30 березня в ресторані «Прага» пройшов 11-й мистецький двіж від «Охтирського молодіжного центру». Захід під сталою назвою «Квартирник» об'єднав любителів творчості. Якщо рахувати і артистів, і глядачів - зібралося понад 80 чоловік. Рекорд відвідуваності квартирника! З одного боку, дуже приємно, з іншого - змушує замислитися - а що ж далі?

Так вже склалося, що ми анонсуємо подію за фактом, не плануючи заходи на кілька місяців уперед. Імпровізація дещо уповільнює розвиток. Через відсутністьдовготермінових планів важко розширювати географію. Буває, хтось з прихильників руху зайнятий саме на час концерту. Оголосивши ж план дій завчасно,даєш шанс і артистам, і глядачам не пропустити, на мій погляд, визначну подію у культурному житті нашого міста.

При такому підході організатори отримують додаткове мотивування, щоб готуватися відповідальніше, проводити квартирники частіше, підбирати номери з різних видів мистецтв. Промовчавши, легко будь-що відкласти на потім. Сказавши слово - потрібно зробити й діло.

Коли дивишся уперед - від цього виграють усі! В якості експерименту ми ввели квитки. Зібрані гроші направили на організацію наступних заходів і нашу діяльність. Нововведення виявилося корисним. Втім, отриманих коштів замало.

Приходить розуміння, аби прогресувати, слід шукати набагато серйозніші вкладання. Цього разу, дякуючи Тетяні Сафроновій, нам надійшла допомога Фонду Івана Лозового. Але як вирішувати проблеми завтра, післязавтра? Потрібно раз і назавжди визначитися з «домашньою» сценою.

У фінансових питаннях могла б допомогти міська рада. Якщо ми не в сфері інтересів міста, можливо, молодіжний рух зацікавить владу районну. Чому б не організувати подібну зустріч десь на мальовничих околицях, чи, навіть, на природі? На теренах району чимало цікавих куточків, а мистецтво в селі люблять не менше, ніж в місті.

Для тих, хто починав будувати арт-плани зі звичайної квартири, немає нічого неможливого. Ми відкриті до співпраці, але поки що нікому, окрім свого глядача, не цікаві. Нещодавно ми побили ще кілька рекордів, напряму пов'язані із популярністю серед публіки: за кількістю артистів, номерів та тривалістю шоу.

На квартирник «Весна. Молодість. Сік» спочатку готували 11 номерів. Але фактично їх виявилося набагато більше. Учасники виконували одразу по кілька пісень або віршів. Були музичні номери. Вислів «співає сопілка» чули всі. А хто чув спів сопілки наживо? Тільки глядачі квартирнику. На імпровізованій сцені «Праги» грали дві дуже гарні рудоволосі сумчанки Таня Шатілова та Ліза Бідоленко (Тетяна, до речі, професійно викладає уроки музики по сопілці). Також із захватом аудиторія зустріла вікторину з історії Охтирки, постановку по Умберто Еко "Воно", яка підняла вічну тему про абсолютну зброю. Мікс цікавих творчих експериментів тривав протягом 3 годин із антрактом. До речі, театральний етюд, який Роман Дмітрієв розіграв разом зі мною, допоміг озвучити Олег Прогонний. А потім ці два талановитих хлопаки представили пару чудових пісень на гітарі та кахоні. Атмосферу квартирнику важко передати словами, але я спробую.

Юна Роберта Вигівська під аккомпанемент Богдана Скафи співала ніжні та мелодійні пісні. Вдався також і її дует з Іллею Олондарем. Власні вірші, сповнені романтики та оригінальних поглядів на життя, читала юна поетеса Дар'я Тимошенко. Про неї влучно сказали: "Ця гарна дівчина вміє словом відвернути увагу від колготок і привернути до голови".

Дебютувала на квартирнику та закохалася в нього Аліна Меленевська з чудовою піснею на англійській мові, що, в принципі, є її профілем. Взагалі, гості із Сум підняли захід на щабель вище. Ігор Кас'яненко - бард, поет, людина щирої душі та великого духу вразив власними піснями і віршами. Його енергія лилася, як гірська річка. Поет Андрій Катрич, уродженець Охтирки, який нині живе в Сумах, завжди з великою любов'ю приїжджає до нас, поділився своєю неперевершеною поезією. Почитайте його книги, не пошкодуєте. Вони є в продажу в книжковому магазині по провулку Харківському.

Харизматичний Лев Скриннік - поет, витончений лірик, гуморист також приїхав із Сум. Охтирчани хоч і не поступалися у таланті сумчанам, але під час таких творчих зустрічей гості завжди привертають більшу увагу. Додам, що традиційно для квартирника біля мікрофону під акомпанемент Валерія Опаленка творила свою магію Юлія Савочка. Поза основною програмою виступили наш друг і чудовий актор Володимир Вовк та юна поетеса-початківець Аня Отич.

Величезну подяку в підготовці технічних моментів та в організації фотозйомки хочеться висловити Олександру Мельнику та Інні Коробченко, а за відео - студії «Контраст» і особисто Наталії Павленко та її батьку.

Ось така вона - наша весна, наша молодість і такий вийшов сік! Сповнений духу мистецтва, творчості і великих надій на мир, квартирник відгримів і обіцяв повернутись. Ми сповнені оптимізму і рішучості перетворити Охтирку у творчий центр із особливою камерною, затишною атмосферою. Хто готовий підставити плече - будемо дуже вдячні.

Олексій Шпот