Кожна дитина тягнеться до живого світу. Радіє, дружить, хоче піклуватися. Чому усі ці пориви зникають у дорослих? Проблеми домашніх тварин, які стали безпритульними - це, насамперед, проблеми людей.

Що ви особисто зробите, коли побачите, як собаку збиває автівка? Варіантів небагато. Переважна більшість не захоче бачити муки цуцика і просто відвернеться. Дехто й радий був би допомогти, але ні достатніх коштів для повноцінного лікування не має, ні вільного приміщення, щоб приютити постраждалу тварину. Дуже маленька частина, але вкрай агресивна (я взагалі сподіваюсь, що мова йде про виключення з людського племені), зрадіє й скаже: «Добігалася, більше нікого не покусає».

Ми, волонтери, існуємо не у якості відсотків у цій статистичній добірці, а у розмірі похибки, на яку ніхто не звертає уваги. Втім, вже котрий рік поспіль діємо в Охтирці, боремося за те, щоб малокількісна агресивна частина не нав'язувала свої негуманні погляди нормальним, добрим, звичайним людям.

Ми по копійці збираємо гроші на лікування начебто безнадійних чотирилапих пацієнтів, знаходимо, транспортуємо їх і після одужання шукаємо нових господарів.

Остання частина завдання - найважча. Особливо коли собака великого розміру. Як це трапилося учора, 20 жовтня. Якась безсердечна особа, не хочеться казати людина, прив'язала велетенську вівчарку під відділенням «Нової Пошти» у центрі міста. Відвідувачі викликали поліцію. Але що робити правоохоронцям? Пристрелити собаку? Зв'язалися з нами, з кінологом. І спільними зусиллями ми змогли вгамувати покинуту тварину, яка перебувала у стресі від зради свого старого господаря та знайти їй нового.

Ми так само, як і більшість охтирчан вважаємо, що у місті робиться недостатньо для вирішення проблеми безпритульних тварин. Але серце болить, коли хтось починає поширювати ганебні для звання людини речі. Вимагають радикальних методів: труїти, стріляти, робити здоровим тваринам евтаназію, спекулюючи при цьому дітьми: "Подивлюся на тебе, коли твою дитину покусає собака, тоді їх захищати не будеш", "Бідні діти не можуть вийти на вулицю" і т.д. і т.п.

На прикладі батьків росте «гідна» зміна. Чиїсь "бідні діти" стали героями телепередачі, викинувши в колодязь двох кошенят і зафільмувавши це на камеру телефону. Хочу почути думку нелюбителів собак - з кого узяли приклад ці неповнолітні злочинці? Як ви вважаєте, вбивства тварин заради розваги пошкоджує юну психіку чи ні? Можуть згодом на місце кошенят  зайняти люди?

Я відповім сама: жорстокість породжує жорстокість. Якщо ви за вбивство собак, то й своїх дітей цьому навчаєте. Звісно, не кожний, хто вбиває тварин, робить крок за межу і позбавляє життя людину.

Але всі, хто свідомо, за власним бажанням вбивав людей - в дитинстві починав саме з кішечок та собачок. Ці тварини-компаньйони довірливі, своїх діточок від людини майже не захищають і самі знаходяться під владою господаря. Недбалі хазяїни не думають, як запобігти розмноженню, а просто, буденно, без зайвих емоцій, вбивають приплід. Інколи на очах дітей. Виявляється замкнене коло. Кого винити у пагубній системі невідомо, але зміни потрібні усім нам!

Стосовно стерилізації безпритульних собак. На мій погляд, поки це єдиний найгуманнішій варіант регулювання чисельності тварин на вулицях міста. Ціна стерилізації трохи більше 1000 грн. Фінансування з міського бюджету згідно прийнятої "Програми стерилізації безпритульних тварин на 2017-2021 рр". У вартість послуги входить: огляд тварини, операція, кліпсування, вакцинація від сказу та післяопераційна перетримка 4 дні. Якщо тварину не вдалося прилаштувати людям, то її відвозять туди, де була виловлена.

Це пояснюю тим, хто кричить, що раніше було краще, коли собак стріляли. Невже ви думаєте, відстріл безкоштовний? Міська рада так само платила гроші, однак, безпритульних не зменшилося. А у стерилізованої, вакцинованої собаки з'являються непогані шанси знайти господаря. Бо проблеми з розмноженням відсутні, немає сезонної зміни поведінки.

Втім, для того, щоб назавжди позбутися безпритульних тварин потрібні серйозні зміни законодавства та суворий контроль за виконанням нормативних актів. Людина повинна відповідати за гідне утримання своїх кішок, собак. Якщо на вулиці з'явилася безпритульна істота - хтось повинен бути покараний. За знущання, вбивства, а особливо фільмування цих жахіть - невідворотна карна відповідальність!

Які ще зміни мені здаються доцільними. У таких містах, як Охтирка, потрібний спеціальний відділ, який би займався проблемами тварин та проблемними тваринами. Щоб державні службовці перехопили естафету у волонтерів.

Виконували б все те ж, тільки не у вільний час, як ми, а щодня, без вихідних. Щоб могли виїхати у разі потреби уночі в будь-яку віддалену точку міста, мали кошт на терміновий виклик ветеринара. Щоб існувало місце для карантину (наприклад, якщо когось вкусила собака). Щоб цей відділ займався інформуванням населення, створював позитивний імідж захисникам тварин.

Завтра наша ініціативна група планує зустрітися з депутатом Верховної Ради Миколою Задорожнім та обговорити практичний бік такої «швидкої допомоги для тварин». Якщо наш сирий проект допрацювати - Україна зміниться, людям (добрим, хоч і малозабезпеченим) більш ніколи не доведеться удавати, що вони не чують скавучання збитої собаки. А нелюдям прийдеться заховати свою ненависть до братів наших менших, або нести за неї сувору відповідальність.

Алла Садовська,

голова ГО «Допомога тваринам м. Охтирка» Всеукраїнської спiлки «Асоцiація зоозахисних органiзацiй України» 

На фото Лорік. Його недавно збила машина. Волонтери підібрали його, відвезли в Суми на рентген. Потім на зламаній лапі була зроблена операція. Життю собаки вже нічого не загрожує. Але попереду ще одна операція і пошук господаря.

на фото Олена Литовченко та Алла Садовська волонтери