50-ти річний ювілей в телерадіоефірі відзначає Віктор Дмитрович Брень. Завідувач відділом інформації комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Охтирка», відданий улюбленій справі до кінця. Його поважають не тільки у нашому місті, районі, області. Навіть на державному рівні високо цінують заслуги Віктора Бреня.

Привітати Віктора Дмитровича та вручити за особистий внесок у розвиток галузі Почесну Грамоту Національної Ради України з питань телебачення та радіомовлення, прибула в Охтирку Лариса Леонідівна Якубенко - представник НацРади у Сумській області.

Така відзнака отримується охтирськими «медійниками» вперше. Подія дійсно непересічна. Всього в Україні цьогоріч вручили 11 грамот НацРади і одна з них дісталася охтирчанину. Лариса Якубенко також відзначила найдовший в області хронометраж нашого радіо та найкращу студію, фактично створену завдяки ентузіазму сьогоднішнього ювіляра. У цьому залі взагалі відсутнє відлуння - можна випускати програми найвисокої якості!

Після урочистої частини заходу, де були присутні представники міськвиконкому та ЗМІ, колеги змогли поспілкуватися в обстановці менш офіційній. Хоча все рівно бесіда мимоволі перетікала на тему радіо. Дротове радіо зараз, у неспокійний час, набуває особливої ваги. Але ефір потрібний не тільки, щоб віщувати біди. Великою популярністю радіо користується в селі, де кожне привітання, кожний матеріал з головним героєм - землеробом, тваринником, місцевим вчителем набуває резонансу. Було б цікаво співпрацювати з районом. Але левову частку матеріалів редакція присвячує Охтирці, бо ж телерадіокомпанія - комунальний заклад міста. Якби район разом з містом об'єднав би свої зусилля! Збільшилося б фінансування, розширилися б можливості, додалося б різноманітності у програми! Оце був би найкращий подарунок для Охтирського радіо!

Андрій Міхєєв

Брень Віктор Дмитрович - Інженер, творець, новатор, ентузіаст.

У 1961 році, коли прийшов працювати у Охтирську середню школу №1 лаборантом фізичного кабінету, був відомий у місті на той час, як «радіо-хуліган», якому не було рівних. У 1964 році, на базі школи, разом з учнями створив стаціонарний радіовузол. Потім був автомат подачі шкільних дзвінків, можливість демонстрації різноманітних навчальних фільмів на спеціальний екран, а потім - курс електрорадіотехніки для школярів.

У Сумському інституті післядипломної педагогічної освіти, знаючи Віктора Дмитровича, посприяли участі Охтирської школи у першому пілотному проекті по використанню у навчальному процесі телебачення. Чималу роботу провело багато спеціалістів і любителів, і у червні 1978 року в ефір вийшла перша телепередача, присвячена шкільному випускному балу. У 1988 році завдяки Зв'язкам Віктора Дмитровича, у школі з'явилося обладнання дев'ятої студії Останкіно.

Телецентр - це невід'ємна частина історії міста. Телеканал «Пульсар», радіо Охтирки, радіо Охтирщини ТРК «Охтирка» - все це почалося на базі шкільного телецентру під опікою Віктора Дмитровича.