Головна arrow Розділи arrow Місцеві новини arrow Уславлені жінки Охтирщини-2019
Уславлені жінки Охтирщини-2019 Печать
Автор Админ   
18.06.2019 г.
Під такою назвою в Охтирці 8 червня відбулася зустріч жінок-берегинь нашого славного, оспіваного в піснях, прославленого в труді й борні краю.

На світі все починається з жінки - мами, дружини-подруги, трудівниці, воїна, політика, берегині роду... І без перебільшення можна сказати, що не один населений пункт міг би прикрасити пам'ятник не якомусь там непевного походження «герою», а Вкраїнській жінці, без значення: помпезний чи маленький, простий.

Але, на превеликий жаль, так уже повелося в нашому суспільстві, про які там пам'ятники представниці прекрасної статі, яка дає життя життю, коли й про саму жінку згадують тільки на Жіноче свято, а тепер інколи ще й на День матері чи на принесений ззовні день закоханих. Але бувають і винятки, коли знаходяться небайдужі до жіноцтва люди. Серед таких - меценат Іван Лозовий та депутат Сумської обласної ради Лілія Ричкіна. Саме вони й стали ініціаторами зустрічі жінок-берегинь «Уславлені жінки Охтирщини-2019» за підтримки громадської благодійної організації «Фонд Івана Лозового» та Охтирської міської організації роботодавців «Діалог».

Майже сто представниць різних галузей господарства, досвіду, знань зібралися разом. Звичайно, чудова, ошатна велика зала кафе «Тет-А-Тет» ніяк не змогла вмістити всіх тих жінок Охтирщини, які дійсно заслуговують на визнання і глибоку шану. Саме про це й говорив у вступному слові Іван Лозовий.

Він у нашому краї не вперше, багатьох з присутніх знає особисто, але ось так вперше бачить разом стільки гарно вбраних, усміхнених охтирських берегинь. Тож кожній з них захотілося сказати приємні слова, вручити від чистого серця подарунок, піднести, мов королеві, вишукану троянду. То хто ж він, цей благодійник, який для багатьох несподівано став чарівником, нехай лише й на один вечір.

Нести добро і служити людям

Іван Лозовий народився в США, але його батько Іван Григорович уродженець с. Олександрівка Лебединського району, який під час війни опинився в Німеччині як остарбайтер. Потім пройшов військову службу в британській армії, закінчив її у званні лейтенанта. 1952 року емігрував у Сполучені Штати, де зібрав будівельну бригаду. На жаль, помер дуже рано, але залишив дружині і 5 дітям непоганий спадок. «Саме завдяки моєму батькові, я став тим, хто я є», - каже Іван Іванович. У пам'ять про рідну людину він і створив 2015 року благодійний фонд його імені.

Колишній американець, який 1997 року прийняв громадянство України, почав займатися благодійною діяльності з перших днів перебування на землі предків: допомагав військовим і українським митцям, ветеранам і дітям, представникам малого бізнесу, проводив творчі конкурси, де лауреати отримували грошові премії. І коли в нього питали, чому, для чого витрачати власні гроші, лише посміхався: «Допомога іншим, коли є така можливість, дає задоволення, тому що це природна річ!»

Його основний бізнес - консультація західних компаній. Він має дві вищі юридичні освіти - навчався в Нью-Йорку та Парижі. Івану Лозовому дуже подобається Україна, просто закоханий у неї до безтями, у людей, особливо у край, де народився батько. І як не дивно, коли повертається до Києва з Америки після гостин у мами, завжди має піднесений настрій. Повертається додому!

Уперше на батьківщину батька Іван Лозовий приїхав з сестрою ще 1992 року. А коли познайомився з депутатом обласної ради Лілією Ричкіною, гостювати на землі предків стало простіше. Вона знає людей, тож активно допомагає, підтримує.

«Іван Іванович - людина неординарна, - говорить пані Лілія, - з ним легко і просто. У нього не треба просити допомоги - він сам бачить і знає, що, наприклад, листоношам потрібні велосипеди, діткам у садочку - іграшки, школярам - письмове знаряддя, ветеранам - необхідні для життя речі тощо. Він робить це від імені батька, тож для нього допомога людям - велика честь!»

Колишні королеви величі не втрачають ніколи!

