375 років відсвяткувало унікальне місто України, в якому на кожному кроці - парадокс. 375 років тут оселяються і виїжджають люди, але забути його не вдається нікому. Тут унікальне все: будівлі, вулиці, люди. Щоб сповна зрозуміти Охтирку, треба тут народитися і прожити не одне покоління. Приїжджій людині зрозуміти місцевий уклад - неможливо.

 * Тільки в Охтирці, яку вважають нафтовою столицею, люди не пишаються цим, а проклинають чорне золото. Бо крім екологічних проблем, не отримують нічого. Тільки в Охтирці переважна більшість містян отримує мінімалку, однак за статистикою середня зарплата - найбільша по області. Знову ж таки завдяки нафтовикам.

* Тільки в Охтирці, гусарській столиці, про гусарів нагадують хіба що стилізовані костюми оркестру барабанщиць.

* Тільки в Охтирці історичні будівлі руйнуються, нові десятиліттями не добудовуються, а фасади робляться так, як кому заманеться. То розфарбують житловий будинок різними кольорами веселки (бо на перших поверхах магазини і власник кожного уявляє себе геніальним дизайнером. Про «домовитись» вони й не знають. Це ж Охтирка), то замість затвердженого проекту з'являється кардинально інше архітектурне творіння.

*Тільки в Охтирці вулиці розташовані так, що заблукати можна і на одній вулиці з навігатором. Якщо не з того боку зайшов, чи заїхав, до іншого краю можеш і не потрапити. Тому викликаючи таксі люди уточнюють: «В тупічок», «поворот ЗА «Геліосом» (вул.Антоненко-Давидовича), «заїзд з Дамби» (вул.Московська)...

*Тільки в Охтирці школу можуть побудувати біля кладовища (колишня 10-а школа), чи розбити кладовище під вікнами школи (не знаю, яка перша геніальна ідея з'явилась). Напроти кладовища і школи - магазинчик. Такий собі трикутник: закінчив школу - випив - і ... Школу закрили, тож шлях до Всесвіту скоротився.

* Тільки в Охтирці в одному куточку міста розташувалися РАЦС, спорт школа, мед центр, три наливайки і ...заправка. Скоро буде. І все це напроти головної візитівки міста - Покровського Собору.

* Тільки в Охтирці хлопці рвуть для дівчат залізні троянди (лава примирення за Кнєжею), і намагаються зірвати металеву картину (мольберт біля р.Охтирка).

* Тільки в Охтирці, яка славиться талантами далеко за межами України, немає сцени для виступів.

* Тільки в Охтирці вулиці поназивали іменами людей, про яких охтирчани й не чули. Їх внесок у розвиток міста значний, а от інформкампанія - слабка.

*Тільки в Охтирці пенсіонери можуть годинами простояти на зупинці в очікуванні пільгового місця у маршрутці.

* Тільки в Охтирці у самому її серці розташовується секонд-хенд. Така собі гримаса нашого життя. До цього там був ювелірний магазин. А в іншому видному місці між будинком культури, міською радою і напроти музею будується громадська вбиральня. Типу, «с...ь ми на вас хотєлі».

* Тільки в Охтирці один мер тратить бюджетні кошти на квіти для головної клумби міста. Інший знаходить спонсорів, закуповує троянди. Охтирчани ж тишком-нишком вночі викопують кущики, щоб посадити в себе удома. Що загальне - те нічиє?

Цей список можна продовжувати. Тож пропонуємо читачам поділитися й своїми спостереженнями про Охтирку унікальну і парадоксальну. Пишіть  нам.

На фото: У цьому місті можна пити навіть по сусідству з дитячими атракціонами