Легка атлетика в Охтирці прогресує. Юні спортсмени та досвідчені тренери ДЮСШ утворили команду однодумців. Рік не встиг розпочатися, а в командній "скарбничці" вже дзеленчать і бронза, і срібло, і золото. 

 
Щедрий врожай нагород охтирчани зібрали на відкритому чемпіонаті Сумської області. Протягом двох днів з 13-ого по 14-те січня в Манежі СумДУ ім. В.Голубничого змагалися легкоатлети Сумщини, Харківщини, Чернігівщини, Донеччини та Волині. Всього понад 300 спортсменів.
Наш сьогоднішній співрозмовник Олександр Маслюк, добре відомий багатьом мешканцям нашого міста. Так вийшло, що два роки тому йому довелося узяти відповідальність за групу спортсменів, які тренувалися у Володимира Шимка.
Олександр Маслюк:
- Володимир Ілліч Шимко підготував не одне покоління охтирських легкоатлетів. Він виховував переможців, вчив досягати максимального результату. На жаль, підступна хвороба вкрала у нас цю золоту людину.
Сьогоднішні успіхи наших легкоатлетів є ніщо інше як продовження перемог Володимира Шимка. Бо саме він створив той міцний фундамент, на якому базуються нинішні та майбутні перемоги охтирських легкоатлетів.
 
- Розкажіть, як виступила наша команда на відкритому чемпіонаті Сумської області.
- Враховуючи початок року, Охтирка виступила дуже вдало. Не секрет, що в нашому місті відсутня база для повноцінного заняття легкою атлетикою. Взимку підтримувати гідну форму спортсменам неймовірно важко. Але ми змогли підійти до обласних змагань у добрій формі. Над підготовкою легкоатлетів працювали викладачі ДЮСШ: Віктор Бондаренко, Сергій Кривонос, Валентина Литвиненко, Олександр Мучаров, Оксана Сидоренко, Юрій Симоненко.
 
- ... і Олександр Маслюк.
- Так. Я також разом з колегами та дітьми напружено готувався до відповідальних змагань. Ми усі - одна команда. Запорукою спортивного успіху завжди був і залишається колективний труд. Недавній чемпіонат це ще раз довів. Нам наступали на п'яти Білопілля та Ромни, але Охтирка виборола загальне друге місце завдяки тому, що наші спортсмени брали  участь у 2 естафетах, а не в одній, та отримали додаткові залікові бали. Чим більше спортсменів, чим повніша команда, чим вище рівень кожного з легкоатлетів - тим ми ближче до чемпіонських звань.

- Все ж таки малоймовірно перемогти Суми, бо у них гарний зимовий манеж, а у нас зайняття - на свіжому повітрі.

 - Тут ми їхній козир нічим не переб'ємо. Доки в Охтирці не з'явиться крита арена, сумчани будуть об'єктивно сильніші. Такий манеж як у СумДУ - недосяжна мрія для охтирських легкоатлетів. Давайте почнемо хоча б з літнього стадіону, бо ж і його в Охтирці немає. Міський голова Ігор Алєксєєв неодноразово виказував наміри допомогти розвитку легкої атлетики, тим більше, що ми бачимо нерозкритий потенціал талановитої молоді. Мені хотілося, щоб мер виніс на розгляд депутатів, а вони підтримали, рішення про будівництво легкоатлетичного стадіону на базі школи №3. Там є тільки один недолік - трохи не вистачає місця для стандартного розміру доріжок. Ми не зможемо приймати всеукраїнські та міжнародні змагання, але для турнірів обласного рівня місця вистачить. Буде стадіон - будуть їздити до нас легкоатлетичні команди з сусідніх районів, будуть регулярні змагання, що піде на користь місту. Це я кажу, як член виконкому Федерації легкої атлетики Сумської області. 

