Головна arrow Розділи arrow Місцеві новини arrow Місто arrow Де заробляємо і куди витрачаємо. Розмова з міським головою.
Де заробляємо і куди витрачаємо. Розмова з міським головою. Печать
Автор ГородА   
15.01.2018 г.
ImageРозмова з Ігорем Алєксєєвим відбулася у п'ятницю 5 січня. Цього дня скликали позачергову сесію міської ради, але напередодні Різдва виявилося, що стати до роботи готові лише 11 народних обранців, тож засідання не відбулося. Натомість міський голова поспілкувався з журналістами щодо перспектив Охтирки у новому році. Говорили про те, де і скільки місто заробляє, і куди збирається витрачати зароблене.

 

«Чи розбагатіємо у новому році?» - питаю міського голову. Відповідь стримано оптимістична: «Мабуть ні, але шанси деякі є... якщо переконаємо громаду у необхідності сплачувати податки - за земельні ділянки, зокрема».

 

- Бюджет Охтирки дотаційний. План по субвенціях і дотаціях державою виконано на 100%. Тут ні на що грішить. А щодо того, де можемо розбагатіти, ось дивіться, - міський голова показує таблиці. - Це цифри бюджету минулого року. Загалом, впоралися з його виконанням, але побоювання були... Найбільші надходження, традиційно, це податок на доходи фізичних осіб - 102, 366 млн. за 2017 рік (тут і далі числа округлені). Приблизно такі ж значення, з урахуванням інфляції, затверджені й на 2018-й. Акцизного податку зібрали 11,193 млн. Якщо справдяться надії на заявлене інвестором будівництво нової АЗС, то надходження збільшаться. Окрім того, очікуємо податки від заправочної станції «Маршал», що змінила місце реєстрації з Пологівської сільської ради на Охтирську міську. Якщо додамо до бюджету міста надходження від цих двох заправок, це суттєво збільшить його можливості. Розраховуємо на додаткових 7 млн. гривень.

Податок на майно - 15, 408 млн. грн., у тому числі на нерухоме майно - 1, 429 млн. грн. і 13,735 млн. грн. - на землю (сплачують і юридичні, і фізичні особи, і підприємці) і транспортний податок - 243 тис. грн. Єдиний податок - 14, 652 млн. усього... Від юридичних осіб надходить 102 млн. ПДФО, а від підприємців - 14... Різниця є, а отже і резерви.

Як іще ми можемо наповнити бюджет, крім додаткових надходжень по акцизному податку, про який я вже сказав? Хочемо ми чи ні, подобається нам чи ні, але податки треба платити. У багатьох підприємців земля неоформлена і податки не сплачуються, а у деяких і оформлена, але вони не спішать виконувати свій законний обов'язок. Отже, якщо нам вдасться переконати громаду у необхідності платити податки як того вимагає закон, ми зможемо спрямувати до бюджету додаткових 20 млн., не менше.

Слід зазначити, що на даний момент не враховані медичні субвенції від об'єднаних територіальних громад і Охтирської районної ради. Переговори проведені, маємо певний оптимізм - начебто немає заперечень щодо передачі коштів з боку територіальних громад на Охтирську ЦРЛ. Крім того ми вимушені порушувати питання про те, що у наших освітніх і медичних закладах отримують послуги громадяни, які не є членами охтирської громади. Є діти, що вчаться в школах, є великий потік на лікування до сімейних лікарів. І це жодним чином не компенсується. Сказати сьогодні людям «ти з села і до побачення» ми не можемо. Що пропонується? Ми мали попередню розмову з керівництвом району, у тому числі з головою РДА, головою Чернеччинської ОТГ про те, що вже сьогодні, не чекаючи 1 червня, коли запрацює закон про первинну медичну допомогу, потрібно укладати договори на обслуговування сільських жителів. Сонячне і Високе обслуговують сумісники - охтирські лікарі. Ми не можемо допустити припинення медичної допомоги у селах і не ламаємо цієї схеми. Через укладення договорів ми плануємо зафіксувати факт надання медичної допомоги і розраховуємо на компенсацію її вартості.

 

- Якщо ми вже заговорили про об'єднані територіальні громади, як Охтирка почувається у цьому процесі? Які перспективи Будинку культури і районної бібліотеки, існування якої під загрозою після поділу району на окремі ОТГ.

- Відповідальність за районну бібліотеку чомусь перекладається на місто. Між тим це власність громади району: і бібліотека, і РБК. Якщо громада району в змозі фінансувати і утримувати ці об'єкти, які питання? Хай фінансує і утримує. Але я впевнений, що час і економіка розставлять усе на свої місця. Утримання закладів культури, медицини, освіти вимагає коштів. Їх у об'єднаних громадах не вистачатиме, так само як і нам їх не вистачає на найболючіші питання.

