Головна arrow Розділи arrow Місцеві новини arrow Екскурсія по місту Нашому
Екскурсія по місту Нашому Печать
Автор В. Бакуліна, ГородА   
08.08.2015 г.
1 серпня, ще один місяць літа попереду. У людей відпустка і люди хочуть вражень. Волею долі журналіст із Переяслава-Хмельницького, дівчина із Харкова приїхали в гості до своїх охтирських друзів. «Що цікавого в Охтирці?» - звичайне запитання. За допомогою звернулись до відомого охтирського краєзнавця Олексія Сергієнка, що ж цікавого в Охтирці?

Колись Охтирка вважалась музеєм під відкритим небом. То про це й буда розповідь. Свою екскурсію пан Олексій почав із Успенської церкви. Бо саме з неї розбудовувалась Охтирка. «Ми стоїмо на святому місці», -  так наш гід відкрив свою історію про місто. Коли говорять такі слова – таке відчуття, що якась святість виходить із-під землі, на якій стояла Успенська церква. Туристи ходили по зеленій траві у пошуках залишків фундаменту. Сходи є, пере заховання є, «а коли настане осінь -  фрагменти фундаменту буде добре видно». До екскурсії про свої володіння приєднався і настоятель храму Успіння Божої Матері  о.Андрій. Він доповнив розповідь Олексія Романовича.  І гості, і охтирчани почули багато цікавого про історію храму, і давню, і трагічну. Не обійшлось і без згадки про  Леніна, тобто пам’ятника.

 І так, стоячи на видному місці, своєрідному охтирському Майдані, ми слухали про охтирські сотні, козацькі , гусарські легенди, міські байки, історії вулиць,  історію гімназії. Це була вище-початкова школа, в якій навчались багато видатних людей. Напроти храму споруда райдержадміністрації. Виявляється раніше тут було земство. А якщо повернутись в інший бік, де зараз розмістилось ДАІ – колись там  було жіноче училище.  Дивимось вниз, на річку,  як розливалась весною  Охтирка, аж до нинішньої 9-типоверхівки! Білгородська вода приносила крейду і річка ставала білою. Місточок зносило водою, і його прив’язували до тополь.  При радянській епосі на річці можна було купатись, плавати на човні, милуватись білосніжними скульптурами, в буфеті куштувати морозиво та прохолодні напої, і дивитись кіно в літньому кінотеатрі.  Ну прямо Літній Сад якийсь…

А далі як цікаво! Наш гід розповідає про Успенський міст,раніше він був набагато довший. Старий кінотеатр «ЛІРА» (будинок Молоді) був побудований у бельгійському стилі, і вражав своїми архітектурними різнокольоровими викрутасами. А в роки Другої світової війни там була…  конюшня. Цікава історія електростанції (управління «Енергозбут») і окружної в’язниці (швейна фабрика), будинку міського голови Мандрики, який «перепив Петра ! (народний суд),  млину – «Журавлику» («Оскар»), купецького будинку Перебийноса (Міська рада), Народного Дому (РБК), приватного будинку купця Паламаренка, внизу була крамниця («Валерия»), а зверху жила купецька родина, будинку протопопа Назаревського, протопопія (Пані – «Приватбанк»). Миколаївської церкви вже давно немає, і не діє Промінвестбанк, тепер тільки  « Я … Аврору». Отакі  історичні  перетрубації.

  Так ми дійшли до Торгової площі. І дивились, і слухали: «подивіться направо, подивіться наліво…», і оживали картинки охтирської давнини.  Ми дійшли до середини фортеці, Бульвару, Романівської, Сталіна, Шевченка, Жовтневої… На дві години екскурсанти поринули в іншу епоху міста Нашого. Наступного разу екскурсія почнеться із другої площі, Соборної, щоб дійти до середини фортеці з іншого боку …

А тим часом на Успенській площі почалось автофест-шоу, автівки скажено вили і газова завіса оповила стару  площу. Це була дійсність. І більшість охтирчан спостерігала незрозуміле шоу.

Спостерігала і слухала Валерія Бакуліна.

ImageImageImageImageImage 

 
kylymy_150523.jpg

bezp_181120.gif

express.gif

pam_100221_02.jpg

bud_250323.jpg

brus_110423_02.jpg

pesok_220823_01.jpg