Головна arrow Розділи arrow Місцеві новини arrow Місто arrow Ми хронічно хворі на безвідповідальність
Ми хронічно хворі на безвідповідальність Печать
Автор ГородА   
23.04.2016 г.
ImageУ квітні відзначається День навколишнього середовища. Цього року – це субота, 16 –те. В Охтирці на цей день оголосили загальноміську толоку. Чи допоможе вона подолати сміттєві завали, до яких, здається, ми вже остаточно звикли? Звісно, допоможе. На кілька днів.

День довкілля – хороша річ. Цього дня зазвичай проводяться заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища, очищення водних джерел, озеленення, збереження заповідних об’єктів, поширення екологічних знань.

Проте, з огляду на реальний стан речей, в нашому випадку – одноразові кампанії є малоефективними. Сміття кидають під ноги, влаштовують несанкціоновані звалища на околицях міста і в лісі.

Проблема забруднення довкілля, нібито, турбує усіх: і владу, і громадськість, проте – далі організації толок діло не просувається. Сумлінні городяни залишаються у меншості, з огляду на кількість бруду, викинутого в ярки, під містки і в кущі лісосмуг.

Нещодавно, на одному з засідань громадської ради, місцевий депутат Микола Данилюк запропонував запровадити відомий йому досвід. Звідки він походить, пан Микола не сказав, а суть у тому, що за кожен з районів міста відповідальний дільничний. Він і працює з людьми. І якщо на його ділянці з’являється звалище – йому буде якась бідонька. І, нібито, ця схема в тому місті добре працює.

В іншому випадку, наприклад, у м. Коростені, почали практикувати соціальну рекламу, яка пропагує бережливе ставлення до природи. На плакатах пишуть: «Мурашка, комашка і хрущик благають з тоненької гілки: не кидай в беззахисний кущик порожні пляшки від горілки». Дещо наївно, але на певну категорію осіб це подіє. Тобто, люди щось видумують, якось намагаються вплинути на ситуацію. Бо прибирання на толоках - це боротьба з наслідками. Причина хвороби лишень задавнюється.

Ми вже хронічно хворі на безвідповідальність. Особливо тривожною є практика спалювання сухостою. Правда, це явище більш характерне для сільської місцевості, але й в Охтирці таких околиць достатньо. Коли весною горять узбіччі доріг, а цілі поля та лісосмуги перетворюються на чорне згарище, про які Дні довкілля можна говорити! Не думаю, що людина, котра кидає сірник у траву, чи стерню знає про його існування.

Пожежа знищує все. І культурні рослини, і маленького зайчика, і пташечку... «Все гине безобразно», - сказав мені один чоловік з лісового господарства. «Чого у нас така мала популяція перепілок і куріпок? – говорить він. – Саме тому. І перші виводки зайця, жайворонка – все це горить. Палаючі очерети –екологічна катастрофа».

Палили й раніше. Але таких масштабів не було… Обізнані особи говорять про причетність до пожеж недобросовісних фермерів. Однозначно, палять місцеві. І не бояться ні вогню, ні закону. Бо для розбурханого полум’я є пожежна команда, а закон – лояльний і його завжди можна обійти.

«За час існування Гетьманського національного природного парку було десятка два лугових пожеж», – говорить заступник директора НПП Олександр Яковенко. Але затримані по факту відбуваються легким переляком. Людей, як правило, жаліють, максимум покарання - незначний адміністративний штраф або попередження. Вийшовши з води сухим, порушник наступного разу просто сміється з природоохоронців. За таких темпів паплюження довкілля, сміятися нам залишилося недовго.

Анна Протасова

 
kylymy_150523.jpg

bezp_181120.gif

express.gif

pam_100221_02.jpg

bud_250323.jpg

brus_110423_02.jpg

pesok_220823_01.jpg