По ініціативі громадської організації ветеранів війни і військової служби «Маю честь» (лідер Леонід Могилко) спробували розібратися, чому мешканці Охтирки, району та Великописарівщини, які теж обслуговуються у нас, лишаються без безкоштовних ліків.

Існує 2 соціальні програми, за якими люди можуть отримати необхідні для підтримання здоров'я препарати.

Перша, державна - «Доступні ліки». Щоб нею скористатися, потрібно звернутися до сімейного лікаря, котрий має виписати електронний рецепт.  Відпускаються препарати у всіх аптеках за наявності медикаментів. По цій програмі можна отримати ліки тільки від серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу та бронхіальної астми (безкоштовно або з незначною доплатою).

Друга програма фінансується тільки з місцевого бюджету у набагато скромнішому об'ємі. Для пільгової категорії, інсулінозалежних, паліативних хворих міська рада виділяє та розподіляє кошти на 2 аптеки у місті. Вони розташовані одна навпроти одної на провулку Харківському. У комерційній аптеці з першого числа кожного місяця розпочинається обслуговування пільговиків.

40 тисяч можна було б розтягнути на місяць чи хоча б на тиждень, якщо якось розподілити гроші. Однак, відпуск не триває й 1 години, тому що діє жива черга. Хворі, або їхні родичі займають її о 3 ранку.

Жодна людина з Великої Писарівки навіть з першим автобусом не має шансів на пільгові ліки. Особисто був свідком, як мешканка колишнього сусіднього району приїхала отримати безкоштовні ліки онкохворій. Витратила останні гроші на проїзд, а виявилося дарма. Подібна проблема стосується і віддалених охтирських сіл. Хтось зауважить, що можна й на власному авто раз у місяць з'їздити. Можна. І на таксі теж. Однак, пільгові ліки придумали видавати не просто так, а тому що у конкретно цієї категорії людей порожньо у гаманцях.

Загалом 40 рецептів, які комплектують щомісяця в комерційній аптеці - це орієнтовно 20 чоловік, бо приносять і по 3 рецепти за раз. Рецепт діє 1 місяць, тому на руках у людини зазвичай не один такий папірець.

Працівники комерційної аптеки - милі, чемні дівчата - самі ніяковіють від того, що твориться під стінами аптеки кожного 1 числа. Вранці тут вже викликають поліцію, бо зубожілі містяни починають боротися за ці жебрацькі подачки.

Невже саме такого добивалися наші депутати? Так на їх розсуд має виглядати допомога соціально незахищеній категорії?

Дуже нагадує фантастичний фільм «Платформа», де розповідається про соціальний експеримент. У багатоповерхівці з першого по останній поверх рухається ліфт, на якому стіл заставлений саме тими блюдами, що обрали учасники експерименту, у достатній кількості, однак не існує обмежень. Тому на початковому поверсі люди об'їдаються, на середньому голодують, на останньому вмирають.

Працівники комерційної аптеки, за словами провізора, пропонують відвідувачам з 10 тис. рецептами, відмовитися від частини необов'язкових ліків на користь інших людей з черги. Але марно. Хто у цьому винен? Ті, кого влада довела до ручки? Аптекарі, які не можуть, не порушуючи закону, збалансувати відпуск ліків? Чи депутати, яким начхати на те, у яке принижене становище вони поставили і тих, і інших?

Втім, окрім комерційної аптеки реалізовує 2 вищезгаданих програми для пільговиків ще і комунальна аптека, яку очолює Володимир Юрійович Кундій.

- Чому у вас немає черги з 3 ночі, зате є серед отримувачів ліків мешканці сіл з Охтирщини та Писарівщини?

Кундій В. Ю.:

- Ми впровадили по власній ініціативі механізм відпуску рецептів. Спочатку ми їх приймаємо. Потім згідно дати (числа) формуємо списки необхідних препаратів. Далі закуповуємо і зв'язавшись потім з клієнтом передаємо ліки. Система неідеальна, для нас обтяжлива, але вона краще за існуючу анархію.

- Тобто, ви розумієте, що йдете на порушення законодавства, коли забираєте рецепт собі відразу, а ліки відпускаєте згодом?

- Набагато простіше давати поради, як діяти, не дивлячись у очі хворого. Ми не утримуємо силоміць рецепт у себе. В будь-який час кожний може його забрати. Хоча з формального боку, ви праві, це все-таки порушення. Втім, відноситись як бюрократ до земляків не збираюсь. Допомога повинна надходити вчасно і в прийнятній для людини формі.

- Як же врегулювати ситуацію, щоб усім було добре - владі, вам, і вашим клієнтам, насамперед?

- Спочатку давайте максимально ефективно використаємо кошти громади, що виділяються на ліки. Якщо аналогічні препарати відпускаються у програмі «Доступні ліки» не писати їх в пільговому рецепті, а виписувати електронний.

Не розумію, чому досі усім причетним байдуже?

