Головна arrow Розділи arrow Життя та люди arrow Чим здивує охтирчан Марина Глущенко?
Чим здивує охтирчан Марина Глущенко? Печать
Автор ГородА   
30.01.2017 г.
ImageВ Охтирському міському центрі культури та дозвілля тепер новий керівник. Пройшовши всі етапи конкурсу, директором стала Марина Глущенко. Охтирчанам, мабуть, цікаво з нею познайомитись та дізнатись, які плани в галузі культури чекають наше місто. Для цього і відбулося наше інтерв'ю.

 

МАРИНА ГЛУЩЕНКО. Народилась в м. Суми, все життя мешкає в Охтирці. Навчалась у гімназії. Освіта - вища. Закінчила СумДУ, факультет менеджменту. Сім'я - чоловік Олександр, доньки - 8-річна Даринка та 9-місячна Софійка. Весь вільний час призначений дітям.

Пані Марино, які відчуття на новій посаді?

Після ейфорії вхожу в курс справи. Розумію, який великий спектр роботи треба осягнути. До цього я займалась виключно творчою роботою, а тепер розбираюсь із тонкощами матеріальної, фінансової, кадрової складової роботи керівника. Треба багато всього знати й розуміти і не прогавити найголовнішого, все зробити вчасно. Я буду старатись. В той момент, коли ми робимо незнайомі раніше кроки, ми розуміємо, що це цікаво і ми це зможемо.

Ми - це...?

Це весь колектив, творча родина центру культури та дозвілля. Наші стратегії - мистецтво колективу ОМЦКД, творчий тандем усіх без винятку. Ми повинні створити якісний продукт і подарувати його людям.

Коли і чому ви прийняли рішення стати директором центру?

Все дуже просто - побачила оголошення про конкурс на вакансію керівника на сайті міської ради і вирішила спробувати свої сили.

Як давно Ви працюєте в ОМЦКД?

З 2005 року, після закінчення Сумського вищого училища культури та мистецтв ім. Д.С.Бортнянського. Йшла працювати за покликанням душі. Але спочатку я почала навчання в СУМДУ, на факультеті менеджменту. Провчившись рік, зрозуміла, що то щось далеке від мене. Коли ще навчалась у школі, була учасником театрального гуртка, тому прийшло рішення навчатись в Сумському училищі культури. Так паралельно одержала два дипломи, а потім ще додатково в Державній академії Кадрів Культури та Мистецтва.

З освітою у Вас все в порядку. А якими проектами можете похвалитись?

До цього я працювала на посаді методиста. Ми проводили велику роботу з різними культурними заходами. Цікаво було брати участь у різних конкурсах. Запам'ятався конкурс у 2012 році, коли наш колектив зайняв 1 місце. Це був майстер-клас для музичних керівників міста й району. Ми провели його на базі вокальних колективів «Крошки», «Бібіка», «Дударики». Також цікаві конкурси були організовані з клубом любителів мистецтва «Сокіл».

Чим запам'ятався 2016-й рік?

... народженням моєї донечки Софійки.

 Чи будете встигати скрізь: і вдома, і на роботі?

Встигатиму. У мене є моя родина - мої батьки і мій чоловік. Завдяки їм я досягла того, що маю. За це їм дуже вдячна. Мій Олександр завжди мене підтримує і тепер ми разом. На чоловіка велика надія.

Чи є проекти, про які мрієте давно?

Хочеться провести захід окремо від календарних дат (які по плану повинні бути). Створити для охтирчан концерт легкий, цікавий, світлий, відволікти їх від буденності і від усіх щоденних турбот. Створити свято душі.

Як і коли відремонтують сцену в «Кнєжі»?

На даний момент не знаю, але розумію, що це питання №1, найболючіше питання. Бо для такого шикарного міста, як Охтирка - це великий мінус. Без сцени всі наші великі плани зводяться нанівець. Ми не зможемо нічого якісно провести. Я буду працювати заради цього. А ще нам треба оновити фасад, змінити інтер'єр у фойє на більш сучасний. Оновити східці, вирішити проблему зі звуком і освітленням. Проблем багато, якби я мала достатньо коштів... Але все це робочі питання, які будемо вирішувати.

Які творчі плани на рік?

План на рік, в першу чергу складається відповідно до календарних дат. Це охтирчани отримають. Але нові ідеї з'являються так несподівано і де завгодно і коли завгодно, я думаю, що ми здивуємо охтирчан.

Що для вас щастя?

Коли люди навколо тебе посміхаються. Посмішка налаштовує на позитив і відганяє негатив, тоді все навколо випромінює позитивну енергетику.

Кого вважаєте своїм вчителем?

На кожному життєвому етапі мала своїх учителів. Це батьки, в першу чергу, шкільні вчителі. А в училищі в мене був справжній наставник на факультеті режисури - Лиманський Іван Іванович, заслужений артист України. Дуже вдячна за знання, які отримала.

Побажаємо нових досягнень і нових культурних подій. Успіху Вам, Марино!

Валерія Бакуліна

 
kylymy_150523.jpg

bezp_181120.gif

express.gif

pam_100221_02.jpg

bud_250323.jpg

brus_110423_02.jpg

pesok_220823_01.jpg