Приміщення, в якому районна бібліотека розміщена, належить міській громаді, воно в оренді за 1 грн., здається. Якщо буде критична ситуація з фондами, ми їх приймемо, питань нема. Якщо постане загроза збереженню меблів -  і це не проблема. Але на часткові компроміси не підемо. Якщо бібліотеку потрібно зберегти для району, це може бути субвенція з районного бюджету, як на медицину наприклад. Якщо вона району не потрібна, ми повинні розуміти, що у місті є своя сформована мережа бібліотечних закладів.

Станом на тепер маємо від району лист: «заберіть будь ласка».

Ми запросили детальну інформацію про заклад: фонд, штатна чисельність, витрати на комуналку. Буде конкретика, подивимося і вирішимо, що з цим робити. Іти на розширення мережі я вважаю недоцільним, але це не означає, що люди мають бути звільнені. Можливо доведеться проводити оптимізацію наявної мережі бібліотек, щоб зберегти цей заклад. Бібліотека у гарному місці, багаті фонди, креативний колектив.

Щодо будинку культури, який надає в основному послуги жителям міста, нам сказали категоричне «ні, не віддамо». То ми й не просимо. Тягти на себе не будемо. Все з часом стане на свої місця.

 

- Але ж це єдина сцена у місті.

- Поки що. На поточний рік заплановано ремонт малої сцени, що на другому  поверсі Міського центру культури і дозвілля. Запросили проектанта, зробили попередній обрахунок. Там, де зараз екран і майданчик, де міський голова звітував, там є можливість встановити легку, але об'ємну сцену, яка не буде меншою, ніж у РБК. Ми її зробимо. Можливо не у повному обсязі по софітах, але саму сцену і найпростіше обладнання цього року зробимо.

 

- Тобто, не йдеться про споруду як таку, а лише про малу сцену? Периметр і велика зала за дужками?

- Про велику сцену давайте забувати, там відкрито кінотеатр.

 

- Орендований?

- Орендований, але я дуже вдячний цим орендарям. Ми, не витративши ні копійки бюджетних коштів, отримали кінотеатр. Мало того, вони за весь час ремонту сплачували і орендну плату, і комунальні платежі, завдяки чому фактично вижив колектив МЦКіД. Отже відтепер маємо повноцінний 3D кінотеатр із зоною розваг і окремим входом. Був це кінотеатр, і хай воно так і залишається. А на другому поверсі влаштуємо сцену. Якщо ж РБК перейде нам, жодна зі сцен не завадить, у нас багато творчих колективів.

 

- Давайте повернемося до глобального, якою сумою місто буде розпоряджатися і що побачать городяни за ці гроші?

- Я дуже сподіваюся, що ми добудуємо нарешті лікарню. Поки що є підстави для такого оптимізму. У третьому кварталі поточного року вона повинна бути здана під ключ. Ми знаємо чудово, що всю мою каденцію левова частка витрат ішла саме сюди. Співфінансування стримує інші напрямки, при бюджеті розвитку  30 млн. - 12 млн. пішло на лікарню. Якщо закінчаться наші муки з лікарнею, далі буде легше планувати і втілювати задуми у життя.

Усі напрямки, по яких проводилися роботи у попередньому році, збережені. Ось по програмі соціально-економічного розвитку, по кожній із 11 програм (міський голова показує таблиці): і тротуари, і дороги. Набрав сили закон про дорожній фонд, що передбачає цільові кошти, які не можна використати на щось інше. Я думаю, що в цьому році обсяги щодо доріг будуть збільшені.

Сподіваємося закінчити реконструкцію обох парків.

Придбаємо досить дорогу машину для утримання вулиць. Хочемо таку, що розсипає не пісок із сіллю, а спеціально підготовлену сіль. Бо ми кожного року в місто завозимо 700-800 тон піску, висипаємо його на вулиці, а потім або вітер його видуває, або двірники вигрібають. Але тільки з центральних вулиць, на периферії пісок ніхто не чіпає і він лежить по узбіччях. Ціна питання - 2,800 млн. грн. Але ця машина з однією загрузкою накриє за один рейс у п'ять разів більшу територію, ніж наша старенька. До того ж, ми не будемо витрачатися на купівлю піску, його транспортування, підготовку суміші.

Ідемо по графіку щодо ліфтів. 25 років ліфт працював - потребує капітального ремонту. Продовжуємо ремонти покрівель - 1,200 млн.грн. на ремонт дахів. Не припиняємо підтримку ОСББ - передбачено 500 тисяч на стимулювання цієї галузі. Як їм не важко, але ті хто об'єднався, уже до ЖЕКів не повертаються.