- До речі, Ви нещодавно отримали суддівський сертифікат. Тепер у нас в Охтирці з'явився свій арбітр, який може судити навіть національні змагання з легкої атлетики.
- Так. При підбитті підсумків 2016 року у перший день обласного чемпіонату заслужений тренер України Михайло Акимов вручав сертифікати суддям Сумської області, які успішно пройшли навчання та склали іспити. У числі інших отримав звання судді національної категорії і я. Що спонукало мене записатися на курси арбітрів? Найголовнішим стимулом стала необхідність захищати інтереси нашої команди. Не секрет, що до спортсменів з райцентрів ставляться зверхньо, утискаючи їх права. Ми не кажемо про упередженість. Просто, коли спортсмени виходять на рівень дорослих розрядів, відстань від перемоги до поразки набагато менша, ніж у новачків. Кожна деталь, найменша дрібниця є вирішальною. "Розрядників" у нас суттєво побільшало, тому можна сказати, вчитися мене примусило саме життя. Тепер, маючи статус арбітра, набагато легше апелювати до колег, боротися з несправедливим суддівством.
 
- Які здобутки охтирчан на чемпіонаті? Чи були діти, які виконали програми дорослих розрядів?
- Наша команда виступила потужно. З'явилися нові розрядники. Формула чемпіонату передбачала дві вікові категорії - 2000 року народження і молодші та 1999 р.н. й старші. Десятка кращих результатів йшла в залік. У сумській команді були члени національної команди з легкої атлетики, в т.ч. 6 майстрів спорту України. З таким колективом на рівних не позмагаєшся. Але нав'язати конкурентну боротьбу нам вдалося.
 
- Хто виявився сильнішим серед конкурентів - старші чи менші?
- Старша і молодша групи Охтирки були представлені в повному комплекті. Старша трималася на рівних з Сумами весь перший день змагань, але на другий нас все ж таки "дотиснули". А молодша група два дні була на висоті. Інтрига трималася до останнього забігу.
 
- Можете назвати найкращих охтирських легкоатлетів?

- І місце в ядрі зайняла Олександра Лещенко, яка встановила особистий рекорд 11,06 м. У бігу на 60 м з бар'єрами чемпіоном став Андрій Губаренко. Першою на дистанції 400 м та другою на 200-метровці була Євгенія Мучарова. "Срібло" здобув Андрій Лисенко на 1500 м, а "бронзу" Владислав Масло на 3000 м.
Добре виступила естафетна команда 4х200 наших старших спортсменів у складі:  Федора Савостяна, Андрія Губаренка, Антона Ніконенка та Станіслава Третяка. Останній на 200 м виконав КМС. Вони ледве не обіграли сумчан, поступившись на фініші якимось миттєвостями.
А наші наймолодші естафетники своє законне "срібло" упустили. Микола Сидоренко, Владислав Васильченко, Віталій Скорина і Олександр Карпенко мали солідний відрив від переслідувачів. Якби не прикра помилка при передачі палички, команда була б другою, а так тільки третя. Без постійних тренувань подібні помилки цілком прогнозовані. Знову ж повертаємося до питання відсутності в Охтирці легкоатлетичного стадіону, хоча б з чотирма 300-метровими доріжками.
Перше місце в стрибках у довжину виборов Дмитро Мандрика. Другими були - на дистанції 60 м Дарина Косенко та Микола Сидоренко. У бігу на 2000 м з перепонами вслід за чемпіоном фінішував Максим Канівець. У трійку призерів на 200-метровці потрапили Олександр Карпенко і Дарина Маслюк. Також бронзову нагороду отримав Олександр Сахно в стрибках в довжину.
ІІІ дорослий розряд (на 60 м) виконали Віталій Скорина і Олеся Четверик, І дорослий розряд (на 200 м) Антон Ніконенко.
Дякуючи відділу молоді і спорту (керівник Світлана Долганова) ми тепер набагато частіше беремо участь у виїзних змаганнях. Отож, перемог чекати довго не доведеться.
 
Спілкувався Андрій Міхєєв