31 серпня комунальна установа «Охтирський міський центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів» мала отримати у користування 4 об’єкти нерухомості від відділу освіти. Це приміщення колишньої вечірньої школи, господарча споруда та надвірний туалет.

Для потреб дітей з обмеженими можливостями цей комплекс аж ніяк не пристосований, але все рівно прийом-передача майна з великим поспіхом була проведена. Навіть викликали головного бухгалтера центру, яка була на лікарняному.

Чи не постраждають від такого рішення інтереси дітей-інвалідів, чи не виллється цей поспіх у великі проблеми для персоналу комунальної установи та для батьків дітей, що відвідують реабілітаційний центр?

З цими питаннями та проханням про допомогу до редакції газети звернувся громадський активіст Олександр Шнайдер. Олександр Михайлович є головою батьківського комітету ЗОШ №6, головою спілки батьківських комітетів навчальних закладів міста та головою батьківського комітету центру реабілітації.

Процес прийому-передачі якраз розпочався, тому діяти потрібно було вкрай оперативно. Огляд приміщення здійснювали посадові особи на чолі з начальником міського відділу освіти, депутатом обласної ради Анатолієм Васильовичем Тронем. Під кінець роботи комісії з’явився заступник міського голови Сергій Володимирович Мартим'янов.

Саме цим двом посадовим особам довелося відповідати на усі питання, що турбували батьків.

По-перше, потрібно було з’ясувати яким чином буде забезпечуватись охорона об’єктів. Бо у не відремонтовані приміщення центр реабілітації не має ніякої змоги переїздити. А слідкувати за поки ще «своїми» приміщеннями, що у дитсадку «Теремок» та на додачу ще 4 «новими» об’єктами – велика проблема. Відповідати ж за нестачу обладнання прийдеться тому, хто поставив підпис про прийом об’єкту.

Цю проблему вдалося розв’язати наступним чином. Буде найняте спеціалізоване підприємство «Явір», а до цього часу відділ освіти продовжить здійснювати охорону власними силами.

Щоб зняти усі питання, Анатолій Тронь запропонував написати відповідну розписку. Підписаний аркуш начальник відділу освіти продемонстрував присутнім.

Друге по важливості питання стосувалось безпечності прийнятих об’єктів. Звісно скрізь є порушення та недоробки. Але чи не призведуть вони до біди? Як встановити, що порушення не набули критичного характеру?

Олександр Шнайдер пропонував залучити до роботи комісії представників громадської ради, фахівців санітарно-епідеміологічної станції, пожежного нагляду, «енергетиків» та інших.

Однак, посадовці запевнили, що це недоцільно. Бо дані об’єкти були прийняті в експлуатацію та щорічно перевірялись усіма службами. Нічого наднебезпечного виявлено не було, хоча, звісно, деякі порушення мались. Усі вони будуть усунуті під час капітального ремонту будівлі. Для чого буде розроблений відповідний проект і кожна зі служб представить свої вимоги, які обов’язково будуть враховані.

Сергій Мартим’янов вказав, що на додачу, окрім вимог норм будуть враховані і побажання батьків. Ніхто не стане переселяти центр на нове місце доки у батьків лишатимуться претензії до нових приміщень. Під час спільного обговорення були знайдені рішення майже усіх поточних проблем, пов’язаних з прийомом-передачею та майбутнім життям центру у нових приміщеннях.

Анатолій Тронь:

– Приміщення, що передаються, знаходяться на першому поверсі. Вони більш пристосовані для потреб дітей з вадами здоров’я, аніж сучасні, що знаходяться на 2-ому поверсі.

Вимоги батьків щодо капітального ремонту приміщень справедливі. І, звісно, ніхто не допустить переїзду центру у не відремонтовану будівлю. До того часу, центр реабілітації продовжить функціонувати на теперішньому місці. Без згоди батьків ніхто на нове місце не переїде.

Фахівцям центру потрібно продумати, що внести в кошторис, які повинні бути приміщення, які кімнати, які переходи, які санвузли. Обговорити разом з батьками і донести до проектантів усі вимоги.

Сергій Мартим'янов:

– Договір про охорону з фірмою «Явір» укладається вже зараз. Доки спеціалізована структура не приступить до роботи, відповідальність за збереження будівель, їх охорону залишається за відділом освіти. У нових приміщеннях реабілітаційного центру планується капітальний ремонт. Під час виготовлення проекту будуть враховані усі норми: і еко, і пожежні, і санітарні. Турбуватися за це не слід. Краще сконцентруватися на тому, що необхідно врахувати на стадії проектування: а це усі вимоги та особливі потреби центру.

Олександр Шнайдер:

– Хочеться сподіватися, що усі обіцянки, які ми чуємо, були виконані. В тому числі стосовно облаштування стоянки-гаражу біля нових приміщень. В реабілітаційному центрі є два мікроавтобуси, які використовуються для перевезення вихованців центру в т.ч. «колясочників». Тому логічно було б зробити більш зручний під’їзд до майбутньої будівлі центру. Можливо, постане питання про перенесення деяких дитячих майданчиків углиб території. Також, не хочеться, щоб влада забула про теплий перехід з однієї частини приміщень у інші. Вдягнути-роздягнути дитину інваліда набагато складніше, тому теплий перехід потрібний. Ми, батьки, не маємо досвіду, потрібних знань у будівництві чи пожежній безпеці, але добре знаємо, що потрібно дитині з особливими потребами. І вже якщо так стали штурмувати цю цілком не термінову здачу-прийомку об’єктів, то нехай тоді влада поспішає і з розробленням проектної документації та ремонтом.

Наостанок нагадаю про проблему із перевезенням дітей до реабілітаційного центру. Раніше були перебої з пальним. А поїздка з дитиною-інвалідом туди-назад обходиться недешево – хоча б у 40 гривень вкластися. Зараз влада перерахувала 10 тисяч на бензин. І мікроавтобус центру вийшов на рейс. На словах мер обіцяв постійно турбуватися про цю категорію дітей. А чи так воно буде, побачимо, коли ці 10 тисяч скінчаться. Наскільки вчасно надійде наступний платіж – ото таке і відношення.

Андрій Міхєєв