На носі вибори, і як водиться, щоразу в такий період політики піднімають питання щодо створення притулку для тварин. Ніхто нам його, скоріш за все, не побудує. Більшість охтирчан це добре розуміє. Але питання в іншому. Чому прижився такий вид популізму в Охтирці?

Тому що ми віримо у казку, отож її нам охоче обіцяють, не пояснюючи деталей, в яких, як відомо, й ховається жахіття.

Що ж насправді хоче охтирська громада стосовно безпритульних тварин? Просто прибрати їх з вулиці, у будь-який, але бажано гуманний спосіб.

Створення притулку - це узаконена евтаназія з відтермінованим на 2 тижні вироком. Тільки на відміну від відстрілу коштує ця послуга у сотні, тисячі разів дорожче. Тварина поступає в притулок не на довічне життя (ув'язнення), як думає більшість громадян. Її лікують, шукають протягом 2 тижнів нових або старих господарів і вбивають. Тому що кількість кліток обмежена, а кількість безпритульних - ні.

Волонтери, які готові шукати й більше ніж 2 тижні нових хазяїнів, взагалі принципово проти евтаназії. Саме тому працювати в такий заклад не підуть. А людям, яким байдуже до життя тварин, не будуть чекати більше, ніж вимагають нормативні документи - вони діятимуть по інструкції. Вилікували? Так. 2 тижні ніхто тварину не забрав? Так. Все, робимо евтаназію. З завтрашнього дня клітка вільна. Можна заселяти нову тварину.

Ось чому волонтери проти притулку. Коли ми розповідаємо своїм опонентам дійсний, а не міфічний механізм роботи закладу, який їм удавався казковим, вони відразу стають на наш бік. Бо ніде у притулках звірі не бігають на природі, чи у вольєрі. Їх садять у клітки. Не тримають їх досхочу. 2 тижні і крапка. Так зроблено у всьому світі, не тільки в Україні. На мою думку - ми можемо запропонувати 4-лапим братам, щось краще за умови концтабору.

Тварин люблю з дитинства і завжди допомагала їм. Як і більшість охтирчан раніше вважала, що притулок дуже необхідний для нашого міста, аж допоки не стала волонтером. Коло спілкування значно розширилося. Познайомилася з зоозахисниками багатьох міст України, з ветлікарями і простими мешканцями міста, які піклуються про дворових котиків і собачок.

Звичайно ж і контактів з тваринами стало значно більше. Доводилося лікувати тварин, тобто бачити як вони хворіють, як страждають. Доводилось неодноразово ховати померлих котиків та собачок. А тепер уявіть, що є притулок ну, наприклад, на 200 тварин. І одна тварина захворіла, за нею ще одна, і ще, і ще... І ось вже весь притулок на карантині. Шансів, що хтось з тварин залишиться живим дуже мізерний, адже надати медичну допомогу всім і одразу нереально. А при такому захворюванні як ентерит за умови гарного догляду виживає лише 30%.

Ось чому ми, волонтери, не бачимо перспектив у притулку-концтаборі. Щоб до нашої думки дослухалися політики, меценати потрібно виробити новий шлях вирішення проблем безпритульності. Ми виносимо на обговорення громадськості свій проект і будемо раді, якщо громадяни візьмуть активну участь та порадять куди направити кошти, якщо їх все-таки виділять? На нашу думку це наступні 4 напрямки, вказуємо по пріоритетності: 

Масова стерилізація

Розширення програми стерилізації тварин. Якщо на тварині немає нашийника на її вусі має висіти кліпса про стерилізацію. Започаткувати стерилізацію домашніх тварин, які утримуються в соціально незахищених родинах. Таким чином ми суттєво зменшимо кількість цуценят та кошенят, яких викидають на смітник. Можливо варто впровадити дольову участь у фінансуванні стерилізації, наприклад, 50 на 50% для мешканців приватного сектору. 

Мережа приватних перетримок

Вони виконуватимуть функції безпечних, гуманних міні-притулків. Тварина після стерилізації чи іншого оперативного втручання має бути під доглядом тиждень-два. Багато хто з містян погодиться на разову допомогу, якщо ця послуга буде хоч як-небудь фінансуватися.

Утримати дві, а то й три собачки при наявності будок (вольєру), харчування та інш. не таке вже й обтяжливе заняття для мешканця приватного сектору.

Гарно було б також зацікавити таких людей до пошуків нових господарів безпритульній тварині. Бо нас, волонтерів, які все роблять безкоштовно, дуже мало. Нам потрібна посильна допомога від містян! При фінансуванні цього напрямку, його можна пропонувати безробітнім на біржі праці, щоб вони мали змогу отримати додаткову копійчину. 

Швидка зоодопомога

Собаку чи кішку, яка потрапила під колесо можна врятувати, якщо відвезти до ветлікарні невідкладно. Потрібно укласти угоду з ветеринаром та оплатити 1-2 викликів наперед авансом (врахувати транспортні витрати, виїзд у неробочий час тощо).

Інформацію про збиту тварину громадяни можуть адресувати черговому міськвиконкому чи службі порятунку по телефону, або за допомогою соцмережі. Достатньо однієї вказівки мера, щоб система запрацювала. Після надходження сигналу посадовці мають викликати ветеринара і контролювати вчасність надходження допомоги.

В подальшому треба передбачити доставку тварини з невиліковними вадами здоров'я за межі Охтирки (Охтирщини), в разі, якщо її - сліпу, стару, без кінцівки, агресивну тощо - виявив бажання забрати хтось з другого регіону, віддаленого села. 

Інформування про безпритульних по-новому

Задіяти можливість освітньої мережі міста та влади у пошуках домівок для тварин. Після того, як тварина поступає на перетримку її фото має появитися на офіційному сайті міськради, відділу освіти, можливо, закладів культури і т.п., сторінках в соцмережі. 

На це зовсім не потрібно коштів, а так як справа суспільно важлива, інформацію потрібно якось поширювати в т.ч. можна й таким чином. Або ж необхідно відшукати кошти для публікації в місцевих газетах та на сайтах.

У всіх школах започаткувати написання творів, які допоможуть влаштувати конкретних безпритульних тварин. Кращі роздруковувати і з фото тварини розвішувати оголошення на вулицях. 

Проект своєї Програми ми назвали «4 кроки назустріч 4-лапим». Сподіваємося, що читачі газети добавлять, або відредагують запропоновані нами заходи чи хоча б обговорять проблему з друзями, сусідами. Чим більше коло залучених до обговорення, тим ефективніші заходи знайдемо. Якщо реалізувати тільки вказані 4 кроки, ціна яких в рази менша за утримання негуманного, на наш погляд, притулку, кількість тварин на вулиці скоротиться вже зараз. 

Алла Садовська, голова ГО «Допомога тваринам м. Охтирка»