Головна arrow Розділи arrow Місцеві новини arrow Місто arrow Підприємців запросили у музей
Підприємців запросили у музей Печать
Автор ГородА   
12.09.2016 г.
ImageНа першу неділю вересня випадає День підприємця. Це професійне свято тих, хто не схотів працювати «на дядю». Цього року міська влада вирішила привітати бізнесменів у незвичний спосіб. Зустріч провели у краєзнавчому музеї, дали можливість помандрувати сторінками історії і уявити, як усе починалося.

«У музеї вперше проводиться зустріч з підприємцями», - розпочала свою розповідь директор музею Людмила Міщенко. - Охтирські купці завжди були успішними. Річка Ворскла й нині вимиває амфори. А це свідчить про те, що охтирчани вели торгівлю з греками. Звідси везли різноманітний крам і мариновані гриби, а греки в свою чергу забезпечували вином, оливою і «благовоніями». Купці завжди були авторитетними людьми, їх обирали до органів влади, їм довіряли, а вони вкладали сили й гроші у розвиток рідного міста. Саме завдяки ентузіастам маємо в Охтирці монументальні споруди, за ініціативи купців Курилів через Охтирку проходить залізна дорога. Купець Федір Вейссе опікувався лікарнею. Завдяки йому був проведений до неї електричний струм, облаштовано притулок для одиноких непрацездатних громадян, розбито яблуневий та шовковичний сади, полуничну плантацію. Останній міський голова перед революцією 1917 року Іван Милославський сприяв влаштуванню бактеріологічної лабораторії. В Охтирці з'явився «Дамський комітет», який опікувався школами, дбав про те, аби заклади були забезпечені дровами, підручниками, призначалася стипендія. Очолювала комітет його дружина Варвара Олександрівна. За очільництва Івана Милославського Охтирка набуває міських обрисів, зникають криті соломою дахи, з'являється бруківка, на вулицях для підсвітки встановлюються гасові лампи. Назавжди в історію міста закарбували свої імена Захар Виноградов, Григорій Чикало, предводитель дворянства барон Михайло фон Раден, власники міської друкарні Ізраїль Певзнер та Іван Розторгуєв.

Присутньою на зустрічі була і представниця роду Чикалів Світлана Вишневська. Саме завдяки її предкам Охтирка має Спасо-Преображенську церкву, будинок офіцерів, інші монументальні споруди. Світлана написала книгу «Астры. Звезды», у якій описує спогади своїх предків та їх вклад у розвиток рідного міста. Світлана Вишневська мешкає у Москві, але літо обов'язково проводить в Охтирці. Осьщо вона пригадала про Григорія Чикала. «Мама называла его фуражечником. А когда я пришла в музей в поисках информации, оказалось, что его также называли картузником. Он шил уникальные картузы: синее сукно, черный лакированный козырек. Таких нигде не было. Кто примерял картуз, уже не мог его снять. Предок зарабатывал деньги, но не тратил их зря. Был даже несколько скуповат. Он начал вкладывать их в строительство. Однажды он задумался над тем, что приезжему человеку остановиться негде. Так появилась гостиница на Бульваре. Жалко, что сейчас здания, которые он строил в таком жалком состоянии. Был бы у меня миллион долларов, я бы возобновила и Дом офицеров, и гостиницу, и церковь».

Ще багато історичних фактів розповіла підприємцям Людмила Володимирівна. Продовжувачі купецьких традицій стали першими відвідувачами нової виставки живопису, для них співало тріо «Лілея», грав на баяні Олександр Сушко, були вручені сувенірні пам'ятні магніти. Для більшості ця зустріч стане пам'ятною, адже за повсякденними клопотами цікавитися історією і милуватися мистецтвом навряд чи встигають. Цілком можливо, що хтось переступив поріг музею вперше. У перешіптуваннях було чутно схвальні відгуки. Голова Охтирської організації роботодавців «Діалог» Тетяна Силантьєва подякувала організаторам: «Велике спасибі Людмилі Володимирівні за теплий прийом. Зазвичай, коли захід проходить на відкритому майданчику, то частина інформації не засвоюється, втрачається. А сьогодні вийшло дуже тепло і по-домашньому. Світлані вдячність за те, що так емоційно розповідала про свого предка. Наш офіс знаходиться на вулиці Григорія Чикала, тож удвічі приємно познайомитися з його нащадками. Погано тільки що нас мало зібралося. Хочеться побажати, щоб такі вечори і надалі продовжувалися».

Все що проводиться вперше - надзвичайно емоційне і цікаве. Знати свою історію мусить кожен. Такі екскурси у минуле були б корисні не тільки підприємцям.

А.Яшмагу

 
kylymy_150523.jpg

bezp_181120.gif

express.gif

pam_100221_02.jpg

bud_250323.jpg

brus_110423_02.jpg

pesok_220823_01.jpg