Кандидати в мери Охтирки після фінішу виборів на пост міського голови аналізують, що саме не дозволило їм перемогти. Сьогоднішній наш співрозмовник - успішний підприємець Олександр Іванович Маслюк, який також займається громадською і політичною діяльністю. Він є членом партії А.Гриценка "Громадянська по­зиція", був очільником штаба Анатолія Степановича на Президентсь­ких виборах, а також балотувався від"ГП" у мери нашого міста.

- У чому ж криються причини Ва­шої поразки на виборах?

- Поразкою те, що не переміг, я не сприймаю. Здебільш розцінюю результати виборів, як урок. Не бу­демо кривити душею, вибори на по­саду міського голову точилися на­самперед між двома потужними кандидатами, які були виконуючими обов'язки міського голови і ма­ли певні ресурси. Для того, щоб вклинитись у їхню боротьбу, потрібно було або термінове вли­вання купи грошей, або повна кон­центрація на досягненні однієї цілі.

- Нестача фінансів - це не оригінальна хвороба. А що завади­ло більше часу приділити виборам?

- Але ж вибори міського голови співпадали з Президентськими. Пе­ред виборчим штабом 164-го окру­гу Анатолія Гриценка були постав­лені завдання, з якими ми справи­лися на відмінно. От тільки мені до­велось пожертвувати, як-то кажуть, особистим. Про що я не жалкую, бо доля країни, її майбутнє, звісно, на­багато важливіше.

На виборах міського голови я на­брав 5%. Якщо раніше у мене в ак­тиві ще нічого не було,то 5 відсотків цілком непоганий показ­ник для старту. В Охтирці багато лю­дей боялися розпорошувати голоси опозиції, і тому у нас переможець вперше в історії міста отримав підтримку більш ніж половини ви­борців. Тобто, були об'єктивні при­чини для програшу не провладних кандидатів. Окрім того, я не міг по­кинути справи, пов'язані з веден­ням підприємницької діяльності, бо, хоч я і не олігарх, але створив робочі місця і маю відповідально ставитися до своїх працівників.

Остаточне рішення щодо участі у виборах мною було прийняте за місяць до старту перегонів. Можна сказати, що воно було колегіаль­ним, бо йти у велику політику мене спонукали друзі, однопартійці та численні знайомі, які раніше звер­талися за допомогою у міських справах. Я розумів, що один місяць підготовки - це доволі малий термін,щоб бути впевненим у пере­мозі, але вирішив все ж таки спро­бувати.

- Не жалкуєте про це?

- Ні в якому разі. Для багатьох охтирчан, хоч і не перший рік займа­юсь громадською і політичною діяльністю, я був чомусь відомий лише як підприємець. На сьо­годнішній день до мене земляки на­багато частіше стали звертатися за допомогою. Ми охоплюємо різні напрямки: шкільні проблеми, спорт, навіть допомагаємо отрима­ти українське громадянство - а це, повірте, в нинішні часи непросто. Тобто, з якими проблемами зіткне життя, ті і вирішуємо, не перебира­ючи. Комусь потрібна юридична до­помога, комусь порада, куди напра­вити листа, щоб заіржавіла справа отримала рух. Намагаюся нікому не відмовляти. Але висвітленню своєї громадської діяльності не приділяв тієї уваги, як мої конкуренти на по­саду мера. Потрібно вміти не тільки готувати, але й подавати - вчить на­родне прислів'я. І це дійсно так.

- Що тепер у планах?

- Плани мої незмінні. Забез­печити контроль за владою. Я працюю в даному напрямку цілеспрямовано вже 10 років. Звісно, з кабінету міського го­лови чиновників контролювати набагато легше. Але й без мерського крісла це можна ро­бити.Просто потрібний дієвий громадський контроль за вла­дою. Ось ми зо дня у день тільки й говоримо як про по­новлення відповідальності політиків. А у нашій міській раді на останній сесій зібралося аж 22 депутата із 40. Ще б трохи -й кворуму не назбирали. Це відповідальні політики прогу­люють, чи які? їм депутатський мандат, на мій погляд, виключ­но для вирішення власних"шкурних" питань потрібний! А прохолоджуються "народні обранці тому, що громадського контролю за ними немає.

Є у нас активісти політичних партій, громадських ор­ганізацій, уповноважені бу­динків та взагалі просто відповідальні громадяни, чия думка буде врахована багать­ма містянами,Саме такого розголосу боїться нинішня вла­да, саме так потрібно на неї тиснути. Ну і звісно велика до­помога у процесі контролю за­лишається за засобами масо­вої інформації.

Давайте скажемо чесно, по­ки що нова влада, яка дійсно має і досвід, і силу, і народну підтримку, чомусь пробуксовує.

Критикувати справи з ремонта­ми гімназії, ЗОШ №3 чи ЦРЛ можна, якщо перебуваєш у опозиції.Але коли при владі сам - слів замало! Якщо були порушення у попередників - чо­му немає подання у суд чи пра­воохоронні органи? Що зава­жає? Розкачки ж бути не по­винно, мерські повноваження було надано охтирчанами лише на півтора роки, а50 діб мину­ло. Де зміни?!

От візьмемо,новообраного депутата міськради Сергія Іва­новича Бондаренка. Коли ми звернулися за підтримкою ідеї про встановлення лічильника на теплотрасу у багатоповерхівці на Таборному.6, Бон­даренко відразу-уключився в процес. Тепер мешканці будин­ку, я впевнений, отримають можливість регулювати ступінь опалення будинку і будуть пла­тити виключно за спожиті ка­лорії. З урахуванням цін на енергоресурси, економія для сімейного бюджету вийде не­погана. Тобто, за ті ж 50 діб Бондаренко вже встиг зробити як мінімум одну значну справу. Ось на такі дії і потрібно рівня­тися.

- Наостанок, чи є у Вас "кри­чущі" поради чи питання до но­вої влади?

- Є те й друге.Але розмова тоді вийде у нас занадто довга. Головне, потрібно терміново оздоровити інвестиційний клімат у місті. Для цього потрібна дрібниця - правила повинні зробити прозорими, а контролюючи служби стриму­вати від свавілля.

Тільки за останній час у місті були надані в оренду чималий перелік земельних ділянок. Пе­ре важній більшості підприємців - на термін до 5 років, але були виключення -на10, і, навіть, на 49 років! Як­що одному можна дати землі у місті на півротні літ, тоді давай­те усім! В особистих перемовах з підприємцями, яких, мабуть, вже десятка три - лунає одне питання: "Чому блокують орен­ду землі!? Це ж близько 1000 грн. щомісяця з кожного!". Дійсно, чому? Невже місту не потрібні гроші?

"Маринують" бізнесменів для того, щоб людина була вже на будь-які умови згодна. Так інвестиційний клімат у місті не оздоровити. А потенціал у нашій країні зараз,хоч і за гірких обставин, але з'явився, бо бізнес тікає з неблагополучних та небезпечних регіонів. Давайте відкриємо для таких підприємців Охтирку!

Записав Андрій Міхєєв