Головна
Сергій Гавриленко: «Потрібно більше спільних міськрайонних проектів» Печать
Автор ГородА, А.Михеев   
23.02.2015 г.
ImageОстаннім часом охтирчани спостерігають суттєвий прогрес у відносинах між районною та міською владою, що, безсумнівно, йде на користь громаді. Проппонуємо вашій увазі інтерв’ю вже з екс-головою Охтирської райдержадміністрації Сергієм Анатолійовичем Гавриленко

- Яким видався початок року для району?

  – Після новорічних свят відбулася сесія районної ради, на якій були прийняті документи, що визначили життя району у 2015 році: бюджет та програма соціально-економічного розвитку. На жаль, уже традиційно січень та лютий є проблемними для виплати зарплат бюджетникам – у зв’язку з переходом від тимчасового до постійного кошторису.

 

Нервовості ситуації додало те, що з бюджетів селищної та сільських рад до фінансування з бюджету району перейшли всі заклади культури, а також дошкільні навчальні заклади. Якщо на сьогодні з зарплатами вже є рішення, то з підвезенням дітей та їх харчуванням лишаються деякі незрозумілості. Але плануємо харчувати всіх дітей 1-4 класів. Недофінансування (дефіцит) бюджету району в цьому році більший, ніж у попередні – 13 мільйонів, з них на галузь освіти не вистачає близько 9 млн.

З чим пов’язана нестача коштів? Як вирішити проблему недофінансування?

– Держава фінансує однаково кожного учня в Україні. Це близько 9 тис. грн. на школяра у рік. Хтось використовує кошти більш ефективно, хтось менше. Наприклад, хоча в Охтирці учнів у 2 рази більше, ніж у районі, шкіл у місті всього 9. У нас же їх – 27! Мабуть, у зв’язку зі складним бюджетом, нам доведеться, скорочувати мережу бюджетних закладів.

Окрім освіти, які ще постали гострі питання?

– Крім освіти, важко назвати приємними подіями перших місяців року мобілізацію військовозобов’язаних і техніки, а також очікуване скорочення державних службовців на 20%. Держслужбовці не можуть похвалитися високими зарплатами, а рівень навантаження зріс і без скорочення штату.

З урахуванням інфляції, краще про зарплатню бюджетників сказати маленька, аніж невисока. Якщо я як голова райдержадміністрації отримую «на руки» 2 з половиною тис. грн., то зрозуміло, що згідно штатного розкладу мої підлеглі отримують ще менше.

Особисто для мене рівень доходів не був головним чинником, коли я погоджувався очолити РДА, бо мріяв змінити у владі те, що заважало розвитку району. Але в системі державних службовців далеко не кожний, навіть доволі вправний працівник, керується якимись ідеями.

Людям потрібно годувати свої родини. На жаль, низька зарплатня спонукає деяких чиновників ставати на слизький шлях корупції. Ми з цим явищем боремося. Користуючись нагодою, звертаюся до усіх охтирчан: як тільки ви зіткнетесь з проявами корупції, не замовчуйте її. Звертайтеся до правоохоронних органів, або сміло приходьте до мене на прийом без усяких черг. Корупція не менш страшний ворог, ніж той, з ким ми воюємо на сході країни.

Чи є у районної влади амбітні плани на 2015 рік?

– Є. Ми вже звикли працювати в складних умовах, тому якщо в попередньому році стояла задача «не завалити» район, то в цьому ми зосередимося на кількох напрямках заради їх розвитку. Зараз визначається розмір траншу, який район отримає по програмі співпраці від «Укрнафти». Перелік об’єктів ми вже розробили. На співбесідах з сільськими головами, які проходять на цьому тижні, він буде остаточно затверджений.

Особисто для мене як уродженця Хухри і палкого футбольного вболівальника великою подією буде введення в експлуатацію першого в районі поля зі штучним покриттям. Те, що воно з’явиться в Хухрі, обумовлено великим інтересом громади цього населеного пункту до футболу.

