Реклама

влажн.:

давл.:


Главная arrow Разделы arrow Жизнь и люди arrow Перші Багрянівські Читання
Перші Багрянівські Читання Печать
Автор Газета "Город А"   
09.05.2016 г.
ImageПерші «Багрянівські Читання» відбулися! І це було круто. Це було бентежно. Це було гідно. Ми наче доторкнулись до потужного й невичерпного джерела.

Читання пройшли 22 квітня (!) в районній бібліотеці. Більше року в цьому закладі діє УКРАЇНСЬКИЙ КЛУБ. Тому вирішили читати й слухати Багряного саме тут.

Великий портрет Івана Багряного, прапор «Охтирка», квіти, книги - ці атрибути створювали  настрій. А коли зазвучав марш «Україна», почуття патріотизму й гордості наповнило наші серця. А ще з'явилась радість і розгубленість. Знаєте чому? Тому що так довго ми не чули, не знали і не усвідомлювали, яка велика людина - великий українець жив на нашій землі. Охтирка породила Генія, яким захоплюється весь світ, а ми так зневажливо до цього ставились весь час. І ось 22 квітня все стало на свої місця. Ми почули його слово.

Учасники 1-х «Багрянівських Читань»: Валерія Бакуліна, Олександр Скиба,Ольга Косарєва, Людмила Новосєльська, Тетяна Акіменко, Тетяна Максименко, Андрій Гончаренко, Сергій Яковенко («Прапор перемоги), Олена Кущенко («Істина»), Ольга та Євген Лозов'ягіни, Алла Гончаренко, Лоліта Колєснікова та вихователь Маргарита Вікторівна (профтехучилище соціальної реабалатації), Інна Заяц, Валерія Васильченко, бібліотекар Ганна Залавська (шк. 8), Ганна Череда і вчитель укр.мови та літератури  Зоя Михайленко( шк.11), Анастасія Кісіль (Охтирський центр ПТО), Валерія Хацько, старшокласники і їх керівник Галина Вашева (шк. №3).

Насправді, учасником цього літературного заходу міг стати кожен охтирчанин - повідомлення було розміщене на сторінці ФБ протягом квітня.

Що читали з Багряного? Валерія Бакуліна відкрила читання уривком із роману «Маруся Богуславка» «Хто ж спланував це місто?..» ( роман про місто Наше, 40-і роки). Іван Багряний - багатогранний, його творча спадщина - це  поезія, проза, публіцистика.

Поезія - це вірші патріотичні, вірші про мову, рідний край, лірика, сатира, віршовані поеми, марші, коломийки. І навіть колискові - патріотичного характеру. «Колискову» прочитали ІННА ЗАЯЦ і ВАЛЕРІЯ ВАСИЛЬЧЕНКО. ГАННА ЧЕРЕДА прочитала ліричний вірш «Зимові вечори», ВАЛЕРІЯ ХАЦЬКО декламувала вірш «Багряний», який написала випускниця школи № 3 Катя Дзюбіна. ГАЛИНА АНАТОЛІЇВНА ВАШЕВА, вчитель української мови та літератури, поділилась своїм відкриттям Багряного і своїми методами викладання.

І ось ЛОЛІТА КОЛЄСНІКОВА читає уривок із «Тигроловів» про Україну. Дівчина читає напам'ять, і багрянівські слова про Україну врізаються в наші душі і неможливо стримати почуття...

«Я часто згадую своє дитинство і рідну землю. А надто, було, мати моя. Дуже вона тужила за рідною стороною та з того, мабуть і померла. Все мріяла і просила, щоб її відвезли вмирати додому, на рідну землю, на кладовище до батьків. Іноді й на мене находить туга, особливо, як згадаю матір. Але я й цю землю люблю. Тут-то виросла, тут віддалась, тут діток породила, та в цій землі чотирьох і поховала. І матір, і батька поховала тут. Ні, від цієї землі вже несила відірватись. Але й туди тягне. Як згадаю материні розмови, тії сади вишневі, тії сади широкі, ріки тихі, ночі ясні, зоряні, і все, про що мати розповідала, та й сама бачила, як малою була... от я тут живу вік, а волошок тут не бачила. А там я з них, та барвінку, та з чорнобривців вінки на Купала плела. Нема їх тут. І васильків нема тут... Зберігся пучечок, з України завезений - якось нові переселенці подарували, - і пахнуть вони рідним краєм, тією Україною... Як напосядуть згадки про край рідний, сонячний, тихий, - далебі, журба бере, так би й полетіла туди...» («Тигролови» 4 частина). Аплодисменти Лоліті!!!

