Лікарняний довгобуд, як валіза без ручки – і нести важко, і кинути шкода. Йому більше не плескають в долоні, а обіцянки сприймають з недовірою. За довгі роки будівельної тяганини в Охтирці з’явилось покоління незгодних. Сьогодні гроші на добудову віддають не без жалю, відчувається дошкульний опір.

І все ж, лікарню будуватимуть. Поетапно. Зараз мова йде про підвальне приміщення, перший і другий поверхи. Для продовження робіт з міського бюджету загалом віддають 10 млн. гривень, а 17 з половиною млн. обіцяє держава. Такий розклад. Такі актуальні умови.

Аби потяг довгобуду вкотре зрушити з місця, скликали позачергову сесію, у п’ятницю 15 квітня. І мінімальною більшістю – 20 депутатів і міський голова - ухвалили потрібне рішення. При цьому, майже половина депутатського корпусу – 14 обранців народу - на засідання не прийшли і участі в голосуванні не брали.

Пропозиція, від якої не можна відмовитись

Міський голова Ігор Алєксєєв ситуацію прокоментував різко: «Як тільки доходить до прийняття якогось доленосного для міста рішення, ми – в кущі, як тільки треба покричати, полити брудом, ми - на коні. Я розумію, що деякі депутати відсутні з поважних причин, є й такі. Але переважна більшість з тих, хто не прийшов – просто саботують».

Перспектива ж добудови лікарні, за його словами, можлива тільки за умови дольової участі. А якщо ні – то ні. Оскільки Охтирка задіяна у Програмі регіонального розвитку з об’єктом ЦРЛ, вона має виконувати свої зобов’язання. Окрім того, усі без винятку кандидати у своїх виборчих кампаніях підносили лікарню на прапор і обіцяли громаді завершити будівництво. «Чорні, красні, білі й зелені… Усі».

Вартісне будівництво, яке на даний час оцінюють у понад 90 млн. гривень – для місцевого бюджету тягар не підйомний. Самотужки цю висоту не подолати, переконаний міський голова. Говорячи про лікарняну епопею, згадав голова і децентралізацію з її вимогами. Без запуску новобудови неминуче скорочення в медицині, якщо не доведемо свою спроможність функціонувати за нових умов, зостанемося один на один зі своїми проблемами.

Згадав і центр ПТО, утримання якого, з огляду на президентське вето щодо повернення фінансування з держбюджету, реально «світить» місту. Отже, треба інтегруватися в державні і обласні програми. Тоді можна розраховувати на підтримку згори.

Обіцяють підвальне приміщення і ще два поверхи – під ключ Слід сказати, що напередодні, у середу, відбулася виїзна погоджувальна рада з приводу спорудження ЦРЛ. Депутатам показали будмайданчик, об'єкти, що вже здані в експлуатацію, були представники замовника робіт (управління капітального будівництва Сумської ОДА) та підрядники.

Йшлося про те ж саме: держава дасть гроші, якщо й Охтирка не поскупиться. Участь міського бюджету - обов’язкова. І це, в принципі, логічно, бо кому та лікарня потрібна більше? Отже, за програмою регіонального розвитку передбачено 27 млн. 500 тисяч гривень на завершення п’ятого пускового комплексу.

Це закінчення робіт, з уведенням в експлуатацію: підвального приміщення, першого та другого поверхів. З упорядкуванням, меблями, медичним обладнанням – під ключ. У нових приміщеннях мають оселитися приймальне відділення, ортопедичне, ЛОР і офтальмологія. 17 млн. 500 дає держава, а 10 млн. - Охтирка. Частина охтирських грошей документально вже проведена раніше. На сесії у п’ятницю, треба було виділити ще 6 млн. 100 тисяч.

Зрештою, проголосували. Активних опонентів проекту у залі помічено не було. Контролерів очолив Яновський Загалом того дня в роботі сесії участі не брали (з різних причин): Олег Погорєлов, Дмитро Сушко і Віталій Колодяжний, Тетяна Макарова, Євген Масло, Роман Масло і Наталія Масло, Лілія Неофітна, Григорій Довгаль, Світлана Іванова, Микола Данилюк, Микола Кириченко, Василь Горнєв і Андрій Шушман.

Присутньому депутатському складу запропонували створити комісію, яка здійснюватиме громадський контроль за використанням коштів і будівництвом. Комісія вийшла чисельною, бо охочих контролювати не бракувало. Головою обрали будівельника за фахом В’ячеслава Яновського, який сам висунув свою кандидатуру, а до складу (заочно) записали й Олега Погорєлова, який не раз виступав з критикою добудови, називаючи її «способом розкрадання грошей». Була, навіть, пропозиція обрати головою комісії-конролера саме його.

У Погорєлова своя думка

Депутат міської ради Олег Погорєлов розповів пізніше, що на сесію не прийшов з поважних причин - мав заплановані бізнесові та політичні заходи у Києві та Білій Церкві.

«Що ж стосується лікарні, - говорить він, - я не проти будівництва, а проти схем, що дозволяють красти». О.Погорєлов: - Я не раз говорив, що це розкрадання грошей і зараз повторю. Де 2 млн., які взимку виділяли? Звіту немає. Натомість - пропозиція додати ще 6,1 млн.

Що стосується комісії. У неї немає реальних повноважень, зате є можливість перевести стрілки на депутатів. Простий приклад - цегла по 23 000 грн/ тис. шт. на будмайданчику, в той час, як схожу за характеристиками можна придбати по 2 000. На питання «чому саме ця цегла?», мер відповідає: « В межах кошторису». Так навіщо тоді комісія? Щоб розпорошити відповідальність між депутатами і частково відбілити себе, якщо щось піде не так?

Я про свою позицію по лікарні не раз говорив міському голові особисто. Треба їхати в Міністерство та намагатися «вирвати» гроші. У на же є депутат у Верховній Раді, хай пробують! Або, зараз на ці гроші по максимуму придбати хороше, дороге обладнання, лікарню перевести у комунальну власність, а учні ліцею нехай на практиці штукатурять, кладку кладуть тощо. Нам його (ліцей) сто відсотків передадуть на утримання. А обладнання допоможуть встановити фірми-виробники. У такому разі ми будемо контролювати увесь процес, і з нас можна буде спитати.

Якщо ж іти за нав’язаним сценарієм, виходить невтішна математика. Від загальної вартості проекту (це, нібито, 92 млн.) віднімаємо 27 млн., про які йдеться сьогодні. Залишок 65 млн. Інфляція у 2015 році склала 44%. Якщо взяти його до уваги, то наступного року на добудову лікарні знову не вистачатиме 93,6 млн. Це замкнене коло.

Та й який сенс запускати в експлуатацію два поверхи, щоб згодом на 3, 4 і 5-ому продовжувати будівництво? В яких умовах перебуватимуть хворі? Питань дуже багато.

Чому, наприклад, так поспішали з внесенням змін до бюджету? Чому з таким поспіхом треба ухвалювати серйозні рішення? Адже це не мало, це по 400 гривень з кожного з нас.

*** На історію з довгобудом можна дивитися і так, і сяк. І в кожній думці буде часточка правди. А як подумати з огляду на територіальну реформу, що таки просувається, стає зрозумілим - для збереження позицій треба мати певні амбіції і відповідну інфраструктуру, у тому числі й сучасний госпітальний комплекс.

Ми змушені борсатись у глечику українських реалій, аби з міста обласного значення не перетворитися на одноосібний хутір.

Анна Протасова