У Хухрі вчителює Юрій Сергійович Чуєв – голова Федерації футболу Охтирського району. Хухрянська команда «Нива» – неодноразовий володар почесних районних трофеїв. На високому рівні зараз налагоджені стосунки аматорів та місцевих сільгоспвиробників. Отож, нестачі ініціатив, а в разі потреби й робочих рук, у Хухрі не буває ніколи. Тому цілком справедливо, що штучне покриття з’явиться саме тут, у селі зі склавшимися футбольними традиціями.

Чого не вистачає для втілення планів у життя?

– В основному – коштів. Інколи – просто їхнього вчасного проходження через казначейські рахунки.

Чи задовольняє Вас рівень співпраці районної влади з міською?

– Усі відмічають, що зараз немає протистояння між владою міста і району. Але цього замало, потрібно більше спільних проектів. Життя підштовхує нас до співпраці задля вирішення вкрай важливих питань. У цьому році, наприклад, нам необхідно створювати Центри для організації надання первинної медичної допомоги. Домовимось – він буде спільний, міськрайонний. Не домовимось –втратять і жителі міста, і району.

– 2015 рік, можна сказати, тільки розпочався, але вже чимось можете похвалитись?

– Хвалитися - слово недоречне. Ми зобов’язані інформувати суспільство про виконані справи, а не хвалитися. Попри нестачу коштів, роботу районної влади охарактеризую як ефективну. За це дуже вдячний своїм колегам, прямим і непрямим підлеглим, керівникам сільгосппідприємств, громадським активістам. Завдяки їхній енергії, ідеям, ентузіазму, знаходяться виходи з найскрутніших ситуацій, забезпечується розмірене життя району.

Початок року ми приділили поглибленню контролю громадськості за діями районної влади. У період міжсезоння в сільському господарстві проведено деякі заходи щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до інформації. Кожному засобу масової інформації вручено акредитаційні картки для роботи в РДА з необмеженим терміном дії. Цей крок, в першу чергу, має на меті ліквідацію будь-яких перешкод у діяльності журналістів при освітленні роботи районних чиновників. Якщо раніше влада могла маніпулювати наданням акредитації «їдкій пресі» чи ні, вимагаючи до себе лояльності з боку місцевих ЗМІ, то тепер це вже у минулому.

Також видане розпорядження, яке зобов’язує сільські ради розробити свої інтернет-сайти. На електронних сторінках будуть рішення сільрад, регуляторні акти, новини, анонси… Усе що стосується життя громади і влади на місцях.

До речі, в минулому році інтернет прийшов в багато сільських осель. З боку райдержадміністрації в цій справі жителі району мають максимальне сприяння. Бо вільний доступ до інформації, а також налагоджений зворотній зв’язок влади з громадою - дуже важливі чинники розвитку суспільства. Також сучасні інформаційні технології відкривають нові можливості для саморозвитку.

Вперше разом з містом ми провели міськрайонний фотоконкурс, на якому представила свої роботи учнівська молодь Охтирки і району. Активно брали участь у цікавому творчому змаганні діти з Грінченкового, Високого, Лутищ, Хухри та Чернеччини. Свої фотографії на міськрайонний конкурс сільські митці могли направляти по електронній пошті. За нашої ініціативи це було окремо прописано у положенні конкурсу. Таким чином ми розширили коло учасників і навіть здобули призерів не тільки в окремих номінаціях, але й у загальному заліку. Мешканка Чернеччини Альона Руденко зайняла ІІ місце і стала лауреатом цього цікавого творчого змагання.

Враховуючи те, як Ви переймалися долею даного творчого проекту, чому не прийшли на вручення нагород переможцям конкурсу «Дитячий погляд через об’єктив»?

– На жаль, в останній момент мені довелося змінити свої плани, бо мав бути по невідкладним справам у Сумах. Але я мав нагоду спілкуватися з учасниками під час одного з етапів. Буду сподіватись і на наступні зустрічі. Від райдержадміністрації на врученні нагород була заступник РДА Валентина Миколаївна Устинова, яка передала мої щирі вибачення і привітання конкурсантам.

