Сьогодні хіба що лінивий не говорить про європейське майбутнє України та європейські цінності як рятівне коло для українців, що опинилися на роздоріжжі цивілізаційних процесів. Утім від розмов краще жити ще піхто не став.

Європейська перспектива, яку обрала для себе наша держава, потребує ретельної наполегливої роботи як державних інституцій, так і простих громадян, задля яких власне ця реформа й проводиться.

Місцеве самоврядування нині нагадує тяжко хворий організм, що потребує невідкладного втручання. І одними фінансовими ін'єкціями туї не обійтись. «Стара пісня» про брак коштів всім добре відома. Хіба не через хронічне недофінансування у віддалених селах і дороги не латані, і дитсадки не відремонтовані, і в малокомплектних школах один вчитель викладає по декілька дисциплін?

Загалом існуючу систему місцевого самоврядування можна охарактеризувати як застарілу, інертну та неефективну, як гаку, що потребує термінових змін. Серед головних проблем села - віддаленість центрів прийняття рішень від місцевих громад, життя яких від цих рішень залежить. Все це є наслідком того, що система місцевого самоврядування в нашій країні має нелогічний та неефективний розподіл повноважень між областю - районом - громадою. Наприклад, сьогодні розподіл земель, розташованих поза межами населеного пункту, здійснює не громада, і навіть не районна рада. Всі питання землекористування розглядаються і вирішуються на обласному рівні, відповідно і кошти від оренди йдуть не до сільської, а до обласної казни. Тобто люди, які живуть па своїй землі, фактично не є її господарями. З проведенням реформи територіальні громади мають стати реальними власниками і самотужки вирішувати, кому і на який термін віддати в оренду ту чи іншу земельну ділянку і під який відсоток. А плата за землю стовідсотково перераховуватиметься до місцевих бюджетів, чого раніше не було ніколи.

Скептики скажуть, мовляв, але ж у Європі пронеси утворення спроможних громад тривали роками, а подекуди й десятиліттями, а ми. не маючи досвіду, торуємо шлях семимильними кроками, без будь-якого досвіду. Та чи гак це?

Громади Сумщини вже 5 років поспіль за підтримки проектів DESPRO і ПРООН успішно втілюють у життя досвід європейських країн щодо самостійного прийняття суспільно-важливих рішень. Зокрема, у 8 районах області (Великописарівському, Глухівському, Лебединському, Липоводолинському. Недригайлівському, Охтирському, Середино-Будському, Шосткинському) 36 громад самостійно приймали рішення та залучали кошти па розбудову власної інфраструктури. Вони побудували водогони, створили сільськогосподарські кооперативи, завдяки впровадженню енергозберігаючих технологій заощаджують на опаленні, забезпечують захист навколишнього середовища власних територій. Тож не такі ми вже й невігласи у питанні створення ефективних громад.

Українське суспільство, маючи позитивні приклади ефективного самоврядування та прийняття управлінських рішень, сьогодні погребує реформи місцевого самоврядування і передачі повноважень на місця. У ході цього процесу буде проводитися реформа адміністративно-територіального устрою, яка дозволить нарешті розмежувати повноваження між державою та органами місцевого самоврядування, передати значну частку влади, грошей і повноважень безпосередньо громадам.

На Сумщині також ініційовано процес об’єднання громад. Голова Степанівської сільської ради Галини Макушенко переконана, це реальний шлях до заможного життя людей та вирішення наболілих проблем.

«Наша громада ініціювала процес об'єднання з навколишніми сільськими радами. Бо після завершення цієї реформи об'єднана Степанівська громада буде отримувати 60% податку з фізичних осіб (це близько 3 мільйонів гривень), а також буде розпоряджатися землями та встановлювати земельний податок на всій своїй території (як в межах, так і поза межами населених пунктів). При цьому держава надаватиме нам освітню, медичну субвенції та інфраструктурну допомогу. Всі фінансові стосунки об'єднана Степанівська громада здійснюватиме напряму з Державним бюджетом, що спростить процедуру та час отримання коштів», - ділиться думками Галина Макушенко.