Запланували витрати на ремонт помешкання інваліда-чорнобильця, якому розподілили житло практично непридатне для проживання. Це половина будинку по вулиці Шевченка.

Маємо провести капітальний ремонт амбулаторії №1 (колишні урологія, лор і очне відділення) - міняємо покрівлю і рухаємося далі. Упорядкуємо територію біля педіатричного відділення, садок вже посадили минулого року - 150 дерев. Казали, що міський голова там будинок будуватиме...

Неврологічне відділення - це те, що зараз мусується, додумується... Так,  якщо ми вводимо у дію нову лікарню, неврологія переїжджає туди, а також ортопедія і хірургія - звільняється два будинки. Вони в непоганому стані. Я би собі бачив так: оскільки ми сформували там амбулаторію первинної медицини, маємо діючий і оснащений пологовий будинок, необхідні комунікації, чому би не перевести у приміщення неврології після капітального ремонту у середині (покрівля вже зроблена, вікна поміняні) - жіночу консультацію. Зробимо, покажемо колективу - переходьте. Не захочуть, там може поміститися амбулаторія сімейної медицини, той же шкірвендиспансер, який зараз у жахливому стані... Чим заповнити - знайдемо.

Що ж до самої жіночої консультації, то приміщення це потребує ремонту. Без відселення його не відремонтуєш. Зараз різні розмови точаться щодо цього, але нехай... Теоретично, там міг би бути адмінцентр, перевели би туди реєстраторів. Було би зручно. До речі, воно проектувалося не для жіночої консультації. Це дитячий центр за проектом.

Наступна - стоматполіклініка, ремонт якої почнемо з покрівлі і будемо спускатися донизу. Скільки років працює заклад, а туалету немає!

У 2018 році працюватимемо по «Калинці». Роботи заплановані були на 2017-й, але не встигли з документацією. Перенесли на цей рік.

Школа № 1. 1,700 млн. на ремонт покрівлі. Над старою частиною будівлі покрівля така, що може скластися у будь-який момент. Проект лежить з 2006 року, а покрівлі практично немає - на павутині тримається! Ну і горезвісна ливнева каналізація від площі Успенської до Батюка. Проект є, експертизу проведено ще минулого року.

Музична школа. Продовжуємо ремонт тепер вже першого поверху.

Художня школа. Санвузли. Велика школа, багато учнів - один санітарний засіб. Із восьми наявних працює один. Направляємо 120 тисяч грн., робимо туалети.

Окремо стоїть питання про спортивну школу. Ми знаємо, що у місті є спортивна школа, знаємо про досягнення спортивної школи, але дуже мало людей можуть показати пальцем, де вона... Всі знають спортивний зал, де дзюдоїсти тренуються. А де школа? Її немає. Тому проведено досить велику роботу щодо переведення у колишнє приміщення ДАІ служби казначейства. Натомість ми отримаємо будинок для спортивної школи. Я дуже хочу і буду усе робити, щоб це сталося у поточному році. Щоб ми мали школу, а не назву. Поки що діти тренуються у ЗОШ №№2, 3, 5, а це по суті гурткова робота. Я сам колись займався спортом у спортивній школі і знаю, що означає ідея спортивного гарту і єднання навколо спільної мети. Отже, буде приміщення, буде зовсім інший підхід.

 

На останок питаю про околиці. На перший погляд здається, що вони обділені увагою. Проте міський голова не погоджується.

- Це кимось нав'язаний стереотип. Подивіться, поточний ремонт вуличної мережі: Чапаєва, Менжинського, Батюка, Сумська; ямковий ремонт: Першотравнева, Армійська до Дачного... Єдине, що кидається у вічі, це міжбудинкові проїзди. Але робіт щодо тротуарів, водогонів, ямкового ремонту набагато більше на вулицях приватного сектору. Ті ж самі дитячі майданчики. Цього року вони розставлені по периферії. Парки - це стосується усіх, школи - також. Просто так склалося, що є центр і Дачний - місця компактного розташування, але багато робиться для жителів приватного сектору, тільки це менш помітно внаслідок розтягнутості території.

 

У підсумку, на все про все - 22 млн. бюджету розвитку. Не торкнулися ми тут  багато чого, і проектів бюджету участі, які треба виконати за наслідками голосування громади, і так званих «депутатських коштів», це коли кожен депутат особисто пропонує, куди направити певну кількість грошей зі спільного бюджетного гаманця. Отже, слідкуйте за публікаціями і за тим, як обіцяне стає явним. Яким буде наше місто, залежить від кожного з нас.

 

Анна Протасова

 
kylymy_150523.jpg

bezp_181120.gif

express.gif

pam_100221_02.jpg

bud_250323.jpg

brus_110423_02.jpg

pesok_220823_01.jpg