Під час проведення підсумків фотоконкурсу від представників влади прозвучала ініціатива в подальшому проводити творче змагання виключно у форматі міськрайонного конкурсу. Але ж для втілення мрії у життя потрібні кошти, яких, як Ви кажете, немає…

– Кошти, дійсно, болюче питання, але конкурс фінансово підтримали в тому числі сільгосппідприємства району, за що я їм дуже вдячний. Сподіваюсь на моє з ними взаємопорозуміння й надалі. Втратити, закопати талант – це злочин перед суспільством.

Я впевнений, що не тільки непересічні фотографи зараз навчаються у районних школах, але й видатні художники, поети, письменники, журналісти, науковці. Але для розвитку дарування потрібні не стільки гарні педагоги, скільки відповідне оточення. А у творчих конкурсах діти знайомляться з однодумцями, зав’язують дружні стосунки, і, як наслідок, отримують новий поштовх до розвитку. Завдяки мережі Інтернет світ став відкритим, але там дуже багато дверей, наша ціль - допомогти дитині обрати вірний шлях.

Районна влада буде широко використовувати можливості творчих змагань. І це стосується не тільки дітей. Наприклад, щоб досягти найкращого результату у створенні сайтів сільрад, окрім розпорядження голови РДА (умовно кажучи «палиці»), ми об’явили ще й конкурс (це вже, можна сказати, «морквина»). Три кращих сільські ради будуть відзначені грамотами райдержадміністрації.

Які з добрих ініціатив міської влади Ви прийняли на озброєння?

– Ще на початку спільної роботи ми з міським головою Ігорем Юрійовичем Алєксєєвим вперше зібрали в одному залі, на одній нараді, представників різних релігійних організацій міста і району. За круглим столом сиділи Благочинні православних громад Київського і Московського патріархатів – о.Андрій Бринчак та о.Євгеній Сопіга відповідно. Цей досвід діалогу згадую часто, так як доводиться спілкуватися з найрізноманітнішими людьми. Намагаюсь завжди вести дискусію виключно у атмосфері взаєморозуміння та пошуку компромісу.

– На шпальтах місцевої преси Ваше ім’я зустрічається набагато рідше, аніж інших охтирських політиків. Чому? Нічого розповісти чи, вважаєте, чим менше на слуху, тим менше проблем?

– До керівництва районом я прийшов більше не як господарник, а як політик. Серйозного керівного досвіду не мав, а от в політичному житті району був досить відомим – двічі проводив на чолі списків свої партійні організації в районну раду. Брав участь в усіх більш-менш значних суспільно-політичних подіях в районі, місті, в Києві. Багато хто, мабуть, очікував від мене на посаді «піару» в поганому розумінні цього слова, пустодзвонства. Я ж зосередився на іншому – максимум справ, інколи навіть в збиток їх висвітленню в ЗМІ. Буду чесним, цього року у зв’язку з наближенням місцевих виборів буду активніше доводити свою думку до жителів району і міста.

Чи вирішили Ви для себе, куди будете балотуватись – у районну раду чи, може, на посаду міського голови?

– Моє нинішнє місце роботи мене повністю влаштовує. Проте можуть бути варіанти, про які зараз мало хто задумується. Можливе укрупнення територіальних одиниць, і тоді, скажімо, жителі міста будуть обирати і депутатів Охтирської районної ради.

– Яку політичну силу Ви зараз представляєте?

– З 2009 року – я підтримую політичну силу нинішнього прем’єр міністра Арсенія Яценюка. У 2010-му став керівником фракції його партії в районній раді. Зараз ця політична сила називається «Народний Фронт». У суботу, 14 лютого, в Сумах відбулась обласна конференція партії. Керівником обрано народного депутата Олега Медуницю, заступником – Ірину Купрейчик. Я ввійшов до числа десяти членів Політради обласної організації.

– В області Охтирський район більше хвалять чи лають?

