логікою, навіть просто зустрітися у колі, в якому пропрацювали 4 роки, попрощатися та почути наостанок вдячні слова за свою роботу від міського голови – вже достатній привід аби прийти на засідання.

Насправді ж ледь вистачило голосів для кворуму. Зважаючи на це, мер Ігор Алєксєєв звернувся до колег з проханням дуже серйозно поставитися до голосування, бо якщо почати спекулювати на останній сесії не пройде жодне рішення.

У відповідь депутат Олег Сікун пожартував: «Кому остання, а кому – ні!», чим викликам пожвавлення у залі.

Міському голові апелювала Наталія Масло, вказуючи на те, що 79-ту позачергову сесію збирали для протидії поширенню КОВІД, а насправді хочуть «протягнути» зміни до Програми економічно-соціального розвитку та бюджету ОТГ.

Втім, Алєксєєв переконав, що усі рішення певним чином пов’язані з запобіганням коронавірусної хвороби, або є попросту невідкладними. 

До пікіровок щодо доцільності розгляду ряду питань протягом коротенької сесії поверталися неодноразово. Меру закидали, що вже варто зупинитися і не «перетягувати» на себе роботу, якою мають займатися новообрані депутати.

Наталія Михайлівна не обмежилася критикою, а внесла пропозицію щодо зняття з розгляду питань, не пов’язаних з антиковідними заходами. Окрім Масло зняти з розгляду питання намагалася Валентина Теличко. На підставі того, що збільшення оплати праці співробітникам Управління соцзахисту не отримало підтримки бюджетної комісії, вона пропонувала залишити його для прийдешніх депутатів.

Алєксєєв аргументував свою позицію тим, що соцпрацівники виходили у вихідні дні, допомагаючи незахищеній категорії громадян і якщо їм не виплатити обіцяне, ніхто більше міськраді не повірить і ходити по домам немічних, в т.ч. хворих, прийдеться самим депутатам. Щодо бюджетної комісії, на яку вказувала Теличко, попри «відпускні» настрої депутатів, комісія зібралася. Але один з нині присутніх у залі депутатів при голосуванні чомусь утримувався. Його голос виявився вирішальним. У подальшому, коли депутат Микола Данилюк декілька разів коментував хід сесії з місця, виводячи з себе Алєксєєва та деяких колег, мер не витримав і проголосив, що саме Данилюк є той самий, хто безпідставно утримався. 

Майже всю цю нервову (без особливих на те причин) сесію на трибуні простояла доповідач –начальник управління фінансів та економіки міськради Наталія Шаркова. Інколи вона сходила з трибуни аби передати для ознайомлення депутатам документами з цифрами.

Алєксєєв раз по раз продовжував закликати голосувати за проекти рішень і не піддаватися невпевненості та остраху. Врешті решт, усі запропоновані ним зміни були успішно прийняті.

Трошки дісталося Віктору Бабичу – керманичу ЦРЛ, якому довелося доводити, чому слід заохочувати працівників медустанов, які не підпадають під додаткове антиковідне фінансування Національної служби здоров'я України. На переконання Бабича цілий сегмент працівників, які безпосередньо ризикують захворіти коронавірусом, не враховані державою. І регістратура, і техперсонал контактують з хворими. Тому потребують належної фінансової підтримки.

Вже поставивши проект рішення на голосування в цілому, завдяки Шарковій присутні встигли повернутися і розглянути ще одне питання, про яке у запалі всі забули. Про вибори. Виділені на проведення виборів, але не витрачені, кошти вирішили направити на преміювання працівників виборчих дільниць.

Вичерпавши порядок денний, Ігор Алєксєєв попросив пробачення у всіх кого образив, перебуваючи на посаді міського голови та побажав успіхів депутатам нового скликання та здоров’я тим, хто складає свої повноваження.

З питань, які не підпадали до проголошеної антиковідної тематики та перерозподілу субвенції, але тим не менш, були прийняті на сесії, можна згадати наступні.

