Важко відразу згадати, коли Першого вересня у Охтирці так дощило, що шкільні лінійки, присвячені Дню знань, масово відмінялися. Цього року форс-мажор примусив керівників навчальних заходів викручуватися зі скрутного становища.

Вранці, побачивши, що песимістичні прогнози погоди підтвердилися, можна було оперативно попередити усіх батьків, про перенос святкування з п'ятниці на суботу чи неділю. Але таким численним школам, як ЗОШ №1, де вчиться 869 учнів, за короткий час дуже важко змінити плани. Мався варіант відсвяткувати під парасольками. Батьки учнів вже придбали (нарізали на городі) квіти, зробили зачіски, а юні учасники концертної програми тиняються по порожнім коридорам alma mater. Підготувалися до Першого Дзвоника, відповідним чином, й вчителі, крім того, розкішні гірлянди з повітряних кульок могли полопатися чи поздуватися. І хоча шкода було втрачених коштів, але ризик розпочати навчальний рік у неповному складі з-за простуд, нікого не приваблював.

Тому у школі №1 прийняли Соломонове рішення. Не чекати поки розпогодиться, відкладаючи шикування на годину-півтори, а відразу відмовитися від урочистої лінійки в цей день взагалі, але Перший урок не відміняти. Вчителі, батьки, школярі зустрілися та поздоровили один одного з початком навчального року, як і повинно це бути, 1 вересня. Для учнів 1-4 класів пройшов урок на тему: "Україна - моя Батьківщина", а для старших дітей на тему:  "Україна - єдина".

А у понеділок, 4 вересня, спокійно розпочали учбову пору - урочистою лінійкою, після  якої діти відправилися по класам займатися буденними справами за розкладом дня. Батьки подякували адміністрації  за врятовані «святі» вихідні, а школярам сподобалося, що свято розтягнулося на дві доби. За годину з 8:30 по 9:30, на шкільному подвір'ї ЗОШ №1 пролунали веселі пісні, діти побачили яскраві хореографічні композиції, відмінники були відзначені грамотами. Але найяскравішою частиною свята, і, можливо, найвизначною, стало виконання Гімну України.

З-за технічної несправності, десь під кінець урочистостей зник музичний супровід. Працювали лише мікрофони. Добре, що організатори, не розгубилися і запропонували проспівати Гімн а капелла. Перша школа подала гарний приклад, який, цілком вірогідно, закріпитися у сценаріях освітянських свят. Ведучі несміливо почали, і відразу їхні, трохи знервовані голоси, отримали потужню підтримку загалу. Навіть, коли зник звук в мікрофонах, слова Гімну продовжили лунати над центром міста. Співали і дорослі, і діти. Останній рядок шкільна родина зустріла дружними аплодисментами. Свято було врятовано. Погодьтеся, що всього кілька років тому, таке навіть важко було уявити.

Андрій Міхєєв