Олена Герасименко. Знак Зодіака - Рак. Народилась у Маріуполі. Разом із батьками переїхали в Охтирку.

Освіта вища, закінчила Сумський педагогічний університет, факультет мистецтв. Заміжня. Чоловік Олексій - військовий. Разом виховують доньку Марію та сина Семена.

Вже 11 років Олена - музичний керівник охтирського дитячого садка «Сонечко».

Звичайна така біографія, скажете ви. Можливо. Та все ж  бо, дуже захотілось розповісти про цю жінку. Ви мабуть помічали, що в нашому оточенні є різні люди. З одними нам легко й просто, з іншими, навпаки, важко і неприємно спілкуватись, жити, розмовляти... існувати, одним словом. Все дуже просто,  якщо охарактеризувати ці дві категорії людей, то можна сказати, що є люди - сонечка, а є - вампіри. Про погане не будемо.

Сьогодні ми познайомимося з напрочуд світлою людиною. Чомусь відразу я підсвідомо назвала її «сонечком». А сталося це так. Мені терміново знадобився подарунок. Та не абиякий, а особливий. Мені потрібна була книжка для дитячого розвитку із фетру. Колись побачила таку у своєї знайомої і мріяла зробити колись для своєї онуки. Та якось воно не склалося, не «дійшли руки», як то кажуть. А 4-річній дитині вкрай це потрібно для розвитку, та ще й ексклюзивно-креативний подарунок - саме для моєї дівчинки. Мені порекомендували звернутись до Олени Герасименко. Віднайшла її в соцмережі Інстаграм, домовились про зустріч.

Жовтень такий сонячний, іду в «Сонечко», і назустріч виходить усміхнена жінка, як сонечко. Скажете забагато повторень. О, далі, ще буде про багато захоплень пані Олени.

Поки йдемо до вільної кімнати, роздивляюсь її оригінальну жакетку. Хвалю та й запитую, чи купована чи зв'язана власноруч.

Так. Сама зв'язала. Під час декретної відпустки можна навчитись багато чому і зробити багато чого, навіть дім побудувати.

І що Ви й дім побудували самі?

Та ні, дім не будували, але ремонти робили.

Мені, власне, потрібна книжечка із фетру. Як і коли у вас з'явилось таке захоплення?

Знову ж таки, у декретній відпустці. Мій молодший Сеня потребував чогось для розвитку. В Інтернеті натрапила на таку цікавинку. Та й подумала: «я й сама можу це зробити».  Знову в пошуки, в соцмережі - як, що і до чого? В Інтернеті всьому можна навчитись, було би бажання. То ж для свого синочка була моя перша книжечка. А потім знайомі просили їм зробити, знайомі знайомих. Я зрозуміла, що мені потрібно більше знань і швейну машинку. Записалась на онлайн курси, а чоловік подарував мені швейну машинку. Ідея для книжечок подають мені мої діти. Разом створюємо.

Олено, я так зрозуміла, що фетр, в'язання крючком - це ще не всі ваші захоплення?

Ну давнішнє моє захоплення - це в'язання спицями. Мої діти «обв'язані» з голови до ніг. В'яжу років з десяти. Мама була моїм першим вчителем.

Пам'ятаєш свої перші відчуття від створеної речі?

Захват! І так щоразу. Можливо, вже не той щенячий перший захват, але щоразу відчуваю 100-відсоткове задоволення від кожної виконаної речі. В декреті в'язала, шила, вишивала нитками, бісером, стрічками. Створювала картини. Малювала. Тож моя декретна відпустка виглядала як звичайні робочі будні. Правда це робота і задоволення водночас.

Колись Конфуцій рекомендував: «Знайдіть собі роботу, яка вам подобається і ніколи не працюйте». Це у вас так і вийшло. Як Ви встигаєте все робити?

Не сплю. Буває. Бо працювати приходиться навіть вночі, коли родина вже спить. А мені ще треба якесь замовлення виконати. В декреті встигала, а зараз же я в дитсадку працюю.

А навіщо Вам ще й робота?

Я без моєї роботи не можу. Не можу без музики, без дітей. Ми тут разом усе створюємо. Зараз готуємось до осінніх свят. Разом із дітками і колегами створюємо декор. Я - неофіційний креативний керівник, а ідеї втілюємо гуртом.

Коли музика увійшла у ваше життя?

Мені захотілось навчатись у музичній школі. Грати на фортепіано. Дуже вдячна всім моїм вчителям. До речі, музичну школу я закінчила із золотою медаллю.

Тож, Ви на роботі з музикою, з галасливими дітлахами. А вдома?

Повертаюсь додому, працюю в тиші, слухаю свої думки... поки не повертаються мої діти, синочок із дитсадочка, а доця - зі школи.

Тож, вдома свої діти, чоловік і замовлення. Боже, яке насичене життя! На себе вистачає часу?

На головне вистачає. Мій Олексій мене підтримує й допомагає. Йому імпонує, що я не нуджуся, не сиджу без діла.  Мої діти підкидають ідеї. І я постійно вчуся, маю постійний розвиток.

Звідки черпаєте енергію?

Якби я цим усім не займалась - в мене не було б сенсу в житті. Щоб усе робити треба бути, як дитина. Це не кожен уміє. Треба радіти, просто радіти життю, дивитись і щиро сприймати все довкола. А ще весела музика і танці з дітками - оце такий секрет моєї енергії.

За тиждень Олена створила мені книжечку для розвитку. Якби не онуці дарувати, то й сама б гралася, така приємна.

У «Сонечку» діти перетворювали звичайні казки у чарівне осіннє свято разом зі своїми вихователями та батьками. Ідея і музичний супровід від Олени Герасименко.

Підготувала Валерія Бакуліна