На мій погляд, в цьому зацікавлений кожний охтирчанин, включаючи лікарів. Як практично реалізувати мою пропозицію? Тому хто має вплив на сімейну медицину, думаю ніякі підказки не потрібні. Лише його бажання. Одне просте рішення заощадить тисячі грн.

- Що робити з чергами?

- Ввести електронну чергу. Згадайте, як в Охтирці, після «безвізу», штурмовали паспортний стіл.

Теж займали чергу зночі. Зараз зникли усі проблеми, бо окрім живої черги ввели пріоритетну - електронну.

Наша аптека є піонером усіх програм. Ми першими впровадили «Доступні ліки» в Охтирці, першими працювали з пільговиками. І якщо б усе фінансування по місцевій пільговій програмі йшло нам, а не ділилися б з комерційною аптекою, то й придумали б як її впровадити. Наприклад, приймали б фото (скани) рецептів на електронну пошту і вказували б людині у відповідь № її черги.

- А чому зараз так не робите?

- З міського бюджету нам на пільговиків виділяється всього 20 тис. Націнка на усі інші препарати не більше 10%. Ми просто виживаємо з останніх сил. Наша першочергова задача - просто не потонути. Якщо комерційна аптека має обігові кошти (це не проблема для великих мереж), ми щоб відпустити безкоштовні ліки повинні наторгувати на суму поданого рецепта. Тобто, якщо не отримаємо обігових коштів, комфортно обслуговувати охтирчан не зможемо. У борг нам ліки не дають, а обігових коштів обмаль.

- Тобто питання обігових коштів основне?

- Так. Ми готові допомагати людям, але як це зробити без грошей?! У нас ніколи не буде надприбутків, тому що контрафактом не торгуємо, на кожну покупку видаємо чек. Зарплати у нас мінімальні, зате повністю «білі». Ніяких конвертів. Близько 20 тис. самих податків платимо місту. Тому без підтримки влади, без підтримки громади ми просто зникнемо, не витримавши конкуренції.

Наприклад, я отримував зарплатню останній раз у квітні. Це також порушення закону, але краще як є, аніж закрити аптеку назавжди.

- Скільки безповоротних обігових коштів вам потрібно?

- Близько 400 тис. на рік. Це мінімальна сума, якщо ми бажаємо змінити систему, при якій людина повинна чекати доки ми закупимо їй ліки. Отримавши 1 раз ці обігові кошти ми зможемо купувати усе потрібне наперед.

- Ваше питання виносилося на сесію?

- Нас «зарубали» на бюджетній комісії (голова Валентина Теличко). Сума, яку виносили на розгляд 1,6 млн занадто велика. Тому отримали відмову. Ми на таку й не претендували. Дайте нам синицю у руки.

Тобто 400 тис. не обтяжливі для громади, знімають раз і назавжди проблему черг та кількаденних очікувань. Якщо розкидати цю суму на 12 місяців, ми отримаємо приблизну суму для ліків пільговикам, які обслуговуватимуться тепер вчасно.

- Якщо вам відмовлять з другої спроби в обігових коштах?

- Буде дуже шкода. Дане рішення означає лише одне - запущений незворотній процес банкротування нашого підприємства. Одного з 2 на Сумщині, включаючи усі аптеки обласного центру, яке має право на виготовлення ліків з унікальною рецептурою. Ліків, які не виробляються централізовано.

Ми - одна з 2 аптек в області, включно з м. Суми, яка має право займатися обігом наркотичних препаратів. Тобто, допомога паліативним хворим йде тільки через нас. Разом з нами закриється також 3 аптеки в районі та аптечний пункт у поліклініці. Місцеві бюджети недоотримають надходження від наших зарплат, недоотримають податки.

Руйнувати навмисно таку аптеку під вибори ніхто з політиків не наважиться. Але якщо обігові кошти нам не нададуть, вона закриється сама. Потім, можливо, депутати будуть руками розводити, на кшталт, ми ж не розуміли, тому й гроші не виділили. А якби знали...

Так от знайте, у ваших руках доля комунальних аптек міста, району. Ви повинні підтримувати не чужі бізнес-проекти, а громади.

- Переваги вам не надаються?

- Скажіть, як на вашу думку, де більше реалізовується ліків - біля хірургії у лікарні, де замість комунальної стоїть комерційна аптека чи в поліклініці (ватка, скарифікатор - ось і весь прибуток), де розташований наш аптечний пункт?

Чому, якщо вже розташували комерційну у вигідному місці, не поставити поруч наш маленький кіоск? Додатково 2 робочих місця, нові податки в громаду, і, головне, конкурентні ціни, від яких виграють усі містяни. Тобто ми не просимо про переваги. Ми просимо, хоча б рівних умов з бізнесом. Бо від відкриття чергової аптеки, яка реєструється в Києві, а доходи з Охтирки йдуть в офшори, громаді ані холодно, ані жарко. А закриття комунальної відразу відіб'ється на бюджеті міста, і згодом її відсутність відчує на собі кожний охтирчанин.

Андрій Міхєєв