Більше українського в Україні! І церков теж. Охтирка стала першим містом на Сумщині, в якому церковна громада разом зі священиком проголосувала за українську, незалежну від Росії церкву. Спасо-Преображенський храм приєднався до Помісної Української Православної церкви.

У неділю 17 березня у храмі відбулася велелюдна служба. Очолив богослужіння архієпископ Сумський і Охтирський Мефодій. Напередодні керуючий Сумською єпархією Православної Церкви України (ПЦУ) видав Указ про прийняття в Сумську єпархію ПЦУ настоятеля Спасо-Преображенської релігійної громади Ігоря Солов'я. 

З різних джерел чути, що люди плутаються у визначеннях: церква Київського патріархату, Московського патріархату, помісна автокефальна... Тому спочатку дозволю собі невеличку передмову.

15 грудня 2018 року у Києві на Об'єднавчому соборі було ухвалено рішення про створення Православної Церкви України. Першим предстоятелем якої обрано митрополита Епіфанія. «Кожна справа, яку ми розпочинаємо, має певну мету: якщо ми виходимо зі своєї оселі, то маємо намір кудись потрапити; якщо сіємо, то сподіваємося на гарний врожай; якщо працюємо, то очікуємо на плоди праці», - Митрополит Київського і всієї України Епіфаній. Отже українці нарешті вийшли з хати і почали спільну справу - об'єднання церков.

Є держава, є нація, повинна бути і своя церква. «Всі, хто дбає про Українську державу, впевнені в тому, що в нашій країні повин­на бути єдина Помісна Українська Православна Церква. Наші переконання ґрунтуються на історич­ному досвіді: в кожній православній державі існує незалежна православна Церква. Процес станов­лення своєї Помісної православної Церкви пройшли християнські країни, в тому числі і Росія. Українська дер­жава не є винятком із загального правила», - патріарх Філарет.

27 грудня 2018 року в Україні набув чинності закон, який дозволив перейменувати УПЦ Московського патріархату із зазначенням її приналежності до Росії. У законі йдеться про те, що релігійна організація, яка безпосередньо або як складова частина релігійної організації, є частиною релігійної організації, керівний центр якої розташований за межами України в державі-агресорі зобов'язана у своїй назві відображати належність до держави та організації, куди вона входить з можливим додаванням слів "в Україні" і/або позначення свого місця в структурі іноземної релігійної організації. Такі зміни релігійні організації повинні внести у свої статути протягом 4 місяців, громади - протягом 9. Також церква, підпорядкована державі-окупанту, не має права бути представленою у військових підрозділах і на лінії фронту у військових частинах. 

Закон про врегулювання переходу парафій УПЦ МП до Православної церкви України набув чинності 31 січня. Станом на 12 березня до Православної Церкви України перейшло 458 парафіяльних храмів та два кафедральні собори УПЦ МП. Про це свідчать дані з карти переходів до Помісної церкви з УПЦ МП, які постійно змінюються. Московський патріархат невпинно худне. 

Минуло не так багато часу від проголошення об'єднання, ніхто не сподівався на його легку ходу. Але процес, який вже назвали другим хрещенням України - пішов. Першими на Сумщині про свою українськість заявили у селі Андріяшівка Роменського району, де збори за перехід до ПЦУ відбулися 23 лютого. А 16 березня за приєднання до автокефальної Православної Церкви України проголосувала громада Спасо-Преображенського храму в Охтирці. Зміна юрисдикції була підтримала більшістю вірян, присутніх на зборах (як цього і вимагає закон) та настоятелем храму отцем Ігорем (на відміну від Андріяшівки, де священик залишився у Московському патріархаті).

Того ж дня з'явився указ архієрея Сумської єпархії УПЦ Московського патріархату митрополита Євлогія про звільнення протоієрея Ігоря Солов'я. Але вже наступного дня 17 березня у Спасо-Преображенському храмі відбулася велелюдна служба. Очолив богослужіння архієпископ Сумський і Охтирський архієрей Православної церкви України Мефодій. Співслужили секретар єпархії Петро Попадинець, старший благочинний Сумської єпархії Богдан Козенко, благочинний Охтирського благочиння Андрій Бринчак, настоятель храму Ігор Соловей та духовенство Сумської єпархії Православної церкви України.

Напередодні ж відбулося розширене засідання Сумського єпархіального управління за наслідками якого з'явився Указ про прийняття в Сумську єпархію ПЦУ настоятеля Спасо-Преображенської храму Ігоря Солов'я та релігійної громади храму.  

Але тут не тільки про віру і релігію мова. А переважно про прагнення свободи і бажання мати в Україні українську церкву, як одну з гарантій самовизначення. Московський патріархат намагається законсервувати існуючий стан речей і противиться змінам. У храмах МП відбуваються ініційовані зверху збори на підтримку, як пишуть у повідомленнях «блаженнійшого Онуфрія», без уточнення про його приналежність до Московського патріархату. Хочуть. Нехай. Ми живемо у вільній країні, де кожен має право на свободу совісті. Чого не має бути, так це гонінь щодо тих, хто думає інакше. Ганебно виглядає лють деяких охтирчан щодо українського вибору співгромадян. Якщо сьогодні хтось вважає, що живши в Україні не можна молитися в українській церкві, церковний спів не може лунати українською, бо українська мова не благодатна і її нібито не чують на небесах, то ми друзі - приїхали.... Але проїдемо і це. XXI століття на вулиці.

Розуміючи все, що ми пережили та що з нами як народом робили, все це не гірший варіант. Як сказала письменниця Оксана Забужко, ми взагалі живий доказ того, що в історії існує прогрес. Вся наша історія виходу з тих століть, де нас не мало би бути, де нас прирекли на зникнення - це просто суцільна підстава для оптимізму.

Анна Протасова