Наприкінці минулого року були прийняті зміни в закони, які
збільшили розмір мінімальної зарплати до рівня 3200 гривень і підвищили штрафи
для роботодавців до астрономічного рівня. На сьогоднішній день склалась така
ситуація, що за недопуск державного інспектора до перевірки роботодавцям
загрожує штраф в 100 мінімальних зарплат або 320 тисяч гривень, а за
неоформленого працівника - 30 мінімальних зарплат або 96 тисяч гривень.
- Найперше, що ми отримали - це масове закриття як
«сплячих» підприємців, так і працюючих. Практика показала, що штраф у розмірі
320 тисяч, чи 96 тисяч також, не стримує порушення, а змушує тікати з бізнесу
та з країни. Зупинити цей процес можна лише зниженням та впорядкуванням штрафів.
Впливати на цей процес потрібно спільними діями роботодавців та працівників,
оскільки і одні, і другі опинились в одному човні, - говорить про нові правила
та реакцію представників бізнесу голова профспілки підприємців Охтирщини Людмила
Васюхно.
Людмила Васюхно:
- Наведемо простий приклад. Нові розміри штрафів, які
застосовуються до юридичних осіб та приватних підприємців за порушення
законодавства про працю, прив'язані до мінімальної заробітної плати, яка на
сьогоднішній день складає 3 200 гривень. А от розміри штрафів, передбачені так
званою антикорупційною главою №13 Кодексу України про адміністративні
правопорушення, для корупціонерів прив'язали до мінімального неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян, що складає 17 гривень. А тепер давайте порахуємо:
найбільший штраф для корупціонера, чи у разі подання завідомо недостовірних
відомостей у декларації (стаття 172-6), складе 42 500 гривень. В цей же
час, бізнес, який фактично «годує» державу, штрафуватимуть на 320 000
гривень.
Можна робити математичні підрахунки і різні рейтинги, а
можна побачити поряд людей, підприємців, які закривають свою діяльність. Я
думаю, що це паралельні реальності: одна реальність, коли влада звітує і
говорить, що щось зробила, але насправді бізнес того не відчув, а інша
реальність - це коли бізнес насправді змушений платити тоді, коли в нього немає
коштів. Наприклад, з 1 січня підприємець навіть на загальній системі
оподаткування, за відсутності жодного доходу, зобов'язаний платити ЄСВ (єдиний
соціальний внесок) 704 гривні. Це ті гроші, яких немає, які треба заробити. Але
держава вимагає, і владу не хвилює, є доходи чи немає.
Підприємці гуртуються для вирішення своїх проблем в
громадські організації та об'єднання. Саме через звернення таких об'єднань ми пробуємо
донести свою позицію до влади. «Підприємці Охтирщини» та інші громадські
організації звертаються до спікера парламенту Андрія Парубія,
прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, голів парламентських фракцій та груп,
депутатів-мажоритарників, місцевих рад. Ми повинні заставити владу прислухатись
до підприємців. Коли чиновники діють в розріз з інтересами людей, їм потрібно
нагадувати, що вони живуть на кошти платників податків. Тому мають виконувати
їх замовлення, а не облаштовувати власне життя коштом тих, хто насправді
утримує країну.
|