Майдан незалежності – це дивне, неймовірне місце, потужна точка енергії нашого народу, де встигли відчути і радість, і безвихідь, і горе, і біль, і гордість. Учасники Революції Гідності  21 листопада з’їхались зі всієї України на головний Майдан України.

Охтирські активісти теж побували на роковинах  новітньої Революції. Там, на місці сумського намету, біля Будинку Профспілок вони зустріли побратимів із Тростянця, Липової Долини, Недригайлова. Згадували, ділились думками та планами на майбутнє.  

Після відвідин Майдану, охтирські патріоти поділились своїми відчуттями.

ОЛЬГА КОСАРЄВА, голова ГО «Охтирський Майдан»:

«Вважаю себе рядовою Майдану, оскільки була там з 29.11.13 року по 20.02.14 р. з деякою перервою. Пройшов рік, і я знову тут. Вражає велика кількість людей. Як сповістили ЗМІ, на Майдані 21 листопада зібралося 110 тисяч чоловік. Ми, мешканці намету 2-ої сотні Майдану, приїхали на місце, де 90 днів нашою домівкою був намет «Суми». Вийшовши з метро, розчохлили свій прапор. До нас відразу підійшов киянин: «О, Охтирка!Я постійно бачив ваш прапор на Майдані і ваш плакат «Охтирка - за ЄС», який один із перших прикрасив нашу «йолку».

Перше враження – майже нічого не змінилось, на сцені ті ж ведучі Євген Ніщук, Руслана, Єгор Соболєв. Ті ж артисти – Марія Бурмака, гурт «Тартак», Мустафа Найєм. Але є й відмінності – багато прапорів добровольчих загонів: «Азов», «Донбас». На сцені – колишній сотник майдану, нині депутат ВР Володимир Парасюк.

На Інститутській, нині Алеї Героїв Майдану – нескінченний потік людей з квітами, лампадками…

…Одна немолода жінка підходить до кожного портрета, хрестить, схиляє голову у поклоні і щось шепче своєму онуку;

…Молода дівчина проходить повз і дає печиво, цукерку «пом’яніть полеглих на Майдані»;

…До нашого прапора «Охтирка» підійшли жіночки-киянки, пізнали нас. Вони в холодні дні лютого 2014 року приносили нам варену картоплю з хамсою, відра горохового супу – і дякували нам за те, що Майдан вистояв;

…Вулиця Грушевського. Останній раз була там у травні 2014 р.. Скрізь усе нагадує ті часи. Три елітні бутіки, вщент розгромлені 19-20 січня, дотепер не працюють, руїни прикриті новими пластиковими дверима. На дверях надпис «Аренда» і номер телефону на українській і англійській мовах. Заглянула всередину – повний розгром, закіптявлена стеля, жодної стіни – пустеля…

… Вся Грушевського,  від Українського Дому до стадіону Лобановського забита учасниками Автомайдану з прапорами батальйонів «Айдар», «Дніпро»…

…Біля пам’ятника Сергію Нігояну – купка студентів з Грузії з державним прапором. Прапор лежить біля українського вірменина Сергія.

… Дуже багато молоді в камуфляжі, однак регіональних прапорів було мало, привертають увагу «Горлівка», а в натовпі – «Севастополь».

… Віче тривало з 16.00 - допізна, ми вже збирались додому і раптом почули вигуки: «ГЕРОЯМ СЛАВА!», «Україна ПОНАД УСЕ!». Це йшла маршем колона молоді. Я побачила прапор «КНЕУ», «КПУ». І дивне відчуття було – минув рік, а ті ж завзяті студенти продовжують розпочату справу. Зміна поколінь. Молодь творить своє майбутнє. Майдан триває…».

ТЕТЯНА ГЛУШКОВА, член ГО «Охтирський Майдан»: «Із самого ранку на Майдані. Дуже багато фотографій. Ведучий – Євген Ніщук, ніби він не міністр, а наш Женя, який знав нас по очах, бо бачив всі ті три місяці, кожного дня. Та ж молитва, те ж виконання Гімну України.

Тільки через рік до буднів Майдану додалась трагічна нотка - ВОЇНИ АТО. Навколо їх було багато, добровольців батальйонів «Айдар», «Донбас», «Азов». На сцені – поранені,  дружини й матері загиблих героїв. Сприйняття Майдану і війни».

ВОЛОДИМИР ЛИСЕНКО, лідер ГО «Охтирський Майдан», «Патріоти Охтирщини», депутат міськради. « Приїхавши знову на Майдан, я пережив  будні й тривожні дні Революції, а найбільше - ті трагічні дні лютого, коли країна збавилась від головного злодія. За рік, що минув ми мали багато змін і багато рішень. Вибори у ВР, зміни у нашій міськраді. Та чи змінився менталітет охтирчан, і, насамперед, чи зрозуміли наші керівники, що відбулося?

Деякі з них прийшли до влади, завдяки Майдану. Вони зберегли свої кабінети, завдяки Майдану. Багаті люди Охтирки отримали можливість, знову ж таки, завдяки Майдану, не возити чемодани з грішми на передвиборні кампанії своєї партії. Багаті люди Охтирки мають можливість уже сьогодні повернути борги громаді у вигляді зарплат, податків місту і фінансування соціальних проектів, яких потребує Охтирка. Чи зрозуміли це наші бізнесмени й керівники?».

Таким відчули Майдан рік потому охтирчани –рядові Майдану. Ті охтирчаниі, що теж були на Майдані лишень декілька днів; ті, що підтримували Майдан на відстані; ті, що «пропустили Майдан крізь своє серце» - вони гордяться тим, що вони «майданівці», і вони  не мовчать, вони усвідомлюють, що Майдан і Революція Гідності - це слова-супутники, які є символами України. Вони прекрасно розуміють: за краще майбутнє треба боротись, бо «вчорашні» своїх кресел просто так не віддадуть. Люди, Революція Гідності триває…

Валерія Бакуліна.