В суботу, о 10-й ранку небайдужі охтирчани зібралися знову біля мосту, що по вулиці Батюка. Зібралися, щоби продовжувати чистити нашу річку Охтирку. Їх було небагато.

В основному представники громадської організації «Охтирський захисник». Упродовж тижня на Фейсбуку було оголошення - запрошення долучатися до спільної справи. Охочих виявилося  тільки двоє.

Незважаючи ні на що, наші ентузіасти прочистили ще один проміжок захаращень, звільнили річку від завалів, що роками скидалися, зливалися чи просто падали в бідну норовливу Охтирку.

«Що ми можемо зробити для рідного міста? - коментує Володимир Лисенко. - По-перше, не бути байдужим до міста, в якому живеш. По-друге, разом ми можемо зробити більше. Ми можемо звільнити місто від вікового бруду. Ми вийшли не тому, що нам нічого робити вдома, у свій вихідний. Просто думати треба ж не тільки сьогоднішнім днем. Охтирка - місто не тільки для заробітку грошей, чи просто проживання. Охтирка - це місто, в якому жили наші батьки, тепер живемо ми, а потім у ньому будуть жити наші діти. Наші батьки з ностальгією згадують, яка була наша річка колись, по ній катались на човнах, купались. Так от, давайте почистимо річку так, щоби по ній могли кататись на човнах наші діти. Щоб діяла човнова станція...

Для цього треба встигнути восени зробити якомога більше, щоб весною велика вода прочистила річку природним шляхом. У нас тільки один робочий комплект обладнання для такої роботи. Якщо нас буде більше, то з'явиться більше можливостей. Можна буде залучити техніку.

...А ще у мене з'явилася мрія. Щоб у козацькому місті Охтирка по річці Охтирка пройшла автентична козацька ЧАЙКА".

Круто. Для такої яскравої крилатої мрії не гріх і потрудитись. Відомо, що коли мрія, перетворюється на мету, коли робити певні дії - результат повинен бути обов'язково.

Тож, долучайтеся небайдужі! Разом зможемо більше.

Валерія Бакуліна