На претензії волонтера ГО «Патріоти Охтирщини» Дениса Гольця  щодо усунення міської влади від допомоги бійцям-землякам, які виконують військовий обов’язок в зоні проведення АТО.

Лист на інтернет-ресурсі – це не особиста образа, це своєрідний виклик усім, хто працює щоденно на благо громади та спільної перемоги за незалежність та свободу України.

Події останнього часу, що відбуваються в країні, стосуються кожного. Жодної людини в місті немає, хто б не вболівав за долю своєї держави. Від дошкільняти, які малюють малюнки, до пенсіонерів, які частину пенсії кидають у волонтерські скриньки. Щоденно у нашому місті вирішуються проблеми, пов’язані із захопленням українських територій та бойовими діями на них. Ви, Денисе, своїми закидами ображаєте всю громаду міста.

НЕ спить Охтирка, НЕ дрімає. Вона не вихваляється своїми вкладами у спільну перемогу, але НЕ спить.

Денисе, Охтирка разом з районом зібрала та надала допомоги в рази більше, ніж наші поважні сусіди. То вона (Охтирка) не організована?

Можна, як Тарзан, при кожному стрибку з ліани на ліану кричати і бити себе в груди. А можна, як мурахи, мовчки разом робити свою справу.

Волонтерський рух охопив Україну. Не з примусу влади, а за покликанням серця, добровільно кожен в межах своїх можливостей, свідомості та бажань надає допомогу тим, хто найбільше її сьогодні потребує. Хоча в нашому місті, як не прикро, практично з перших днів серед окремих волонтерів розпочалась «робота» по розповсюдженню неправдивої інформації у бік побратимів-волонтерів та міської влади, які нібито нічого не роблять для того аби наблизити мирне життя в усій країні.

У досить непростий час, коли, здається, кожен свідомий громадянин повинен дбати про те, щоб розбрат та сварки не роз’єднували громаду, щоб мир і спокій був у домівках, душах і серцях, ми маємо сумну картину приниження вкладу інших...

Денисе, схаменіться, окрім Вас волонтерською роботою займається дуже багато людей, які це роблять, за покликом душі, а не задля вихваляння.

Жодне звернення волонтерів до міської влади не залишалось без уваги, відгукувались на пропозиції, шукали шляхи вирішення проблем, але обов’язково допомагали, звичайно, в межах можливого.

Так же, як і всі, кому не байдужа доля України, щиро і без примусу, працівники бюджетної сфери міста, НГВУ, ГПЗ, ЦРЛ, приватні підприємці окрім виконання посадових обов’язків, збирали продукти харчування, засоби гігієни, теплий одяг та інші речі, необхідні для покращення побуту військовослужбовців, які стали на захист держави на землях Луганської та Донецької областей. Зібрано та передано в зону проведення АТО десятки тон продуктів харчування, речей, одягу, обладнання.

Денисе, зрозумійте і, якщо зможете, усвідомте: ВОЛОНТЕРСТВО – це не ЗБИРАННЯ допомоги, а її НАДАННЯ. Волонтерство не можливе за командою з міської ради, цим займаються за покликом серця. Волонтери – це не тільки Денис Голець або Володимир Лисенко. Це і та бабуся, яка зв’язала теплі шкарпетки, і жіночка з щойновипеченими пиріжками, і жителі села, які збирали та передавали овочі, сало, консервацію, і дітки, які надсилали воїнам листівки і малюнки.

А чи є меншими волонтерами колективи НГВУ, ГПЗ, пивзаводу, інших підприємств, які надали допомогу на сотні тисяч гривень. Кожна дія, кожен вчинок заслуговує на повагу і буде оціненим у майбутньому.

Війна – не привід для піару чи політичної розкрутки. Ніколи, жодним негарним словом, представники міської влади не зачепили будь-кого з волонтерів. А от навпаки, на жаль, спостерігається постійно… Потоки бруду і неправди виливаються по цей день і Ваш лист лише підтверджує це.

Бажання розповісти про себе – гарне бажання, але на наш погляд, позиція Ольги Саліпи, жінки, яка втратила у цій війні чоловіка, залишилась одна виховувати близнят, організувала і довела до кінця акцію по закупівлі тепловізора, продовжує активну волонтерську роботу і, при цьому, категорично відмовляється від виходу на сцену загальноміського заходу, присвяченого її особистій ініціативі, - заслуговує на більшу пошану і розуміння, ніж Ваші, Денисе, необгрунтовані претензії бойовому офіцеру, який щойно приїхав після півторамісячного виконання завдання в зоні проведення АТО і, на якого Вам хтось по телефону поскаржився.

 В кожному трудовому колективі, звідки були мобілізовані працівники, надається регулярна адресна допомога колегам. Сини заступника міського голови та працівника виконавчого комітету, працівник управління соціального захисту населення виконували і виконують військовий обов’язок в зоні проведення АТО. Заступник міського голови власноруч проводив електрозварювальні роботи, коли необхідно було ремонтувати техніку, хоча періодично отримує в свою адресу порцію бруду. Ніхто не усувається від загальнодержавної справи.

Протягом минулого року за ініціативою міської ради, патріотично налаштованих охтирчан проведено десятки загальноміських заходів, які включають в себе патріотичні концертні програми, благодійні ярмарки та торжки, мітинги та мирні зібрання зі збором благодійної допомоги на придбання необхідних речей бійцям в зоні АТО.

Депутатський корпус не стоїть осторонь проблем тих, чиї батьки, сини, брати захищають мирне життя, а тому з міського бюджету виділено кошти на безкоштовне харчування дітей учасників АТО, учасникам бойових дій в зоні проведення АТО та 93 резервістам забезпечено безкоштовне (за рахунок міського бюджету) лікування і обстеження стану здоров’я в закладах охорони здоров’я міста, завезено кілька машин дров сім’ям учасників АТО, які  проживають у нашому місті.  Прийнято рішення про виділення учасникам бойових дій в зоні АТО земельних ділянок, з виконанням всіх підготовчих робіт щодо влаштування інфраструктури, включаючи вулично-дорожню мережу, освітлення, газопостачання та водопровід.

І, як можна, Денисе, отримавши вночі пальне на поїздку, вранці звинувачувати владу, що вона пальним не допомагає? Чи Ви дійсно думаєте, що міська рада розподіляє нафту, газ, ліс? До чого тут «живемо у лісі і на нафті»? Схиблена у Вас якась уява про ці речі.

До сьогоднішнього дня поділу на тих, хто зробив більше-менше не було.

Наші хлопці оплачують ціною життя волю і свободу нації… Не треба їх пам'ять кривдити з’ясуванням відносин щодо більшого і меншого внеску, давайте разом наближати перемогу і спільно творити добро заради миру  в країні і нашій славній Охтирці.

Напевне, було б доцільно не реагувати на Ваші, Денисе, закиди, але, вибачте, - накипіло.

Ми не будемо вести публічну дискусію з цього приводу далі – не на часі, з мотивів, зазначених вище.

Відділ інформаційно-аналітичного

та комп’ютерного забезпечення

Охтирської міської ради