Серед запрошених того вечора на свято були добре відомі охтирчанки - керівники ветеранських організацій Тамара Романівна Кучеренко і Людмила Олексіївна Полякова, багаторічний громадський діяч Лідія Миколаївна Добробабенко й у минулому вчителька, активна учасниця міських заходів Наталія Павлівна Лапіна, колишній двічі мер Охтирки Ірина Демченко, депутат кількох скликань міської ради Тетяна Юхимівна Макарова, жіночий лікар, за словами якої, вона так чи інакше причетна чи не до кожної родини в нашому місті, Анжела Олександрівна Волкова та її колега - сімейний лікар Тетяна Дмитрівна Щербина, молодий, перспективний прокурор Альона Олександрівна Єжаченко й досвідчений правознавець - адвокат Валентина Борисівна Розторгуєва.

Свято не було б святом, якби на нього не запросили очільників громад з Високого Ольгу Федорівну Олефіренко та з Поліг Катерину Сидорівну Мокроусову, а також сіячів мудрого й вічного - наших учителів, вихователів - Галину Олександрівну Альжинську, Світлану Василівну Корнелюк, Ірину Олександрівну Пилюту та багатьох інших.

Серед уславлених гостей були й наші поважні підприємці - з досвідом і зовсім молоді: Євдокія Григорівна Шейко, Інна Миколаївна Сопітько, Вікторія Василівна Носорева і Наталія Олександрівна Титаренко-Бугай. Єдина жінка кранівник Раїса Василівна Колодяжна. Ціла плеяда працівників культури: директор місцевого краєзнавчого музею Людмила Володимирівна Міщенко, начальник управління культури РДА Ніна Михайлівна Шаталова, славна ведуча цього вечора і багатьох інших міських заходів Світлана Миколаївна Корнієнко, бібліотекарі Юлія Олександрівна Хоменко, Ганна Михайлівна Статівка з Поліг та Тетяна Володимирівна Сокол, журналіст Айжан Більченко, а ще майстрині народних промислів, самодіяльні артисти з міста й району, соціальні працівники, військові й поліцейські, керівники ОСББ.

Бурхливими оплесками зустріли щирі слова від наймолодшої старійшини Антоніни Іванівни Колісник, яка вже багато років гуртує навколо себе закоханих у життя й пісню комишанських жінок мудрого віку. А визнаний, талановитий керівник танцювальних колективів Клавдія Георгіївна Кравченко порадувала усіх присутніх танцем «Червоне і чорне» у виконанні своїх вихованок. Свої вірші проникливо читала поетеса, колишній редактор газети «Прапор перемоги» Ніна Павлівна Марущенко (Багата). «Хто колись був королевою, ніколи тої величі не втратить!» - не заперечиш, бо це щира правда.

Освятив добрі справи, задушевну зустріч архіманрит отець Андріан.

Свято вдалося на славу: виступи самодіяльних артистів, тепле спілкування давніх приятельок, подарунки, смачна їжа, фото на згадку. Лілія Ричкіна каже, що вона сама б не справилася, якби не стали в пригоді очільник охтирських роботодавців Тетяна Борисівна Селантьєва, бібліотекар з Охтирки Людочка Шевченко, підприємець Віра Вікторівна Землинська, а ще секретар міської ради Валентина Іванівна Попович, очільник соціальної служби Олена Іванівна Маликіна. «Кожна жінка, що прибула на свято, заслуговує подяки, уваги і підтримки, нехай вибачать ті, кого не було поруч. У майбутньому, безумовно, ми ще зустрінемося, - говорить пані Лілія. - А мені ще хочеться виділити з цієї когорти незвичайну жінку - підприємця з Чупахівки, мою подругу Діночку Сугак. Її маля потребує через стан здоров'я постійної турботи, але вона, хоч це й не просто у нинішні неспокійні часи, утримує невеликий магазин, забезпечує продуктами своїх односельців».

Про своє враження, мабуть, краще за поетесу й педагога Галину Чехуту й не скажеш: «Моє серце в полоні любові і вдячності». «Тож будемо допомагати одне одному і разом побудуємо краще життя!» - така квінтесенція зустрічі від Івана Лозового.

Наталія Розторгуєва

P.S. Хочу й від себе висловити щиру подяку організаторам за можливість допомогти їм в створенні жіночого свята в Охтирці, а також за увагу до мене особисто, приємні відчуття, чудову можливість знову зустрітися з землячками.

ImageImageImage 

ImageImageImage 

 
kylymy_150523.jpg

bezp_181120.gif

express.gif

pam_100221_02.jpg

bud_250323.jpg

brus_110423_02.jpg

pesok_220823_01.jpg