У наш час, коли діти змалку починають годинами сидіти за комп'ютером та призвичаюватися до так званого віртуального світу, особливо актуальним стає нагадування їм про інший і насправді незрівнянно цікавіший світ - реальний.
Серед тих, хто займається цією важливою справою, - керівник туристичного гуртка при міському центрі позашкільної освіти Валентин Сталинський.
Останні події з насиченого життя охтирських туристів Валентин Олексійович нам описав так:
- Нещодавно відбувся наш велосипедний похід до сусіднього районного центру Велика Писарівка. Участь у ньому, крім мене як керівника, взяли п'ятеро охтирських школярів - Ольга Науменко, Антон Сідельник, Віталій Кобзар, Артем Яковенко та Роман Кучер. Я б назвав цей похід комплексним:одночасно підсумковим та підготовчим до майбутнього категоріального,тренувальним і відпочинковим, нарешті велосипедним і разом з тим байдарковим.Втім, про все по порядку.
Наш переїзд до Писарівки (близько 50 кілометрів) минув без особливих пригод. А потім ми дуже вдало співпрацювали з тамтешньою філією Гетьманського національного парку. Один з наукових співробітників природоохоронної установи провів для нас спеціальну екскурсію мальовничими місцинами парку. Його розповідь про розмаїття місцевого рослинного і тваринного світу виявилася напрочуд цікавою. Але не обійшлося й без "екстриму" у вигляді кліщів. Цих малосимпатичних восьминогих істот на природі виявилося багацько. Добре, що ми всі спеціально були в шортах,адже завдяки цьому помітити кровососів вдавалося набагато легше.
А потім "гетьманці" добродійно виділили нам байдарки, і ми здійснили дводенний водний похід вниз та вгору по Ворсклі. Місця там, до речі,надзвичайно красиві, а саму річкову гладь прикрашають жовті водяні лілеї, а деінде навіть рідкісне біле латаття. Побували ми й на самому кордоні з Росією.Це, між іншим, абсолютно мирна місцевість, а кордон проходить безпосередньо по річці. Потім ми вже знову на двоколесних машинах через Кириківку повернулися додому.
Крім того, в нас не так давно закінчився профільний туристичний табір. Провели ми його переважно у велосипедних поїздках по району, їздили на відстані від 10 до 35 км, побувавши при цьому в околицях Чернеччини, Доброславівки, Риботня, Михайленкового, Гаю Мошенка, Буймерівки. Особливу увагу приділяли навчанню способам виживання на природі (наприклад, тому, як розводити багаття незалежно від примх погоди, наводити переправи, ремонтувати велосипед у польових умовах).
Як бачимо, захоплення туризмом - річ не лише цікава, а й корисна, оскільки може багато чому навчити.
Віктор Гаман
|