В Охтирському міському центрі культури та
дозвілля тепер новий керівник. Пройшовши всі етапи конкурсу, директором стала Марина
Глущенко. Охтирчанам, мабуть, цікаво з нею познайомитись та дізнатись, які
плани в галузі культури чекають наше місто. Для цього і відбулося наше інтерв'ю.
МАРИНА ГЛУЩЕНКО. Народилась в м. Суми, все
життя мешкає в Охтирці. Навчалась у гімназії. Освіта - вища. Закінчила СумДУ,
факультет менеджменту. Сім'я - чоловік Олександр, доньки - 8-річна Даринка та
9-місячна Софійка. Весь вільний час призначений дітям.
Пані Марино, які відчуття на новій посаді?
Після ейфорії вхожу в курс справи. Розумію,
який великий спектр роботи треба осягнути. До цього я займалась виключно
творчою роботою, а тепер розбираюсь із тонкощами матеріальної, фінансової,
кадрової складової роботи керівника. Треба багато всього знати й розуміти і не
прогавити найголовнішого, все зробити вчасно. Я буду старатись. В той момент,
коли ми робимо незнайомі раніше кроки, ми розуміємо, що це цікаво і ми це
зможемо.
Ми - це...?
Це весь колектив, творча родина центру
культури та дозвілля. Наші стратегії - мистецтво колективу ОМЦКД, творчий
тандем усіх без винятку. Ми повинні створити якісний продукт і подарувати його
людям.
Коли і чому ви прийняли рішення стати
директором центру?
Все дуже просто - побачила оголошення про
конкурс на вакансію керівника на сайті міської ради і вирішила спробувати свої
сили.
Як давно Ви працюєте в ОМЦКД?
З 2005 року, після закінчення Сумського вищого
училища культури та мистецтв ім. Д.С.Бортнянського. Йшла працювати за
покликанням душі. Але спочатку я почала навчання в СУМДУ, на факультеті
менеджменту. Провчившись рік, зрозуміла, що то щось далеке від мене. Коли ще
навчалась у школі, була учасником театрального гуртка, тому прийшло рішення
навчатись в Сумському училищі культури. Так паралельно одержала два дипломи, а
потім ще додатково в Державній академії Кадрів Культури та Мистецтва.
З освітою у Вас все в порядку. А якими
проектами можете похвалитись?
До цього я працювала на посаді методиста. Ми
проводили велику роботу з різними культурними заходами. Цікаво було брати участь
у різних конкурсах. Запам'ятався конкурс у 2012 році, коли наш колектив зайняв
1 місце. Це був майстер-клас для музичних керівників міста й району. Ми провели
його на базі вокальних колективів «Крошки», «Бібіка», «Дударики». Також цікаві
конкурси були організовані з клубом любителів мистецтва «Сокіл».
Чим запам'ятався 2016-й рік?
... народженням моєї донечки Софійки.
Чи
будете встигати скрізь: і вдома, і на роботі?
Встигатиму. У мене є моя родина - мої батьки і
мій чоловік. Завдяки їм я досягла того, що маю. За це їм дуже вдячна. Мій Олександр
завжди мене підтримує і тепер ми разом. На чоловіка велика надія.
Чи є проекти, про які мрієте давно?
Хочеться провести захід окремо від календарних
дат (які по плану повинні бути). Створити для охтирчан концерт легкий, цікавий,
світлий, відволікти їх від буденності і від усіх щоденних турбот. Створити
свято душі.
Як і коли відремонтують сцену в «Кнєжі»?
На даний момент не знаю, але розумію, що це
питання №1, найболючіше питання. Бо для такого шикарного міста, як Охтирка - це
великий мінус. Без сцени всі наші великі плани зводяться нанівець. Ми не
зможемо нічого якісно провести. Я буду працювати заради цього. А ще нам треба
оновити фасад, змінити інтер'єр у фойє на більш сучасний. Оновити східці,
вирішити проблему зі звуком і освітленням. Проблем багато, якби я мала
достатньо коштів... Але все це робочі питання, які будемо вирішувати.
Які творчі плани на рік?
План на рік, в першу чергу складається
відповідно до календарних дат. Це охтирчани отримають. Але нові ідеї
з'являються так несподівано і де завгодно і коли завгодно, я думаю, що ми
здивуємо охтирчан.
Що для вас щастя?
Коли люди навколо тебе посміхаються. Посмішка налаштовує
на позитив і відганяє негатив, тоді все навколо випромінює позитивну
енергетику.
Кого вважаєте своїм вчителем?
На кожному життєвому етапі мала своїх
учителів. Це батьки, в першу чергу, шкільні вчителі. А в училищі в мене був
справжній наставник на факультеті режисури - Лиманський Іван Іванович,
заслужений артист України. Дуже вдячна за знання, які отримала.
Побажаємо нових досягнень і нових культурних
подій. Успіху Вам, Марино!
Валерія Бакуліна
|