Головна arrow Розділи arrow Місцеві новини arrow День Багряного. Титан українського духу.
День Багряного. Титан українського духу. Печать
Автор В.Бакуліна   
08.09.2015 г.
ImageЙого знають, шанують і пам’ятають у всьому світі. ІВАН БАГРЯНИЙ– всесвітньовідомий поет, письменник, публіцист, редактор, художник і громадсько-політичний діяч, а найголовніше - полум’яний борець за Україну. Він заснував УРДП (українську революційно-демократичну партію) і ОДУМ (Об’єднання Демократичної Української Молоді) і до кінця свого життя залишався їхнім керівником.

Іван Багряний народився в місті Охтирка 2 жовтня 1906 року. Літературну діяльність почав у 1925 році у Києві та Харкові. Радянська цензура не допускала його твори до друку. У 1932 році Івана Багряного вперше заарештували. Так він став політв’язнем і пройшов усі кола сталінського пекла, але ніщо його не зломило в боротьбі за Україну.

В 1943 році Іван Багряний вимушений був покинути рідну землю і вирушив на Захід. В 1943-44 роках він брав участь в українському підпіллі ОУН та УПА на Галичині. Потім емігрував до Словаччини, Австрії і потрапив у м. Новий Ульм (Німеччина), в табір Ді-Пі (з англ. «displaced persons»– «переміщені особи»), де разом з 1,6 млн біженців зі Східної Європи перебували  200 000 українців, біженців із «радянського раю».

В роки примусової репатріації Багряний написав памфлет «Чому я не хочу повертатись до СССР?», що вийшов українською, англійською, італійською та іспанською мовами. Цим твором врятував тисячі біженців, переслідуваних комуністичною владою людей. Згодом переселенці знайшли собі прихисток в Німеччині, Америці, Канаді, Австралії, по всьому світу. Сьогодні – це потужна українська діаспора, яка допомагає і підтримує морально і матеріально Велику Україну у своїй боротьбі з російським загарбником.

Іван Багряний написав геніальні твори «Сад Гетсиманський», «Тигролови», «Людина біжить над прірвою», «Огненне коло», «Маруся Богуславка». Його романи видані мільйонними тиражами, переведені англійською, французькою, голландською і навіть японською мовами. В 1963 році Іван Багряний номінувався на здобуття Нобелівської премії за розкриття злодіянь тоталітарної системи в романі «Сад Гетсиманський». Цю тему він відкрив світові перший і найкраще. Але нобелівським лауреатом не став, бо  передчасно помер.

Іван Багряний помер в санаторії Сан-Блазієн (Баварія) 25 серпня 1963 року. Похований в м. Новий Ульм, де проживав весь час після вимушеного переселення з України. На пам’ятнику, встановленому на його могилі викарбувані слова із поеми «Меченосці»: «Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами!».

25 серпня 2015 року – минає 52-а річниця смерті письменника і лідера нації. Цього дня охтирчани зібрались у районній бібліотеці, щоб вшанувати свого видатного земляка. В цій бібліотеці майже рік діє «Український клуб». В рамках клубу пройшла літературно-мистецька година. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять Івана Багряного. А далі звернулись до його творчості

Ведуча і головний сценарист заходу Тетяна Акіменко підготувала цікаву і змістовну програму, учасниками були всі присутні: охтирчани, гості із району і обласного центру. Кожен міг висловити свою думку чи прочитати щось із творчості  Івана Багряного.

 На запрошення «Українського клубу» в Охтирку приїхав письменник із Сум – Володимир Коваленко. Він висловив занепокоєння про стан української мови, про рівень культури й освіти в області, необізнаність у владних кабінетах про багатьох видатних діячів Сумщини. Тому вирішив створити  літературний конкурс ім. Івана Багряного «Золотий бумеранг». Процес запущено.

Родзинкою літературно-мистецької години був виступ молодого талановитого охтирчанина Андрія Міцая. Юнак навчається в Стрітівському педагогічному коледжі кобзарського мистецтва. Андрій познайомив нас із своїм інструментом – бандурою і виконав декілька кобзарських дум і українських пісень.

Анна Протасова ще раз наголосила на тому, що Багряного треба читати всім охтирчанам, бо в його романах –  історія Охтирки і пророчі думки нашого земляка. Журналіст знайшла цьому підтвердження в історичному дослідженні американського вченого, де є посилання на архівні документи.

Охтирчанка Тетяна Максименко звернулась до поезії Багряного. І ми ще раз переконались у його багатогранному таланті. Гостя із села Мала Павлівка Світлана Мащенко – педагог і талановита поетеса - прочитала вірш Івана Багряного із циклу «До меж заказаних» і поділилася своїми думками про його поезію. А світлини Людмили Храпач із Комишів прикрасили стіни бібліотеки пейзажами прекрасної Охтирщини. Світлини наче перегукувались із описами природи в творах Багряного.

Родичі письменника Наталя Бєлік, Лідія Хлипіна, Ольга та Сергій Лозов’ягіни додали інформації про свій славетний рід Лозов’ягіних, ниточки якого потяглись по всьому світу. Колись їхні родини переслідувала радянська влада, а сьогодні їхні діти та онуки пишаються і з гордістю заявляють, що вони нащадки Івана Багряного.

Ольга Косарєва придбала «Марусю Богуславку» у Львові. У пошуках придбання багрянівського роману виявилось, що на полицях книгарень майже немає творів письменника. А приємним відкриттям було шанобливе ставлення до її особи, як до землячки великого українця.

А на останок - пророчий сон: «…2041 рік… Київ…Сонячний Київ… Серце сонячної, свобідної, і нарешті радісної моєї Країни… Це буцімто вже настала епоха всесвітньої справедливості, що зійшла, як сонячний ранок після жаскої, макобричної ночі минулого. Епоха панування людської гідності і людського права – дихати, жити, думати і одверто говорити. Епоха культу матері і дитяти… Епоха торжества людського щирого серця, вільного, не стероризованого, не зганьбленого, не підгорненого ні під чий брудний чобіт…». (драма «Генерал» І.Багряний 1948р.)

Тож, літературно-мистецька година пройшла на високому рівні. Всім сподобалось і не хотілось розходитись. Тож сфотографувались напам’ять, а потім пішли до РБК, прикрасили квітами барельєф Івана Багряного. Так вшанували його пам'ять.

Слава Україні! Героям слава!!!

Підготувала Валерія Бакуліна

 

 
kylymy_150523.jpg

bezp_181120.gif

express.gif

pam_100221_02.jpg

bud_250323.jpg

brus_110423_02.jpg

pesok_220823_01.jpg