Головна arrow Розділи arrow Місцеві новини arrow Своїх не полишаємо.Тримайтеся, хлопці! Охтирка з вами
Своїх не полишаємо.Тримайтеся, хлопці! Охтирка з вами Печать
Автор В.Бакуліна   
22.06.2015 г.
Охтиркою прокотилася хвиля благодійних акцій на підтримку поранених в зоні АТО земляків 

«На підтримку українського війська та на лікування ранених вояків, що ставлять опір окупантам, населення багатьох міст України дає допомогу. Але й українська діаспора не стоїть осторонь. Фундація ім. Івана Багряного та її члени й прихильники також не стоять осторонь. До цього часу з Фундації на лікування вояків та інші потреби української армії вислано коло 30 000 $». (Бюлетень  «BAHRIANY  FOUNDTION INC» , ч.56 травень-серпень 2015 рік).

Бюлетень Фундації ім. Івана Багряного я отримала напередодні презентації своєї першої книжки «Хто вкрав істину?». І це була підказка. Гроші, які пожертвували учасники презентації, я вирішила передати конкретній людині.

Чому вибрала саме Діму Середу? Тому що він, виявляється, також навчався в школі №11, і живе неподалік, і постраждав найбільше. І дуже схожий на мого сина… Такий молодий і вродливий, у нього ж все попереду. Якщо Бог залишив його живим, значить, свою місію на Землі він ще не виконав. Він ще й не розібрався, що він хоче робити в цьому житті, чого досягти…? Йому лише 25. Звичайний охтирський хлопець. Прийшла повістка, вирішив, що так треба. Потрібно захищати свою країну.

Це сталося 25 травня, о 23.40 в с. Водяне, що за 500 м від Донецького аеропорту. Село Піски по одну сторону, Водяне - по іншу. Наші вояки бачили сепаратистів, які були за 150 м, майже поруч. Тривало так зване, перемир’я…   Про бій у Водяному, про поранення наших хлопців писали охтирські ЗМІ. У тому бою найбільше постраждав Діма Середа.

Я особисто спілкувалась із старшим братом Дмитра, Романом Середою. Він розповів про свого молодшого брата.

Діма зазнав тяжкого поранення, потрапив у госпіталь, вісім лікарів відразу рятували його, і тоді ще ніхто не знав чи виживе наш Діма. Але молодий охтирчанин виявився міцним горішком! Далі були складні операції та  щоденна боротьба за життя, щоденна боротьба з самим собою, нестерпний біль, депресія і… багато думок. Після наркозу так буває, коли все життя прокручується у твоїй голові, а якщо це не просто життя, а запеклий бій, поранені товариші, вибухи, залпи, крик…  Це я знаю з книжок, я з покоління Діминих батьків, а хлопець це пережив особисто.

Коли Діма повернеться, такий же молодий і красивий, мужній, бо  охрещений війною, він зможе розповісти про те, що бачив, чув, пережив. І це буде правда. Розповість своїм друзям, учням із рідної школи…, він розповість про це своїй дівчині, і колись розповість своїм дітям. Та це в майбутньому… А поки що він мужньо бореться, і переоцінює свої погляди на життя. І мріє, що він буде робити, коли закінчиться війна. А зараз йому потрібна наша підтримка, моральна і матеріальна. Лікування йде поетапно, лікарі впевнені, що організм відновиться. Треба мати волю до життя і виконувати всі вказівки лікарів. І, звичайно, потрібні кошти на лікування, і на подальшу реабілітацію.

У Дмитра чудова рідня. Зараз біля нього, у Дніпропетровську, його мама -  Лідія Олексіївна. Як вона це все пережила? Роман говорить, що мама вже виплакала своє, і зараз вона - Дімкин командир. А ще, вони навіть не очікували як відгукнеться громада міста, прості охтирчани, знайомі й  незнайомі. В школі №11 пройшла акція милосердя, і зібрані кошти передали батькові Дмитра, Олександру Яковичу. Тож і я вирішила передати людські гроші з презентації своєї книги Дмитрові Середі.

А 19 червня охтирський гурт «Міранда» дає концерт в РБК, і кошти за концерт хочуть передати на лікування Діми Середи та Юрія Коритника. Юрій Коритник зараз у Київському госпіталі, іде на поправку. Все залежить від волі господньої, від сили духу Юрія і від нашої підтримки.  

Тримайтеся, хлопці! Ви – справжні герої, мужні захисники України. Ми пишаємося вами!

Валерія Бакуліна

 
kylymy_150523.jpg

bezp_181120.gif

express.gif

pam_100221_02.jpg

bud_250323.jpg

brus_110423_02.jpg

pesok_220823_01.jpg