«Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову» (Ліна Костенко). Так думає не тільки наша легендарна поетеса, так думали й ті, що 148 років тому заснували товариство «Просвіта». Це сталося 1868(!) року у Львові, на Галичині. Українська громадська організація була започаткована українофілами, інтелігенцією, громадськими діячами, котрі розуміли важливість створення просвітницької організації. З часом подібні товариства були організовані по всій території  України. Довгий час періодично просвітянам приходилось працювати в підпіллі. Так зараз працюють на окупованій території на Сході України.

Головна мета «Просвіти» - поширення знань нашого народу про свою культуру, історію, традиції, духовність. Незважаючи на тривалий період існування організації, просвітяни продовжують працювати в тому ж напрямку - поширення знань про все українське.

Чому так відбувається, як працює товариство «Просвіта» в Охтирці, що зроблено і які особливості року прийдешнього, про все це я дізнавалась у керівника міськрайонного осередку Олександра Скиби.

Чому діяльність Всеукраїнського товариства «Просвіта» актуальна і в наш час?

З початку заснування «Просвіти» організатори ставили за мету створення власної держави, на той час розтерзаної між двома імперіями Австро-Угорщиною та Росією. Сьогодні маємо боронити наші кордони, нашу ідентичність, нашу мову. Тоді основні завданні полягали в тому, щоб відродити культуру, створити умови для того, щоб мати власну помісну церкву, свої органи самоврядування, піклуватися про національний та соціальний розвиток України. Наразі, наша організація  має ті самі задачі. Виходить так, що наша робота повинна відбуватись щоденно й постійно.

Хто вирішує конкретику вашої роботи, якими матеріалами керуєтесь і використовуєте в своїй діяльності?

На сьогодні керівником Всеукраїнського товариства «Просвіта» є Павло Мовчан. Останній раз бачився з ним у Києві в 2013-ому, під час маршу «Свободи». А взагалі рішення приймаються на рівні наших обласних керівників. Таким у нас є Олексій Шевченко. В своїй роботі послуговуємося інформацією й директивами, розміщеними в щотижневику «Слово Просвіти». Цього року зацікавлені можуть переглянути її сторінки в читальнях наших бібліотек.

Чим можете похвалитись за минулий рік?

Разом зі своїми колегами: Ольгою Косарєвою, Іваном Краснокутським, Лідією Радько, Олександром Галкіним, Сергієм Яковенком прагнемо реалізовувати завдання відповідно із часом. Ми тісно співпрацюємо з бібліотеками, відділом культури міста й району, терцентром. Тож у році минулому брали участь у всіх культурно-ідеологічних заходах, присвячених роковинам Революції Гідності, вшануванню пам'яті загиблих охтирчан під час радянсько-німецької війни, воїнів-інтернаціоналістів, героїв нинішньої війни з російським агресором, пам'яті жертв Голодомору, репресій, Чорнобилю. Це не можна забувати. Також брали активну участь в урочистостях до Дня Соборності, Незалежності, Конституції, Українського Прапора. Читали вірші під час всеукраїнського  марафону «Шевченко мобілізує...», готували цікаву програму до Дня Вишиванки. Відроджуємо українські традиції та свята, зустрічаємось із школярами та студентами.

Що запланували на 2016-й рік?

Оскільки ми співпрацюємо з бібліотеками, то наші плани тотожні. У своїй роботі головним довідником маємо календар історичної культури України. Тому в бібліотеках будуть організовані тематичні виставки й заходи до ювілеїв великих українців. 2016-й - це рік Михайла Грушевського - 150 років з дня народження. Також будемо вшановувати Івана Франка - 100 років від дня смерті, 160 - від дня народження, 125 років від дня народження Євгена Коновальця, 90 років від дня загибелі Симона Петлюри, 145 років від дня народження Лесі Українки, 110-а річниця з дня народження Івана Багряного і Олени Теліги. Багато дат пов'язано з біографією Тараса Григоровича Шевченка, в цьому році 170-а річниця від часу написання «Заповіту», річниці пов'язані із меценатами нашого краю Михайлом Терещенком та Іваном Харитоненком.

Кожен охочий може знайти інформацію про визначні дати й визначних людей у бібліотеках міста. Взагалі, з самого народження «Просвіта» працювала в бібліотеках, наразі все те саме, тільки у сучасному форматі, модернізоване. Можна сказати, що працюємо в старому стилі директив, новий стиль шукаємо.

Добре. Із названих дат прозвучала 110-а річниця Івана Багряного. Яким ви бачите формат проведення вшанування нашого видатного земляка?

Я думаю, що ми повинні вшанувати пам'ять Івана Багряного більш масштабно. У охтирчан повинен бути рік Івана Багряного. Наше основне завдання - познайомити охтирчан з його літературною спадщиною і провести протягом року культурно-просвітницькі заходи:  квести, флешмоби, акції, багрянівські читання, організувати творчі конкурси. І провести їх можна в школах міста і району, в ліцеї, коледжі. В музеї потрібно облаштувати постійнодіючий куточок Івана Багряного. До дня народження письменника доцільно було б організувати в Охтирці літературний фестиваль.

Рекомендую охтирчанам взяти участь у Всеукраїнському конкурсі «Золотий Бумеранг», присвяченому Івану Багряному. Він оголошений фундацією ім.Івана Багряного та товариством «Просвіта». Інформацію про умови конкурсу та нагороди ви можете знайти в Інтернеті чи в бібліотеці. Звичайно, конкурс це інтелектуальна гра, з одним уточненням, шукаючи відповіді на поставлені запитання, ви побачите масштаб Багряного. Конкурс буде продовжено до жовтня цього року.

Мені здається, якщо це вдасться зробити, то «Просвіта» отримає в своїх рядах молоді і свіжі сили, відбудеться відродження нації на місцевому рівні. Загалом, процес просвіти продовжується...

Спілкувалась Валерія Бакуліна