Крім цього, Степанівська громада, отримає значно більші повноваження. Вона самостійно опікуватиметься шляхами, пасажирськими перевезеннями, електро-, водопостачанням, роботою відділів реєстрації актів цивільного стану, органів соціального захисту, пожежної охорони та муніципальної (місцевої) міліції, забезпечуватиме первинну медичну допомогу, роботу школи та дитячого садка, бібліотеки, будинку культури. «Ми самі будемо вирішувати спрямувати більше коштів на ремонт доріг, вуличне освітлення чи зекономити на цьому кошти і збільшити кількість фельдшерсько-акушерських пунктів та дитсадків на власний території»,- ділиться очільниця села.

Слід зазначити, що об'єднані територіальні громади в нашій області планується створювати не лише на базі кількох сільських чи селищних рад, а й на базі цілих районів. Прикладом такого об'єднання є Путивльський район. Голова Путивльської районної ради Євген Южаков зазначає: «Рішення про створення єдиної Путивльської об'єднаної громади в межах Путивльського району було прийнято, виходячи з того, що в районі були відсутні інші населені пункти, на базі яких можна було б проводити об'єднання територіальних громад. А географічні особливості району (річка Сейм і відсутність мостів через неї) унеможливлюють передачу південно-східчих сільрад Путивльщини до майбутньої Білопільської громади».

Як свідчить досвід європейських країн, будь-які реформи мають сенс, лише коли вони проводяться без зволікання та нехтування довгостроковим плануванням.

Прикладами успішного реформування місцевого самоврядування є Польща та Румунія. Обидві країни почали процес реформування адміністративно-територіального устрою ще на початку 90-х років. При цьому вихідні умови для них були значно гіршими: в обох країнах існувала гіперінфляція (600-700% за рік), середня заробітна плата була однією з найнижчих в Європі (нижчою вона була тільки в Албанії). Виробництво занепало. Інвестори не поспішали вкладати кошти у напівзруйновану економіку.

Реформи в Польщі та Румунії будувалися на засадах децентралізації - 85% коштів бюджету можна було використовувати без узгодження з центральною владою. Громадам надавалась місцева автономія, коли рішення про розподіл земель, розбудову інфраструктури вони приймали самостійно. Школи, лікарні, будинки культури підпорядковувалися безпосередньо громадам, на території яких вони знаходились. Всі громади були рівними між собою та перед державою, мали прямі стосунки з державним бюджетом та проводили консультації з громадянами щодо вирішення місцевих проблем.

Унаслідок реформи вдалося подолати негативні соціально-економічні тенденції. Польща та Румунія перетворилися на лідерів сучасного економічного зростання.

Міський голова Тростянця Юрій Бова, який не один рік детально вивчає європейський досвід розвитку місцевого самоврядування, зазначає: «На даний момент процес децентралізації влади відбувся майже в усіх країнах Центральної Європи. Він призвів до зменшення грошових витрат на утримання адміністративного апарату цих країн, збільшив швидкість прийняття управлінських рішень на місцевому рівні, підвищив якість надання адміністративних послуг, став одним з чинників, що змінили соціально-економічну ситуацію в цих країнах на краще».

Чи потрібні такі зміни нам? Чи заслуговують українці на краще життя, коли не окремі чиновники, а ціла громада вирішуватиме самостійно свою долю? І чим, зрештою, ми гірші за наших сусідів? Єдине чого нам сьогодні бракує - рішучості і згуртованості у досягненні мети, а ще, напевно, чіткого розуміння, що від успіху кожної території напряму залежить успіх всієї держави, її європейське майбутнє, про яке мріє переважна більшість українців.

Наразі триває перший етап реформи - доопрацьовуються перспективні плани об'єднання територій з урахуванням побажань всіх місцевих громад. Чи будуть наступні етапи реформи - вирішувати громадам і депутатам обласної ради - їх представникам. План об'єднання територіальних громад Сумщини буде внесено на розгляд чергової сесії обласної ради. Сподіваємось, Сумщина зробить рішучий крок до європейського майбутнього.