В межах раніше затверджених асигнувань: у ДЮСШ додатково направили 56 081 грн. на зарплатню; за рахунок економії у дитячих садочках на продуктах харчування, комунальних виплатах та енергоносіях профінансували ремонт на 449 232 грн. у ДНЗ «Казка», «Калинка», «Берізка». 

Перерозподілили кошти – 105 тис. на користь ремонту будівлі Сосонського НВК, а також для цих цілей направили гроші вивільнені за рахунок зменшення поточних видатків – 80 тис. та капітальних – 25 тис.

За рахунок понадпланових коштів: 146 320 грн. направили на облаштування пандусу стоматполікліники і 5 тис. на завершення ремонту у ЗОШ №1.

Також до явно не ковідних питань відносилося фінансування ремонту опалення ОСББ М.Хвильового. 30 тис. на яких наполягав Олег Погорєлов узгоджували найтугіше з усіх вищезгаданих витрат. Мешканці будинку вже виконали за власний кошт частину робіт і розраховували на підтримку міста. 

Варто також згадати, як починалася сесія. Серед присутніх на засіданні громадян, у заставленому ящиками з виборчою документацією залі, ідентифікували Павла Кузьменка. Хоч новообраний мер у жовто-синій захисній масці тихенько сидів у дальньому кутку залу, Алєксєєв його впізнав і окремо поздоровив з перемогою та разом з присутніми плескав у долоні.

Крім цього випадку аплодисменти в сесійній залі звучали ще кілька разів.

Євгеній Михайленко, керівник фотостудії «КАДР» Охтирського міського центру культури та дозвілля підготував ученицю 9-А класу ЗОШ №1 Алісу Міхєєву до участі у Міжнародному фотоконкурсі «Ми – люди землі». Після перемоги відзнаку від Міністерства освіти і науки України заслужила не тільки учасниця, а й її наставник. Мер у присутності начальника Охтирського відділу освіти Анатолія Троня вручив фотомитцю подяку від МінОсвіти та побажав йому та його вихованцям нових звершень.

Також свою порцію аплодисментів і теплих слів отримав ще один наставник – а саме, обласний депутат Юрій Меєрович. Командою борців ДЮСШ (Меєрович, Володимир Кісіль, Людмила Єлізарова) були підготовлені спортсмени, які нещодавно на чемпіонаті світу з самбо здобули золоті нагороди. Чемпіонами світу стали Ярина Федорченко та Денис Зубко. 

Урожайний, для ОДЮСШ, на медалі найвищого ґатунку турнір проводився у сербському місті Новий Сад. Зубко зараз живе, тренується у Франції, а також виступає під прапором цієї країни. Ярина ж, колишня героїня наших публікацій, пов’язує свою спортивну кар’єру з Україною. Раніше вона навчалася у спортінтернаті в Дніпрі. Потім поступила у СумДУ. Але у зв’язку з карантинними заходами основний час готувалася до змагань на татамі ОДЮСШ. Її кімоно та борцовську куртку прикрашає герб нашого міста. Спортсменка виступає в найлегшій ваговій категорії (до 40 кг). Як напівжартома потім сказав Меєрович, масу поки не набираємо, щоб не пересіктися з Дарією Білодід – найвідомішою дзюдоїсткою України. 11 листопада Федорченко разом з тренером Кісілем повертається в Охтирку. Як відзначив Юрій Михайлович, успіхи борців, це лише частка досягнень ОДЮСШ на чолі з Валерієм Душковим, які стали можливі, після згрупування сил усієї команди – вихованців і тренерів, лікарів та адміністрації. І мова, на переконання, одного з найтитулованіших охтирських спортсменів, має вестися про ще ширше коло. 

Мер Ігор Алєксєєв особисто підтримував розвиток спорту, допомагали обласні та міські депутати, очільник охтирських освітян Анатолій Тронь, обласні федерації спорту. Результати тільки тоді почали радувати, коли лебідь, рак і щука перестали тягнути у різні боки – переконаний Меєрович.

З цим важко не погодитися. Хочеться вірити, що новий депутатський корпус не буде схожий на героїв байки Крилова. Охтирці потрібні зміни, але тільки на краще. 

Андрій Міхєєв