Головна
Сергій Гавриленко: "Шлях до Європи потрібно розпочинати з віддалених сіл" Печать
Автор ГородА   
31.10.2016 г.
Про децентралізацію, "довгобуд" футбольного поля та інші районі клопоти та проблеми ми поспілкувалися с депутатом Охтирської районної ради Сергієм Гавриленком.

- Сергію Анатолійовичу, усюди критикують розпочатий процес децентралізації. А точніше, те як він проводиться. Доки все вирішуватиме "Центр"?

 - Центральна влада з великою неохотою віддає важелі впливу. Але ми не наблизимося до Європи, доки міцні самостійні місцеві громади існуватимуть тільки в уяві політиків. Нагадаю, що Європейська хартія місцевого самоврядування, була ратифікована Верховною Радою України ще 15 липня 1997 р. От тільки - «право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою суспільних справ» - для українців здебільш існує тільки "на папері". Руки опускати не слід. За повноваження, як і за будь-яку владу, потрібно боротися, наполегливо відстоюючи свої права. Певні оптимістичні сподівання є.

Хоча децентралізація і йде мляво, але на місцях повноважень вже суттєво побільшало. Ми отримали додаткові надходження до районного бюджету, до бюджетів сільських рад. В подальшому очікуються ще послаблення. Не підлягає ніякому сумніву, що для Охтирщини децентралізація - це золоте дно!

За великим рахунком, якщо на нашій території видобувається нафта та газ, ми повинні купатися у грошах. А поки що отримуємо усього невеличку компенсацію за руйнацію нафтовиками екології, доріг та інфраструктури.

Якщо, наприклад, Хухра потерпає від техногенних чинників видобутку нафти, то саме цій громаді повинна йти перша і найголовніша компенсація.

 - Хухру Ви згадали тому, що звідти родом?

- Так, я народився і виріс у цьому мальовничому селі. Поруч ліс, річка, луки. Тому завжди його згадую. Але екологічна проблема, на жаль, зачіпає не тільки Хухру. Достатньо заглянути у статистику онкозахворювань. Зараз ту ж саму Хухру навряд хто порекомендує для "зеленого" туризму. Сіл, які багато втратили від розробки родовищ корисних копалин, ціла низка.

Видобуток енергоносіїв - питання державної важливості, тому ніхто не закликає "згортати" виробництво. Але справедливі відшкодування потрібні вже зараз. Чим швидше просуватиметься процес децентралізації, тим скоріше до маленьких громад прийдуть оті "справедливі гроші".

 - Укрупнення громад - це один з обов'язкових принципів децентралізації?

- Зараз в нашому районі створюється перша об'єднана громада - Груньська. Призначені вибори її голови і депутатів на 18 грудня. Окрім груньчан за нового голову проголосують і мешканці поблизу розташованих сіл.

Скоро, не теоретично, а практично, встановимо - є від укрупнення економічна користь чи ні. Складнощі, з якими обов'язково стикнеться селянин, повинні якимось чином компенсуватися.

Зрозуміло, щоб бути незалежним по-справжньому потрібно жити не в борг, а на ті гроші, які заробляєш. Тому децентралізацію проводити треба і від укрупнення адміністративних одиниць ми нікуди не дінемося.

Але на мій погляд, в першу чергу, треба прибрати подвійне управління в районах і областях - замість рад і державних адміністрацій (РДА) залишити тільки раду і її виконавчий апарат.

Потім з існуючих 23 сільських рад району 5-7 з найменшим числом жителів приєднати до більших. Таким доволі безболісним чином «обкатати» реформу. Окремо і вкрай обережно треба розглядати можливість приєднання сільських рад, розташованих навколо Охтирки, до міської об'єднаної громади. Бо там купа питань, які поки що ретельно ніхто не вивчав, а назад ходу не буде.

 - Називаючи РДА зайвим елементом, Ви, як колишній її очільник, мабуть, знаєте про що говорите...

- Районна рада, яка б вона не була, це демократичний орган. Саме тому їй належить перевага. РДА - п'яте колесо, яке не завжди крутиться в потрібну сторону. Районна рада, навіть сьогоднішнього складу, коли більшість депутатів зорієнтовані на керівників домінуючих сільгосппідприємств району - Зубка, Сугака, Кужеля, все ж таки може працювати на користь місцевих мешканців.

Але те, що фактично від трьох осіб, які завели по «своїй» фракції до нашого містечкового парламенту - відповідно БПП, Аграрну та Радикальну партії - залежать усі рішення ради - це вже не є добре.

На сьогодні тільки 7 з 34 депутатів лишаються самостійними при прийнятті рішень. Наприклад, на останній сесії наші народні обранці, оглядаючись на своїх "патронів" профінансували з районного бюджету заробітні плати державним службовцям. Це при тому, що немає грошей на заробітні плати освітянам, працівникам охорони здоров'я і культури. Таким чином, забравши у вкрай потрібних району працівників, навіть те, чого й не було.

Разом з тим, хочу зазначити, що в районній раді відсутнє протистояння, яке існує в обласній. Попри деякі суперечливі рішення, на Охтирщині зберігається нормальний діалог керівництва ради з депутатами.

- На останок повернемося до Вашої рідної Хухри. Зажди на односельця, який чогось досяг, дивляться прискіпливо, очікують від нього допомоги. Що робите для Хухри?

- На кожного політика, суспільство повинно дивитися максимально уважно. Немає контролю, немає й толку.

У селі відносини завжди були і лишаються особливими, більш демократичними. В очі можуть сказати все, що про тебе думають, незважаючи на посаду. З другого боку, рідне село, мала Батьківщина - у кожного в серці, тому й хочеться зробити більше, аніж можеш.

Ні Хухра у цьому сенсі не є виключенням, ні я.

Нещодавнє значне досягнення - домігся виплати заборгованості з боку підприємства «Гадячсир» здавачам молока, які є жителями Бугруватської, Височанської, Кардашівської, і, зрозуміло, Хухрянської сільських рад. Ця заборгованість існувала більше року. З кількома сільськими головами продовжуємо роботу у даному напрямку. Треба щоб недобросовісний заготівельник молока розрахувався за борги перед усіма жителями нашого району.

Це, як то кажуть, з плюсів, але є в моїй роботі й недороблені проекти.

На сьогодні найбільшою задачею, яку досі не вдалось "закрити" по Хухрі є поле для міні-футболу. За час, коли дана тема на слуху, зроблено багато. Лишилося тільки «дістати» м'яке покриття для нього... Ну а поки його немає, то наш проект вважається не завершеним.

Дехто з можновладців досі адресно "торпедує" будівництво майданчика. Який сенс у таких деструктивних діях я не розумію. А попихати мене не потрібно, я боровся і продовжую боротись  за це поле.

Але поки що, на жаль, не можу сказати точну дату, коли ми розріжемо стрічку на футбольній коробці. Можу тільки пообіцяти, що довгоочікувана для молоді Хухри і довколишніх сіл подія - відкриття сучасного спортивного майданчика - обов'язково відбудеться.

Підготував Роман Міхєєв