1 червня Охтирка пишалася своїми дітьми. Місто вихвалялося малечею, як могло. І хоча свято зветься Днем захисту дітей, ніхто нікого не захищав, бо, слава Богу, ніхто й не нападав.

І якщо кілька днів тому ми вітали на вулицях міста своїх дорослих дітей, то сьогодні - малих і найменших.

Після гомінкого дня з малюванням, змаганнями й іграми, парад візочків зібрав увечері чимало учасників і глядачів. Святкова хода заполонила центральну вулицю.

Наші діти найкращі, як і їхні мами, і тата. І ми таки переможемо, бо вміємо радіти навіть на тлі калюж і обдертих стін. І нехай доросле прискіпливе око, що бачило ті діри й решту огріхів, помовчить, бо малеча поруч раділа по-справжньому. Малі аж верещали від захвату.

Окрема шана юним спортсменам, що вже встигли накачати чималі м'язи, і мають стільки медалів, що й шия не тримає. Навіть кількох показових виступів достатньо, щоб побачити результати тренерської роботи.

Анна Протасова