На свіжому полі, з якого щойно здерли трав'яну шкіру, пасуться голуби. Поодаль свідки голубиної трапези - кілька чоловіків, яким начальство ще не дало наступної команди. Очікується, що тут, у так званому «Міському парку», буде футбольне поле зі штучним покриттям. Окрім метушні голубів, навколо жодної бентеги. «Страсті» киплять у соцмережах. Там, у віртуальному просторі, незгодні охтирчани завзяті до закликів, звинувачень і полум'яних гасел - протестують... Зручно і почесно творити світ на дивані. 

Роком остаточної загибелі парку в Охтирці можна вважати 2008-й. Наприкінці зими, за міського голови Ірини Демченко, вирубали критичну кількість дерев, після чого зелені насадження так і не відновились. Хоча суботники були, і не один. Проте, саджанці або не прийнялися, або росли калічками. Тут ніхто не гуляв, ніхто не проводив дозвілля, хіба скорочував дорогу на базар і звідти. Сиротами бовваніли архаїчні: «автодром», «клітка», «шайба» і «МЖ». «Парк, який виріс по сусідству з собором, виглядає біднувато. Найефектніша паркова споруда - експресивний пам'ятник героям революціонерам Охтирщини», - таку рецензію від липня 2011 року можна прочитати на одному з туристичних сайтів. З того часу мало що змінилося. Вже 10 років наш «парк» фактично стоїть пусткою.

Тут можна довго писати про бородату історію стосунків між владою і власником «клітки-шайби-автодрому», але зараз це мало кого цікавить. Це вже не новина. Новина полягає в тому, що охтирчани раптом дізналися про перспективу футбольного поля у центрі міста і заявили про категоричну незгоду з цим. Бо вони ж ні сном, ні духом. Все ж за їхніми спинами. Все в обхід громадської думки. Можливо. Але...

Сесія Охтирської міської ради, на якій уперше публічно прозвучала новина про футбольні поля мала місце 26 жовтня 2017 року. З боку депутатів прозвучали як слова підтримки, так і заперечення. Але позитивне голосування відбулося. Я тут просто повторю свій же текст, написаний тоді, по гарячому:

«Інфраструктура Охтирки відстала, - вважає депутат В'ячеслав Яневський, і має рацію. Перший спортивний майданчик зі штучним покриттям з'явився в Охтирці лише днями (в гімназії, - прим. автора). Під час сесії ж постало питання про голосування за виділення 1500 млн. грн. на дольову участь у будівництві двох таких полів. Держава дасть половину вартості, якщо місто закладе стільки ж. Отже, якщо обіцяне не розійдеться з дійсністю, з наступного року (у поточному вже навряд), можемо сподіватися на два футбольних поля зі штучним покриттям у різних куточках міста... ».  Майбутніми локаціями зі слів міського голови, могли стати міський парк і один з дворів на Дачному.

Отже, інформація під заголовком «В Охтирці шукають місце для футбольних полів» з'явилася в газеті «Город А» ще восени минулого року. Потім її передрукував міський портал, а потім ще й поширив на власній сторінці у Facebook. І що? Нічого. Жодного відгуку чи коментаря ця новина у листопаді 2017 року не отримала. Охтирчани не помітили її, знехтували нею, закрили на неї очі... Щоб у травні вибухнути шквалом негативних «постів» у соціальній мережі, де користувачі буквально «мироточили» ядом.

Ось один з найтолерантніших коментарів на тему:

«Konstantin Zhmurko: Міський голова не бачить парку на місці міського парку - сквер, але не парк. Бачення міського голови підтримує більшість депутатів, тому юридично Він все зробив правильно. Наша задача, як громади відшмагати наших депутатів і вимагати обговорення з громадою по таких важливих питаннях. Можливо, щоб уникнути дубця якийсь депутат скумека як зупинити знищення парку».

...Моя думка буде непопулярною. Бо вона не про парк, на захист якого 10 років тому охтирчани не вийшли, і не про «злочинну владу», яка нібито зруйнувала усе вщент саме сьогодні (а вчора у нас в Охтирці текли молочні ріки)... Моя думка про відсутність справжньої громадської активності з притомною і послідовною громадянською позицією. «Нехай хтось зробить, а ми подивимось і скажемо: так чи ні», - ось що переважає і перемагає. Нехай міський голова. Нехай депутат... Нехай дідько лисий... А ми будемо жити виключно своїми приватними інтересами, періодично здіймаючи хвилю віртуального обурення з того, що власне самі створили або проспали. Адже бути принциповим і непримиренним у соціальних мережах сьогодні - це круто. Якщо ти один на один з клавіатурою, не стримуй себе! Збирай лайки! Імітуй життя! А тим часом хтось у реальному світі робитиме так, як вважатиме за потрібне.

Анна Протасова

Редакція отримала відкритого листа від художника Сергія Степанова. Ось його текст:

«Міському голові Охтирської міської ради

Алєксєєву І.Ю.

Степанова С.І.

Мешканця  м. Охтирка,члена НСХУ

Заява

Шановний Ігор Юрійович, яка необхідність знищувати дерева в колишньому парку  заводу «Промзв'язок»: десятилітні альпійські платани, 20-30 літні липи й сучасника будівництва собору «Покрови пресвятої Богородиці» - 300 літного дуба біля провулку Лебедєвої??? Дуб був посаджений на честь будівництва собору святим Іосафатом Білгородським, який тоді служив в Охтирці.

Нема логіки в будівництві футбольного майданчика-поле де за сто метрів розташований футбольний комплекс «Нафтовик» з великим і малим футбольними полями.

11.05.2018»