– За підсумками року Охтирський район виконав бюджет на 107% - один з небагатьох в області, що здолав планку 105%. Наш район – в п’ятірці кращих за рівнем середньої заробітної плати з 25 територіальних одиниць. Ми показали значний ріст у сільському господарстві і промисловості. Не зважаючи на складну економічну ситуацію в країні, сільгосппідприємства району більш ніж 40 млн. грн. вклали в поповнення основних фондів. Утримали суспільно-політичну ситуацію під контролем. Таким чином, по робочих показниках підстав для критики районної гілки влади, на мій погляд, небагато.

Чи зроблено Вами вже щось таке, чим можна було б потім пишатися? Можливо, плануєте таку справу?

– Великі проекти, дійсно, поки що тільки у планах. Хочеться багато встигнути, от тільки не та зараз ситуація у країні. Мені не соромно за працю на нинішній посаді, просто до втілення грандіозних проектів руки не дійшли.

Цьогоріч займемося благоустроєм району. Приведемо хоча б ключові населені пункти до привабливого вигляду в інвестиційному та туристичному відношеннях. Головне, щоб був мир. Це питання турбує усіх українців без виключення. Бо інакше усі наші мрії спіткає доля повітряних замків.

На сьогодні в зоні АТО знаходиться близько сотні жителів району. Вони героїчно захищають нашу свободу на фронті, ми ж намагаємося робити все необхідне в тилу. Вишукуємо можливості підтримувати родини бійців. Так членам сімей 80-ти військовослужбовців, які звернулися до нашого управління соціального захисту, ми відшкодовували по 300 грн. щомісячно на комунальні послуги.

Хочеться вірити, що всі хлопці повернуться якнайшвидше, живими, неушкодженими і з перемогою. Однак війна - безжалісна річ… Мені доводилося бути на похоронах двох загиблих… Це було дуже важко емоційно… Такі трагедії не повинні повторюватись.

Україна була, є і буде. Для цього і працюємо. Зберегти незалежну країну, повернути мир у домівки – для мене, як і для всіх моїх співвітчизників – найголовніша справа. Впевнений, що ми свою мрію зуміємо захистити.

Спілкувався А.Міхєєв

 

����������� 

 
+3 #10 Bumer 02.03.2015 09:21
 
 
+2 #9 Shaytan 01.03.2015 01:10
lanas . . . +100500
 
 
+2 #8 lanas 28.02.2015 11:31
Что уже жалеть. Приходить нужно было со своей командой, а не регионалам на второй день грамоты раздавать и петь хвалебные оды бездельникам.Не зря Целуйко с Касьяненком быстро интриганку Устинову пох...... Чуйка сработала. Вот и сплели лапти, чего уж там. Нечего приплетать какую-то статью.И не надо забывать , что у Бублика поддержка папа, который не последнюю роль играет со своими связями.А вообще в райадминистраци и собралось еще то кодло. Просто никому сейчас нет до них дела, борьба идет за город.
 
 
+3 #7 Shaytan 27.02.2015 11:05
ну насчёт губернатора . . . мы предлагали решение, я думаю мы подобрали бы нужные и убедительные слова, кто мешал сделать как мы просили - стать в один ряд с теми на кого губернатор не может прикрикнуть
 
 
+1 #6 Irma 26.02.2015 22:00
О какой заметке в Роксолане идет речь? На сайте их ничего не нашла, о чем мог бы губернатор упоминать.
 
 
-2 #5 дослідник історій 26.02.2015 21:34
чи навпаки, занадто рано звернув увагу на це гаряче питання - треба було почекати до вирішення своєї ситуації. дехто звернув увагу на замітку в Роксолані, обласний керівник навіть під час наради про це згадав. результат - бачимо сьогодні.
 
 
+3 #4 Shaytan 26.02.2015 19:58
 
 
+1 #3 дослідник історій 26.02.2015 07:37
вчора був останній робочий день. друзі, дякую за підтримку. продовжуємо активну роботу - зараз не час для бездіяльності.
 
 
+2 #2 Ганнуська 25.02.2015 15:48
Действительно Сергей Анатольевич не сориентировался в "лабиринтах" местной политики.И снова Бублик на горизонте,как во времена первого Майдана.тогда Шарай вовремя среагировал.
 
 
+1 #1 Shaytan 24.02.2015 12:11
*