Потім всі слухали уривок із «Саду Гетсиманського» у виконанні одного з кращих дикторів Українського радіо Дмитра Хорківа, і поринаємо у тяжку атмосферу міста Нашого року 1938-го.

АНАСТАСІЯ КІСІЛЬ нагадала нам про наш символ - Ворсклу, річку дитинства, про яку Багряний згадує у романі «Людина біжить над прірвою».

ОЛЬГА КОСАРЄВА звернулась до сатиричної поеми «Генерал». І ми зрозуміли, як усе повторюється в історії України, почули про генералів, які зраджують і кидають своїх людей напризволяще, так було і на початку 1941-го. Насправді, було не так, як нам розповідали раніше, бо хтось усе поперекручував...

ЛЮДМИЛА НОВОСЄЛЬСЬКА, прослухавши слова Багряного про геніального будівничого, який спланував це місто, наче почула про свого чоловіка, архітектора Михайла Новосєльського, який вкладав свою душу і сказав ще при житті: «Це місто чекає велике майбутнє!».

ТЕТЯНА АКІМЕНКО - режисер, педагог і поетеса прочитала ліричний вірш, який збентежив її мистецьку душу минулого вечора і звернулась до сатири, прокоментувала «Оду до Сталіна». На жаль, часу було обмаль, щоб послухати оту оду повністю. «...Эти украинцы мечуться, как бездомные собаки, по всему свету, но карающая рука пролетариата всюду настигнет их...» (З промови Сталіна в 1944р.)

Тетяна Іванівна порекомендувала дітям ніколи не бути «пересічними охтирчанами», а бути особистостями, мати свою думку і свою позицію і вміти її відстоювати. Так завжди робив Іван Багряний. У свій час він був «один проти всіх», бо хто ж тоді цінував тую Україну? А зараз ми за неї продовжуємо боротьбу і тому Багряний сьогодні, його життєва мудрість і досвід боротьби знову актуальний і важливий, як завжди. Онука Тетяни Іванівни запитала: «Бабусю, а що колись забороняли українську мову? Так. А що вони її боялись?». Виходить так. І Багряного довий-довгий час нам забороняли, тому що боялись.

ТЕТЯНА МАКСИМЕНКО  прочитала уривок із «Марусі Богуславки», як відкрилася завіса і «... це не була звичайна вистава, це вийшла якась особлива містерія...». Це було колись у 1941-ому, напередодні війни... А потім для українців почалось «Огненне коло»...

ОЛЬГА СВЕРДЛО із родини ЛОЗОВ'ЯГІНИХ, зворушила всіх присутніх своїм признанням, своєю думкою про Івана Багряного: «... Розривається серце, коли бачу Бориса (його сина) і розумію, як розривалося серце Багряного, як батька, але як борець за Україну, по іншому він поступити не міг. Він же не пересічна людина. Він любив свій рід і описав у своїх романах...».  Оля прочитала уривок про велику родину українців Сірків із роману «Тигролови».

Велика подяка НАТАЛІ НІКОНЕНКО за допомогу в організації, декорації і гостинності у читальні районної бібліотеки.

Ось так пройшли 1-і «Багрянівські Читання». Зворушливо і патріотично. Хотілося слухати Багряного ще. Ми ще багато не почули. Тому до наступного разу, до зустрічі. Слідкуйте за подіями і повідомленнями в інформаційних джерелах.

Підготувала Валерія Бакуліна

 
onclinik_010719.gif

bezp.gif

doma.jpg

Реклама

express.gif

Реклама
Загрузка...

Реклама